Постанова

від 18.03.2013 по справі 2а-16216/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2013 року 08 год. 47 хв. № 2а-16216/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720, № 0000161720, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720, № 0000161720.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з висновками Акта від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4, складеного за результатами проведення планової виїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., оскільки вони є неправомірними та необґрунтованими. Зокрема, позивач наголошує на тому, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за результатами господарських відносин з ПП «Агро-атлас», СТОВ «Дніпро» (Постачальники сільськогосподарської продукції) та ПП «Золото ланів» (Покупець сільськогосподарської продукції) є фактично (реально) здійсненими і підтверджуються належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами, що відповідно до норм чинного податкового законодавства України є підставою для формування податкового обліку платника податків. На момент укладення і здійснення господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (ріпак, ячмінь) дефектів у правовому статусі контрагентів не виявлено (тобто як постачальники, так і покупець, були належним чином зареєстровані Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичні особи, являлися платниками податку на додану вартість). Щодо решти епізодів порушень, то витрати на закупівлю пального і на відрядження по території України підтвердженні документально та безпосередньо пов'язані із підприємницькою діяльністю позивача - торгівля сільськогосподарською продукцією. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 25.12.2012р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що встановлені в ході планової виїзної перевірки висновки (Акт від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4) про порушення позивачем норм п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, спростовані ним не були, а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є таким, що відповідає вимогам законодавства податкового законодавства України.

В судових засіданнях позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

19 лютого 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) зареєстрований як фізична особа - підприємець 04 вересня 2006 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 068 000 0000 012494) та з 06 вересня 2006 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС (копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 та Довідки від 06.09.2006р. № 40576/ф/29-217 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП наявні в матеріалах справи).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.2009р. № 100235635 (форма № 2-ПДВ) (серія НОМЕР_7) ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер НОМЕР_4).

Відповідно до даних Акта перевірки від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 568142 станом на 22 вересня 2011 року до видів діяльності позивача за КВЕД, зокрема, відноситься: 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Протягом перевіряємого періоду, а саме: з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., - позивач перебував на загальній системі оподаткування та здійснював названий вище вид господарської діяльності - оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провів позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої був складений Акт від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4.

Епізод 1: в ході проведення такої документальної перевірки перевіряючим з'ясовано, що валовий дохід ФОП ОСОБА_1 формувався за рахунок коштів, які надходили від покупців на розрахунковий рахунок підприємця за результатами операцій з продажу сільськогосподарської продукції (ріпак, ячмінь, соя, тощо).

Зокрема, основними покупцями сільськогосподарської продукції протягом перевіряємого періоду були наступні підприємства: ТОВ «Єнергозахід» (ідентифікаційний код 32110446), ТОВ «Норд-Траст-Україна» (ідентифікаційний код 34825415), ТОВ АК «СП Укрсоя» (ідентифікаційний код 32184015), ТОВ «Золото ланів» (ідентифікаційний код 32738431).

Перевіркою на підставі руху коштів по розрахунковому рахунку, наданих до перевірки видаткових накладних, виявлено, що підприємцем був сформований валовий дохід за 2010 рік в сумі 5 367 932, 90 грн. та за 2011 рік - 4 693 869,69 грн.

Облік доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 ведеться у Книзі обліку доходів і витрат (ф . № 10) згідно встановленого порядку.

При цьому під час проведення вказаної перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС отримало у відповідь на свій запит від 03.11.2011р. № 19401/7/14-411 отримало лист ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011р. № 11083/7/23-204 з відомостями про порушення УСБ України в Херсонській області кримінальної справи відносно ТОВ «Золото ланів» та з доданим до нього Актом ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2011р. № 87/15-2/37238431 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з ПП «Золото ланів» (ідентифікаційний код 37238431) за 2011 рік, згідно якого встановлені факти проведення безтоварних операцій, які мінімізують базу оподаткування контрагентів. Зокрема, в тексті Акта ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2011р. № 87/15-2/37238431 зазначені наступні дані.

ПП «Золото ланів» (ідентифікаційний код 37238431) зареєстроване в РВК 10 серпня 2010 року № 14991020000012311. Податкова адреса зазначеного платника податків - м. Херсон, вул. Петренка, 39.

ПП «Золото ланів» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 11 серпня 2010 року за № 59080, станом на 21 жовтня 2011 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Відповідальними за фінансово-господарську діяльність ПП «Золото ланів» (ідентифікаційний код 37238431) були (є) ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), який обіймає посади директора і головного бухгалтера підприємства.

