Ухвала

від 18.09.2013 по справі 2а-1670/6097/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.Справа № 2а-1670/6097/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КРМП" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 2а-1670/6097/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "КРМП"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 вересня 2012 року позивач - Приватне акціонерне товариство "КРМП" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0012102301 від 30.08.2012 року, винесене Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області Державної податкової служби.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "КРМП" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року допущено заміну відповідача на правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 18.09.2013 року, сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПАТ "КРМП" (ідентифікаційний код 13962545) 29.05.1995р. зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

ПАТ "КРМП" (ідентифікаційний код 13962545) взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ 02.06.1995р. за №1802.

На підставі направлень від 07.07.2012р. №3048/003048 та №3049/003049, згідно підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2012р. №1462, в період з 09.07.2012р. по 13.07.2012р. податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "КРМП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по день закриття, у зв'язку із надходженням відомостей Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зняття з обліку у зв'язку з ліквідацією.

За результатами перевірки податковим органом 20.07.2012р. складено акт №2392/22-209/13962545, за висновками якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 138.1.1, п. 138.2 п.п. 138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2011 рік в сумі 1004469,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 59648,00 грн. (Т. 1 а.с. 10-28)

На підставі висновків акта перевірки №2392/22-209/13962545 від 20.07.2012 року, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0012122301/1286 від 30.08.2012р. , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 59649,00 грн., в тому числі: 59648,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція. (Т. 1 а.с. 9)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача №0012102301 від 30.08.2012 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат по придбанню товарів та послуг у ТОВ "Спецпромстандарт" та ПП "Фінтехснаб", оскільки вони не підтвердженні належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та вважає, що податкове повідомлення-рішення №0012122301/1286 від 30.08.2012 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПАТ "КРМП" про визнання його нечинним та скасування задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті висновки податкового органу про заниження ПАТ "КРМП" у ІІ кварталі 2011 році податку на прибуток в загальному розмірі 59648,00 грн. в результаті придбання у ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт" товарів, робіт (послуг). Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що операції між позивачем та ПП "Фінтехснаб" не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Крім того, на перевірку позивачем не надані товарно-транспортні накладні, дорожні листи, які підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ПП "Фінтехснаб" за період січень, березень та листопад 2011 року формувало свій податковий кредит від контрагентів, які мають ознаки фіктивності, а саме - ПП "Екобудсервіс-Плюс", відносно якого до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, та ТОВ "Кремавтобуд", якому 27.12.2011р. анульовано свідоцтва платника ПДВ. При дослідженні взаємовідносин між ПАТ "КРМП" та ТОВ "Спецпромстандарт" податковим органом встановлено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням правил оформлення первинних документів на перевезення, а саме - в них відсутні печатка і підпис перевізників. Також, відповідно до даних бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ТОВ "Спецпромстандарт" за період січень-липень 2011 року формувало свій податковий кредит від ТОВ "Технорес" та ПП "Спецбуд-Інвест", відносно яких до ЄДР внесено записи про їх відсутність за місцезнаходженням. Виходячи з викладеного, Кременчуцька ОДПІ зробила висновок про те, що договори між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", ТОВ "Спецпромстандарт" укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, шляхом перерахування грошових коштів підприємствам, в рахунок сплати за товар, роботи/послуги, які фактично не має можливості підтвердити при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

З матеріалів справи убачається, що 10.03.2010 року між позивачем (Замовник) та ПП "Фінтехснаб"(Субпідрядчик) укладено договір № 15. (Т.1 а.с. 98).

Відповідно до умов цього договору ПП "Фінтехснаб" (субпідрядник), згідно наявних у нього ліцензій, приймає на себе виконання робіт по завданню ПАТ "КРМП" (замовника): будівельно-монтажні роботи та поставку металопрокату. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та матеріали, оплатити їх субпідряднику згідно умов цього договору. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт субпідрядника, для перевірки якості виконаних робіт. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, об'ємом і вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт по кошторисам.

Пунктом 4.1 договору №15 від 10.03.2010р., укладеного між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", встановлено, що замовник до підписання договору передає субпідряднику один комплект проекту та кошторису на окремі види робіт. Проектно-кошторисна документація (повністю або частково) не може бути відтворена будь-яким способом, передана третім особам, а також використана будь-яким іншим способом без попередньої згоди замовника.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано бухгалтерські та податкові документи, а саме: видаткову накладну, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, банківські виписки, прибуткову накладну, витяг з журналу видачі довіреностей, договори підряду з генпідрядниками ТОВ "Феррострой" та ТОВ Агрофірмою "Добробут", акт виконаних робіт згідно договору підряду з ТОВ "Феррострой", довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та відомості використаних ресурсів затрат підрядчика згідно договору підряду з ТОВ Агрофірмою "Добробут".

11 січня 2011 року між ПАТ "КРМП" та ТОВ "Спецпромстандарт" укладено договір купівлі-продажу № 12, за умов якого ТОВ "Спецпромстандарт" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ПАТ "КРМП" (покупця), а покупець зобов'язується прийняти металеві вироби та оплатити їх на умовах даного договору. (Т. 1 а.с. 96-97)

Предметом договору купівлі-продажу № 12 від 11.01.2011р. є - металеві вироби.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, картки по рахунку, акт здачі-прийняття робіт, сертифікати якості та технічні паспорти на товар, банківські виписки та платіжні доручення.