ПП «Золото ланів» зареєстровано платником податку на додану вартість 20 вересня 2010 року свідоцтво № 100302115 (індивідуальний податковий номер 372384321036). Вказане Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 11листопада 2011 року.

До видів господарської діяльності за КВЕД ПП «Золото ланів» відноситься: 15.42.0 Виробництво рафінованої олії та жирів, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.33.0 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, та ін.

Остання звітність з податку на додану вартість надана підприємством за липень 2011 року (вх . № 193408 від 22.08.2011р.). ПП «Золото ланів» була подана податкова звітність з податку на додану вартість за травень 2011 року (вх . № 140938 від 20.06.2011р.), липень 2011 року (вх . № 193408 від 22.08.2011р.), а податкові декларації за серпень-жовтень 2011 року визнано недійсними.

За даними декларації з податку на прибуток підприємства дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за II квартал 2011 року склав 944,6 тис. грн. Основні засоби згідно наданої декларації з податку на прибуток підприємства у ПП «Золото ланів» відсутні.

За даними Херсонського бюро технічної інвентаризації (лист від 30.08.2011р. № 2099-08-11) та УДАІ УМВС України в Херсонській області домоволодіння та транспортні засоби за вказаним підприємством не зареєстровані.

Відповідно до податкової декларації з податку на доходи осіб за лютий 2011 року кількість працюючих на підприємстві у 2011 році склала 1 особу, яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) не могла здійснювати такий обсяг роботи.

Крім того, співробітниками УСБ України у Херсонській області 15 вересня 2011 року опитано керівника підприємства ПП «Золото ланів» ОСОБА_2. Зі слів останнього зайняти посаду керівника ПП «Золото ланів» йому запропонував ОСОБА_3 - засновник цього підприємства. За винагороду в обов'язки ОСОБА_2 входило підписання фінансово-господарської документації, відкриття банківських рахунків та зняття грошових коштів. Контрагенти, на поставку сільськогосподарської продукції керівнику невідомі, ні товарно-транспортних накладних, ні автомобільного транспорту, яким здійснювалися перевезення зазначеної в договорі продукції, ні самої продукції не бачив.

Засновником підприємства ПП «Золото ланів» ОСОБА_3 здійснено явку з повинною, в якій він зізнався, що купівля підприємства ПП «Золото ланів» було зроблено з метою прикриття протиправної діяльності з купівлі та продажу зернової продукції. На контрагентів-постачальників виходив самостійно, а потім реалізовував зернову продукцію, згідно отриманих пропозицій на офіційному сайті частково на експорт, а частково - на вітчизняний ринок. Фактично поставка товару не відбувалася.

За результатами перевірочних заходів слідчим відділом УСБУ в Херсонській була порушена кримінальна справа № 622 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, працівники ДПІ у м. Херсоні прийшли до висновків, що фінансово-господарська діяльність ПП «Золото ланів» здійснюється поза межами правового поля, а гр. ОСОБА_3 формально виконує обов'язки директора названого підприємства та протягом 2011 року відображав в податковому обліку «безтоварні» операції, тобто надавав послуги по формуванню «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

З огляду на це, на думку перевіряючого , поставка товару фактично не відбувалася, фірма-покупець займалась безтоварними операціями, а тому факт передачі товарів від ФОП ОСОБА_1 (Продавець) до ТОВ «Золото ланів» (Покупець) відсутній, в тому числі: у липні 2011 року згідно накладних № 3 від 17.07.2011р. на суму 248 626, 25 грн. (без ПДВ); № 6 від 30.07.2011р. на суму 396 733, 89 грн. (без ПДВ); у серпні 2011 року згідно накладних № 1 від 05.08.2011р. на суму 394 060, 78 грн. (без ПДВ); № 2 від 05.08.2011р. на суму 396 733, 89 грн. (без ПДВ), але кошти на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 були перераховані 18 липня 2011 року в сумі 248 626, 25 грн. (платіжне доручення № 1), 01 серпня 2011 року в сумі 396 733, 89 грн. (платіжним дорученням № 75), 08 серпня 2011 року в сумі 394 060, 78 грн. (платіжне доручення № 113), 10 серпня 2011 року в сумі 250 000, 00 грн. (платіжне доручення № 135), 11 серпня 2011 року в сумі 188 000, 00 грн. (платіжне доручення № 155), 17 серпня 2011 року в сумі 89 420, 41 грн. (платіжне доручення № 171).

Таким чином, відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік в розмірі 1 387 530, 24 грн., чим порушено пп. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Також працівником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС з'ясовано, що основними постачальниками сільськогосподарської продукції для підприємця протягом перевіряємого періоду були ПП «Агро-атлас» (ідентифікаційний код 33468335), СТОВ «Дніпро» (ідентифікаційний код 36236012), а перевезення сільськогосподарської продукції здійснювали Фермерське господарство «Юкас» (ідентифікаційний код 34174889 ) та ПП «Профтранс» (ідентифікаційний код 36580362).

За період з 01.07.2010р. по 31.12.2010 р. ФОП ОСОБА_1 задекларована сума витрат у розмірі 5 347 888, 80 грн. (без ПДВ), а саме: витрати на придбання продукції та автотранспортні послуги. Різниця між задекларованою сумою валових витрат і фактичною відсутня.

За період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. ФОП ОСОБА_1 задекларована сума витрат у розмірі 4 568 864, 62 грн. (без ПДВ), а саме: витрати на придбання продукції, автотранспортні послуги, та чеки квитанції на придбання товарів особистого використання. При цьому за даними перевірки фактична сума витрат становить 3 258 081, 08 грн. (без ПДВ), а саме: витрати придбання продукції та автотранспортні послуги. Різниця між задекларованою сумою валових витрат і фактичною складає 1 387 530, 24 грн., що в свою чергу виникла внаслідок порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: приватним підприємцем у III-му кварталі 2011 році (липень-серпень) завищено суму валових витрат - до складу валових витрат віднесено видатки на загальну суму 1 345 775, 80 грн., які не пов'язані безпосередньо з отриманням доходів та не віднесені до підприємницької діяльності останнього.

Так, з урахуванням наявної відповіді ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011р. № 11083/7/23-204 працівником відповідача зроблено висновок про те, що факт передачі товарів від продавця - ФОП ОСОБА_1 до покупця - ТОВ «Золото ланів» відсутній (товар відвантажений, але фактично поставка товару не відбувалася), а тому витрати на придбання ріпаку на загальну суму 1 345 775, 80 грн. за періоди липень 2011 року у постачальників - ПП «Агро-Атлас» (ідентифікаційний код 33468335) згідно видаткової накладної № 10 від 15.07.2011р. на суму 199 248, 00 грн. (без ПДВ), СТОВ «Дніпро» (ідентифікаційний код 24752975) згідно видаткової накладної № 723 від 30.07.2011р. на суму 325 372, 24 грн. (без ПДВ); за серпень 2011 року у постачальника - СТОВ «Дніпро» ( 24752975) згідно накладних № 733 від 05.08.2011р. на суму 432 450, 86 грн. (без ПДВ) та № 734 від 05.08.2011р. на суму 388 704, 64 грн. (без ПДВ), не підтверджуються.

Крім цього, в ході проведення перевірки працівником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2011 році в порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР завищено суму валових витрат, а саме: до складу валових витрат віднесено видатки, які придбані для особистого користування (бензин) на суму 13 762,44 грн. та витрати на відрядження на суму 27 992,00 грн., які не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Перевіркою було зроблено перерахунок правильності визначення оподатковуваного доходу з урахуванням інформації наведеної в розділі «Валові витрати», в результаті якої встановлено, що сума чистого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2011 року складає 1 435 788,60 грн., а не 48 258, 41 грн., що задекларовані підприємцем в декларації.

За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 233 621, 76 грн. (розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб наведений у додатку № 3).

Епізод-2: при перевірці руху коштів на розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_8, відкритому у Райффайзен Банк «Аваль», МФО 300335 (досліджувалися банківські виписки), та наданих до перевірки чекових книжок було встановлено, що протягом вересня-листопаду 2010 року кошти від реалізації сільськогосподарської продукції (соя, ячмінь), наявні на розрахунковому рахунку позивача, знімались громадянкою ОСОБА_5 Всього видано коштів на загальну суму 4 000, 00 грн., а саме: 10 вересня 2010 року - 1 000, 00 грн., 27 вересня 2010 року - 1 000, 00 грн., 02 листопада 2011 року - 2 000, 00 грн. Вказана сума коштів, що була отримана гр. ОСОБА_5, вважається доходом, який підлягає оподаткуванню на загальних підставах відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», де зазначено, що податковий агент (в даному випадку - позивач), який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку (тобто найманому працівнику) утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього ж Закону (тобто 15%).