Правові відносини з приводу формування валових витрат з 2011 року унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України передбачає склад доходів та порядок їх визначення. Так, відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 138 Податкового Кодексу України передбачено склад витрат та порядок їх визнання. Так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні норми містились і в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким було унормовано правовідносини з приводу формування валових витрат до 01 квітня 2011 року.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи, які б підтверджували реальність транспортування придбаних позивачем у ПП "Фінтехснаб" металовиробів.

Товарно-транспортні накладні, надані ПАТ "КРМП" на підтвердження транспортування придбаних у ТОВ "Спецпромстандарт" товарів (костюмів робочих, костюмів зварювальника, чобіт, рукавиць брезентових та робочих, кутів, листів, швелерів, арматури, кругів, свай, перемичок, тощо), не можуть слугувати належним доказом реальності транспортування на адресу позивача вказаних товарів, оскільки складені з порушенням правил оформлення документів на перевезення, а саме: у товарно-транспортних накладних відсутні печатки, посади, прізвища, підписи уповноважених осіб автопідприємств - перевізників.

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 №554, затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття вказаного наказу.

Разом з тим, згідно з розділом 5 договору підряду № 10 від 05.04.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ "Феррострой", сдача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2В складених в письмовому вигляді за допомогою програмного комплексу АВК-3 або "Будівельні технології "Смета". Строк здачі актів виконаних робіт згідно графіку не пізніше 25 числа поточного місяця. Розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється протягом 15 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі пред'явлених рахунків.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б дозволили встановити відповідність обсягу та виду робіт, виконаних підрядником ПАТ "КРМП", роботам, що виконані субпідрядником ПП "Фінтехснаб" згідно актів № 8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, № 5 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, додані позивачем до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт, як ті, що складені між ПП "Фінтехснаб" та ПАТ "КРМП", так й ті, що складені між ПАТ "КРМП" та ТОВ Агрофірмою "Добробут" не містять дати їх складання.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 4.1 договору №15 від 10.03.2010, укладеного між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", визначено, що замовник до підписання договору передає субпідряднику один комплект проекту та кошторису на окремі види робіт. Проектно-кошторисна документація (повністю або частково) не може бути відтворена будь-яким способом, передана третім особам, а також використана будь-яким іншим способом без попередньої згоди замовника.

Разом з тим, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивачем не надано проектно-кошторисну документацію, наявність якої передбачена як законом, так і умовами договору №15 від 10.03.2010 року.

Також, предметом договору купівлі-продажу № 12 від 11.01.2011 є - металеві вироби.

Проте, перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу валових витрат на придбання не тільки металевих виробів, а й інших товарів - рукавиць, робочих костюмів, костюмів зварювальника, чобіт, поставка яких не передбачена умовами договору купівлі-продажу.

Докази укладення між позивачем та ТОВ "Спецпромстандарт" додаткових угод до договору купівлі-продажу №12 від 11.01.2011р. щодо зміни його предмету в матеріалах справи відсутні.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, всупереч статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" частина видаткових накладних ТОВ "Спецпромстандарт" містить лише підпис особи, що отримувала товарно-матеріальні цінності від продавця, без зазначення її прізвища, займаної посади, що позбавляє можливості ідентифікувати уповноважену особу покупця (позивача у справі), що отримувала товар.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку стосовно необгрунтованості доводів позивача, що придбані ПАТ "КРМП" у ТОВ "Спецпромстандарт" товарно-матеріальні цінності використані останнім при виконанні будівельних робіт для ТОВ Агрофірми "Добробут", що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та відомостями використаних ресурсів затрат підрядника, оскільки зміст вказаних документів не дає можливості встановити те, що придбані саме у ТОВ "Спецпромстандарт" товари у відповідній кількості були у подальшому використані позивачем при виконанні будівельних робіт на об'єктах ТОВ Агрофірми "Добробут".

При цьому, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження руху вказаного товару зі складу ПАТ "КРМП" на будівельні об'єкти ТОВ Агрофірми "Добробут".

Також, позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів руху придбаних ПАТ "КРМП" у ТОВ "Спецпромстандарт" робочих костюмів, чобіт та рукавиць по складу, їх передачі працівникам, доказів списання позивачем вказаних товарів чи доказів наявності залишків даних товарів на складі ПАТ "КРМП".

Як правомірно враховано судом першої інстанції, з приводу придбання ПАТ "КРМП" в травні 2011 року у ТОВ "Спецпромстандарт" робіт по організації транспортних перевезень товару, то окрім податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем не надано інших документів на підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції, зокрема, не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції договору (№1/1 від 01.01.2011), в рамках якого відбувалося надання транспортних послуг та на який маються посилання в акті та податковій накладній, ні товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювалось транспортування товару.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "КРМП" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КРМП" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року залишено без змін. При цьому, колегія суддів зазначила, що позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів наявності у нього економічної вигоди (прибутку) за результатами здійснених ним операцій з придбання у ПП "Фінтехснаб", ТОВ "Спецпромстандарт" товарів, робіт(послуг). Сама по собі наявність у позивача податкових накладних не підтверджує фактичне отримання товарів, робіт (послуг) від контрагентів - ПП "Фінтехснаб", ТОВ "Спецпромстандарт" та їх використання у господарській діяльності.

Ці обставини відповідно до ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195,197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КРМП" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 2а-1670/6097/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.