Таким чином, перевіряючим встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було здійснено виплату доходу фізичній особі ОСОБА_5 в сумі 4 000, 00 грн. без попереднього нарахування та сплати податку до бюджету у розмірі 600, 00 грн., чим порушено норми пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами перевірки позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 600, 00 грн.

Епізод 3: перевіркою правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено, що податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за період 01.07.2010р. по 31.12.2010р. формувались відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97- ВР (із змінами та доповненнями), тобто по першій події що відбувалась раніше (надходження коштів на рахунок підприємця від підприємств за отриманий товар або на дату відвантаження товару).

Всього за перевіряємий період підприємцем було задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 463 891, 00 грн. , які на думку ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС, заниженні на загальну суму 313 382, 00 грн., в т.ч. за липень 2011 року в розмірі 129 072, 00 грн., за серпень 2011 року - 184 310, 00грн.

Таке заниження податкових зобов'язань на загальну суму 313 382, 00 грн., виникло внаслідок безпідставного застосування ФОП ОСОБА_1 до операції з постачання технічних культур (рапсу) норм ст. 15 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та внесених поправок Законом України № 3609-VІ від 07.07.2011р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», який набрав чинності з 06 серпня 2011 року, відповідно до якого «тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість». Товарна позиція 1205 - продаж ріпаку.

За результатами проведеного аналізу податкової звітності з податку на додану шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2011 року встановлено розбіжності між сумами цього податку, зазначеними в розділі «Податкове зобов'язання» додатку 5 до податкової декларації з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за серпень 2011 року, наданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та сумами ПДВ, зазначеними в розділі «Податковий кредит» додатку 5 до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Золото ланів» (ідентифікаційний код 35910506) за серпень 2011 року, встановлено, розбіжності щодо включення сум податку на додану вартість до складу податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 та сум податку на додану вартість податкового кредиту ТОВ «Золото ланів» у розмірі 114 536, 96 грн.

Дані висновки сформовані перевіряючим на підставі даних листа ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011р. № 11083/7/23-204 та Акта ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2011р. № 87/15-2/37238431. Зокрема, на думку працівника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, обсяг операцій з постачання ФОП ОСОБА_1 рапсу на адресу ТОВ «Золото ланів» у липні 2011 року на суму 645 360, 14 грн. відповідно до виписаних податкових накладних № 3 від 17.07.2011р. на суму 248 626, 25 грн. (без ПДВ), № 6 від 30.07.2011р. на суму 396 733, 89 грн. (без ПДВ) та у серпні 2011 року на суму 912 546, 00 грн. відповідно до податкових накладних № 1 від 05.08.2011р. на суму 394 060, 78 грн. (без ПДВ) та № 2 від 05.08.2011р. на суму 527 485, 41 грн. (без ПДВ), підлягає оподаткуванню на загальних підставах (а саме згідно норм п. 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків).

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою було збільшено підприємцю суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 60 232,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року на суму 24 148, 00 грн. та за серпень 2011 року 36 084, 00 на грн.

Крім цього в ході проведення перевірки встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97- ВР та абз . «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не підтверджено придбання бензину по касовим чекам, що використовувався для власних потреб. Крім того, загальна сума придбаного бензину по касовому чеку перевищує 200, 00 грн. за день (касовий чек від 07.01.2011р. № 0625 : бензин А-95 (Мустанг 95) сума 342, 00 грн.; касовий чек від 12.01.2011р. № 0020: бензин А-95 (Мустанг 95) сума 300, 04 грн.

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою було зменшено підприємцю суму податкового кредиту на 1 605, 00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 835, 00 грн., за лютий 2011 року на суму 368, 00 грн., за березень 2011 року на суму 164, 00 грн., за квітень 2011 року на суму 238, 00 грн.

Всього ФОП ОСОБА_1 було занижено суму позитивного значення (рядок 18.1) з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджет у 2011 році на суму 61 837, 00 грн., в т.ч. за січень на 835, 00 грн., за лютий на 368, 00 грн., за березень на 164, 00 грн., за квітень на 238, 00 грн., за липень на 24 148, 00 грн. та за серпень на 36 084, 00 грн., чим порушено пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97- ВР.

Таким чином, в результаті перевірки донарахований податок на додану вартість у сумі 61 837, 00 грн., в т.ч. за січень 2011 року у розмірі 835, 00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 368, 00 грн., за березень 2011 року у розмірі 164, 00 грн., за квітень 2011 року на 238, 00 грн., за липень 2011 року на 24 148, 00 грн. та за серпень 2011 року на 36 084, 00 грн., який підлягає сплаті до бюджету.

На підставі вище наведеного працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС в розділі 3 «Висновки» Акта від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4 встановив порушення:

- вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємцем було суму занижено чистого оподатковуваного доходу у 2011 році на загальну суму 1 387 530, 24 грн., завищено суму валових витрат у розмір 1 345 775,80 грн. (а саме: до складу валових витрат у липні-серпні 2011 року були віднесені видатки, що не пов'язані безпосередньо із отриманням доходів та не віднесені до підприємницької діяльності) та в порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено суму валових витрат на 41 754, 44 грн., (а саме: до складу валових витрат віднесені видатки на бензин, що придбаний для особистого користування на загальну суму 13 762, 44 грн., та витрати на відрядження на загальну суму 27 992, 00 грн., які не віднесені до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1.). За даним епізодом порушення донарахований податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 233 621, 76 грн. (основний платіж);

- пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV (із змінами та доповненням) внаслідок здійснення підприємцем виплати доходу фізичній особі ОСОБА_5 у розмірі 4 000, 00 грн. без попереднього нарахування та сплати податку до бюджету у розмірі 600, 00 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), абз. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ФОП ОСОБА_1 суми позитивного значення (рядок 18.1) з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджет у 2011 році в розмірі 61 837, 00 грн., в т.ч. за січень на 835, 00 грн., у лютому на 368, 00 грн., у березні на 164, 00 грн., у квітні на 238, 00 грн., у липні на 24 148, 00 грн. та у серпні на 36 084, 00 грн.

В результаті перевірки донарахований податок на додану вартість на суму 61 837, 00 грн., який підлягає бюджету в т.ч. за січень на 835,00 грн., у лютому на 368,00 грн., у березні на 164,00 грн., у 238,00 грн., у липні на 24 148,00 грн. та у серпні на 36 084,00 грн. 5 800, 00 грн.

29 березня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі Акта від 16.03.2012р. № 10/1720-НОМЕР_4 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000141720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу за порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, визначило ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 262 825, 46 грн., в т.ч. 233 621, 76 грн. - основний платіж, 29 203, 70 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000151720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу за порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 200.1 ст. 200, абз. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76 896, 00 грн., в т.ч. 61 837, 00 грн. - основний платіж, 15 059, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000161720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 127.1 ст. 127 цього Кодексу за порушення вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV, визначило ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 1 037, 50 грн., в т.ч. 600, 00 грн. - основний платіж, 150, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. При цьому судом виявлене порушення, допущене податковим органом при оформлені даного податкового повідомлення-рішення від 29.03.2012р. за № 0000161720, а саме - невірно зазначено загальну суму нарахованого ДПІ грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників (1 037, 50 грн. замість 750, 00 грн.), яку має сплатити до бюджету платник податків (позивач).

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 08.06.2012р. № 649/к/12-314 та ДПС України від 23.07.2012р. № 16015/к/10-2315, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ФОП ОСОБА_1, спірні податкові повідомлення-рішення від 29.03.2012р. залишені без змін, а скарги підприємця - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 22.10 ст. 22 («Прикінцеві положень») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет 13-92) визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 (розділ IV якого, в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV, діяв до 04 листопада 2011 року)(далі - Декрет № 13-92) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, відповідно до Додатку № 7 («Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб») до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17)(в редакції, що діяла до 20 грудня 2011 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09 червня 1993 року за № 64, відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати» і відповідно до статті 8 «Амортизація» вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

До податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу норми абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Одночасно починаючи з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З огляду на це норми зазначеного вище Декрету мають застосовуватися з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Так, пунктом 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу).

В силу норм пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «витратами» розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначає «господарську діяльність» як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг)(п. 177.3 ст. 177 зазначеного Кодексу).

При цьому згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Крім того, починаючи з 01 січня 2011 року відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, до 1 січня 2014 року, запроваджено режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, у тому числі для операції з імпорту таких товарів.

При цьому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011р. № 3609-VI були внесені зміни до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (дані зміни набрали чинності 06 серпня 2011 року).

Таким чином, починаючи з 06 серпня 2011 року відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 01.01.2014 р., від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 «насiння свирiпи або ріпаку, подрiбнене або не подрібнені» 1206 «насiння соняшнику, подрiбнене або не подрібнене» згідно з УКТЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур не тільки сільськогосподарськими підприємствами - виробниками, а й підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

В силу норми ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

При цьому згідно п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції фізичної особи - підприємця, та мають бути пов'язані з отриманням доходу фізичною особою - підприємцем.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом липня-серпня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП «Золото ланів» (Продавець), в особі директора ОСОБА_2, було укладено ряд договорів поставки сільськогосподарської продукції, а саме: від 15.07.2011р. за № ЗЛА002 щодо поставки 50 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 251 500, 00 грн. (в тому числі 5 030, 00 грн. за 1 кг); від 29.07.2011р. за № ЗЛА103 щодо поставки 90 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 452 700, 00 грн. (в тому числі 5 030, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011р. за № ЗЛА154 щодо поставки 107 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 529 650, 00 грн. (в тому числі 4 950, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011р. за № ЗЛА155 щодо поставки 186 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 905 820, 00 грн. (в тому числі 4 870, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011р. за № ЗЛА156 щодо поставки 100 тон ячменю 3-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 183 000, 00 грн. (в тому числі 1 830, 00 грн. за 1 кг).

За умовами п. 3.1 вказаних Договорів поставка товарів здійснювалася насипом на умовах СРТ: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, ТОВ «Агро-Транзит-Інвест».

Поставка і передача позивачем ПП «Золото ланів» замовлених товарів (рапс, ячмінь) в загальній кількості 404,948 тон на загальну суму 2 254 128, 54 грн. (ПДВ - 114 536, 96 грн.) підтверджується, зокрема, такими документами:

- довіреностями ПП «Золото ланів» на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- накладними від 15.07.2011р. № 3 на суму 248 626, 25 грн. (без ПДВ), від 30.07.2011р. № 6 на суму 396 733, 89 грн. (без ПДВ), від 05.08.2011р. № 1 на суму 527 485, 41 грн. (без ПДВ), від 05.08.2011р. № 2 на суму 394 060, 78 грн. (без ПДВ), від 06.08.2011р. № 3 на суму 181 353, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 225, 50 грн., ячмінь), від 06.08.2011р. № 4 на суму 505 868, 75 грн. (в т.ч. ПДВ - 84 311, 46 грн.);

- договором про надання послуг від 14.07.2011р. № 1407, укладеним між ПП «Золото ланів» і ТОВ «Агро-Транзит-Інвест». Згідно якого Поклажодавець (ПП «Золото ланів») передає, а Зерновий склад (ТОВ «Агро-Транзит-Інвест») зобов'язується прийняти на зберігання та забезпечити подальшу перевалку на морське судно насіння ріпаку на умовах визначених цим Договором. Строк дії даного Договору до 31 грудня 2011 року;

- реєстром ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» щодо кількості прийнятого від Постачальника (ФОП ОСОБА_1.) товару (ріпак, ячмінь) та доданими до нього актами приймання сільськогосподарської продукції на зерновий склад;

- товарно-транспортними накладними за липень-серпень 2011 року, згідно яких перевезення товарів (ріпак, ячмінь) здійснювалося ТО «Регіон-Агро» (Автопідприємство) на замовлення ФОП ОСОБА_1 (Вантажовідправника) для Вантажоодержувача - ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» для ТОВ «Золото ланів». Транспортування товарів до пункту призначення (м. Херсон) здійснювалися на замовлення позивача третіми особами-перевізниками (ТОВ «Регіон-Агро» (ідентифікаційний код 31389922), ПП «Альфа-Трейдинг» (ідентифікаційний код 32125337) відповідно до письмових договорів про надання транспортних послуг від 01.08.2011р. № 01/08 та від 12.07.2011р. № 70/07 (копії названих договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків, податкових накладних, банківські виписки з рахунків позивача з відомостями про оплату вартості транспортних послуг також наявні в матеріалах справи).

ФОП ОСОБА_1 за фактом реалізації зазначених товарів виписав на користь Покупця (ПП «Золото ланів») податкові накладні від 05.08.2011р. № 1 на суму 527 485, 41 грн., від 05.08.2011р. № 2 на суму 394 060, 78 грн., від 06.08.2011р. № 3 на суму 181 353, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 225, 50 грн.), від 06.08.2011р. № 4 на суму 505 868, 75 грн. (в т.ч. ПДВ - 84 311, 46 грн.), які підписані та скріплені печаткою підприємця.

Оплата за придбаний товар здійснювалась ПП «Золото ланів» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26000300002384 в АТ «Златабанк» (МФО 380612) на рахунки контрагента № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредитпромбанк» (МФО 300863) та № НОМЕР_8 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (МФО 380805), що підтверджується банківськими виписками за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. по таких рахунках позивача, завірених відповідними установами банків, та актом звірення взаємних розрахунків між вказаними сторонами № 2 від 02.03.2012р. Всього перераховано коштів на загальну суму 2 254 090, 08 грн. (без ПДВ).

При цьому реалізований ПП «Золото ланів» товар попередньо придбавався Позивачем у інших суб'єктів господарської діяльності-виробників сільськогосподарської продукції (ПП «Агро-Атлас» (ідентифікаційний код 33468335), Сільськогосподарського ТОВ «ДНІПРО» (ідентифікаційний код 24752975)), на підставі договорів поставки від 15.07.2011р. № 15/07/11 (щодо придбання рапсу, українського походження, врожаю 2011 року, в кількості 49,812 т, вартість 239 097, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 39849, 60 грн.), від 25.07.2011р. за № 25-07/11-З.

Дані твердження позивача підтверджуються наступними документи, копії та оригінали яких в матеріалах даної справи: копіями цих договорів поставок, довіреностями ФОП ОСОБА_1 на отримання товарно-матеріальних цінностей у названих постачальників, товарно-транспортними накладними за серпень 2011 року; видатковими накладними за липень-серпень 2011 року (в тому числі по взаємовідносинам з ПП «Агро-Атлас» на суму 239 097, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 39 849, 60 грн.) та з СТОВ «ДНІПРО» на загальну суму 2 865 817,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 477 636, 22 грн.); податковими накладними за липень-серпень 2011 року, оформленими ПП «Агро-Атлас» і СТОВ «ДНІПРО», на аналогічну суму коштів (в т.ч. суми ПДВ).

Суми витрат і доходів за придбані та реалізовані товари були відображені позивачем в своїй Книзі обліку доходів та витрат, що не заперечується відповідачем.

При цьому позивач вказує на те, що ним як сумлінним платником податків в межах своїх повноважень та наявних засобів (в тому числі за допомогою доступних інформаційних ресурсів в мережі Інтернет) було перевірено наявність прав у контрагентів СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» (Постачальники) і ПП «Золото ланів» (Покупця) на укладення (виконання) подібних правочинів, оформлення первинних і розрахункових документів, податкових накладних та сплату податків і зборів, про що свідчать надані останнім позивачу копії документів: Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи СТОВ «ДНІПРО» серії А01 № 000129, Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства СТОВ «ДНІПРО» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ від 04.01.2009р. № 100165584 (форми № 2-РС), Довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 097033 від 09.04.2009р. відносно СТОВ «ДНІПРО»; Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Агро-Атлас» серії А00 № 672632, Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства ПП «Агро-Атлас» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ від 01.01.2009р. № 100169693 (форми № 2-РС), Довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 297955 від 12.05.2010р. відносно ПП «Агро-Атлас»; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 799167 відносно ПП «Золото ланів» (ідентифікаційний код 37238431) станом на 08 липня 2011 року; Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 435900 від 21.09.2011р. відносно ПП «Золото ланів» (ідентифікаційний код 37238431), Свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Золото ланів» від 20.09.2010р. № 100302115 (серія НБ № 081787); договір оренди нежитлового приміщення від 22.04.2011р. № 02, згідно якого ПП «Золото ланів» (Орендар) отримало від ПФ «Тавріда» у тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 86,9 м 2 , що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Петренко, 39.

Таким чином, судом вбачається, що позивачем були правомірно віднесені до валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням сільськогосподарської продукції (ріпак, ячмінь) у СТОВ «ДНІПРО» та ПП «Агро-Атлас» з метою його використання в господарській діяльності та отримання доходу (а саме: реалізації ПП «Золото ланів» та іншим суб'єктам господарської діяльності), що підтверджується належним чином складеними первинними і розрахунковими документами, банківськими виписками.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент здійснення господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції контрагенти позивача - СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» (Постачальники) і ПП «Золото ланів» (Покупця) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи податкового органу відносно відсутності у ПП «Золото ланів» умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, трудових ресурсів тощо) не підтверджені належними та допустими доказами та не спростовують факт здійснення господарських операцій (продаж ріпаку і ячменю). Зокрема, під час розгляду даної справи відповідач не довів кількості працівників, яка повинна працювати у контрагента для виконання спірних операцій, але була відсутня, а також необхідності наявності у цьому випадку складських та виробничих ресурсів.

Натомість відповідно до довідки Головного управління статистики у Херсонській області серії АА № 435900 від 21.09.2011р. до видів діяльності за КВЕД ПП «Золото ланів», зокрема, відносяться: 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 15.42.0 Виробництво рафінованої олії та жирів.

Посилання відповідача на факти господарської діяльності ПП «Золото ланів» визнаються судом безпідставними, оскільки вони не впливають на формування валових витрат позивачем, та відповідно на право позивача користуватися пільгою, передбаченою нормами п. 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011р. № 3609-VI), при визначенні об'єкта оподаткування ПДВ в ході реалізації сільськогосподарської продукції закупленої у виробників такої продукції.

Відповідачем не надано доказів нікчемності правочинів, укладених позивачем з СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» і ПП «Золото ланів», в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, за результатами конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на це судом не приймаються до уваги посилання відповідача вирок Суворовського районного суду м. Херсону від 22.11.2012р. по кримінальній справі № 2120/9115/12, винесеного відносно гр. ОСОБА_6 (директор ТОВ «Агро-мост») і ОСОБА_2 (директор ПП «Золото ланів») за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, оскільки обставини щодо правомірності укладення та реальності виконання безпосередньо договорів поставки від 15.07.2011р. № ЗЛА002, від 29.07.2011р. за № ЗЛА103, від 05.08.2011р. за № ЗЛА154, від 05.08.2011р. за № ЗЛА155 та від 05.08.2011р. за № ЗЛА156, укладених з ФОП ОСОБА_1, районним судом не досліджувалися.

Щодо питання правомірності віднесення позивачем сум витрат на відрядження і транспортні послуги та податку на додану вартість з вартості таких послуг до складу валових витрат і податкового кредиту, то суд зазначає наступне.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998р. № 43 (із змінами та доповненнями). Зокрема, списання пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених ПММ автомобіля з урахуванням норм витрат. Враховуючи вищевикладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послуг за умови документального підтвердження, що дані витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Також згідно абз. 1 пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку (абз. 16 пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа - підприємець здійснює відрядження особисто та відповідно до вимог Закону має документи, які підтверджують, що дане відрядження пов'язане з його господарською діяльністю, то згідно із пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону витрати, понесені під час даного відрядження, включаються до складу валових витрат суб'єкта господарювання, за умови отримання доходу.

Позивачем до матеріалів справи були надані детальні письмові пояснення від 13.02.2013р. б/н щодо сум понесених витрат, наявності зв'язку їх із господарською діяльністю позивача, з документальним підтвердженням (посвідчення про відрядження з відмітками про відбуття, прибуття та вибуття до пунктів призначення, та відомостями про мету відряджень; реєстраційні документи на легковий автомобіль; подорожні листи службового легкового автомобіля позивача; акти приймання-передачі ПММ, видаткові накладні на відпуск ПММ (бензин), податкові накладні постачальників ПММ, розрахункові документи (фіскальні чеки) АЗС та постачальників ПММ; оригінали банківських виписок з відомостями про оплату вартості поставлених ПММ; первинні документи - договори поставки/купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, видаткові накладні на поставку сільськогосподарської продукції покупцям (ТОВ «Ділкорн», ТОВ Грейн Експо», СТОВ «Дніпро», ТОВ «Мораксель», ПП «Золото ланів», та ін.), банківські виписки, акти взаєморозрахунків сторін, що були укладені позивачем в результаті здійснених відряджень.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV, а податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 ПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.03.2012р. за № 0000141720 і № 0000151720.

Щодо решти епізодів виявлених порушень, то суд погоджується з правомірністю висновків податкового органу з оглядок на наступне.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (далі - Закон № 889-IV) покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно норм п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті).

В силу норм пп. «а» і «б» п. 19.2 ст. 19 Закону 889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи: Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України визначено, що не нарахування/неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшений суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування

Згідно наявних матеріалів справи позивачем не було спростовану факту здійснення підприємцем виплати доходу фізичній особі ОСОБА_5 у розмірі 4 000, 00 грн. без попереднього нарахування та сплати до бюджету податку з доходів такої фізичної особи (в тому числі не спростовано факту перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах з позивачем).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720 та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу присуджуються з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2 231, 07 грн. відповідно до задоволених йому позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 2 231 (дві тисячі двісті тридцять одну) грн. 07 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова