Ухвала

від 31.10.2008 по справі 22-а-12051/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

Головуючий у 1 інстанції - Немиш

Н.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2008 року                                                                                                     справа

№ 22-а-12051/08

Колегія суддів Донецького

апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого     судді

Міронової Г.М

суддів: при секретарі

Горбенко К.П.,Яманко В.Г. Білоус К.І.

розглянувши у відкритому 

апеляційну скаргу

судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення   Дзержинської міської ради Донецької

області;

на постанову             

Дзержинського міського суду Донецької області

від

19 серпня 2008 року

у адмінінстративній справі

№ 2-а-165/08 

за позовом

ОСОБА_1  

до

Управління праці та соціального захисту населення   Дзержинської міської ради Донецької

області

про

стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за

2008 рік,  

                         В С Т А Н О В И Л А :

            У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся

до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення

Дзержинської міської ради Донецької області, в якому просив визнати дії

відповідача щодо виплати компенсації на оздоровлення у неналежному розмірі

неправомірними та стягнути зазначену компенсацію в сумі 2010 грн. за 2008 рік.

            Постановою Дзержинського міського суду Донецької області

від 19 серпня 2008 року позов ОСОБА_1  до

Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради

Донецької області було задоволено у повному обсязі.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав

апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нове

рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на

неправильне застосування судом норм матеріального права. 

            Суд першої інстанції при розгляді

справи встановив, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та

соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області як

особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній

електростанції (надалі  ЧАЕС), категорія

1, визнаний інвалідом 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та

пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якому

передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення  в розмірі чотрирьох мінімальних заробітних

плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив:

в 2008 році - 525 грн.

                               В

порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі

позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: за

2008 рік - 90 грн.

                               Судом

першої інстанції було встановлено, що фактично за 2008 рік відповідачем було

недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі 2010 грн.

            Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не

з'явились, були повідомлені належним чином.

             Заслухавши доповідь

судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню,

а судове решення вважає за необхідне залишити без змін, з наступних підстав.

            Суд апеляційної інстанції при

розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником

ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом 3 групи

(категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 17

травня 1995 року, наявною у матеріалах справи (а.с. 5,6).

Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у

редакції  Закону України від 6 червня

1996 року N 230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується

інвалідам ІІІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на

оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами

соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної

плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника,

розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє

принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції

України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно

законами України визначаються права і свободи людини і громадянина,

гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та

органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада

1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що

нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить

законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При розгляді даної категорії спору апеляційним судом встановлено, що

вищенаведена постанова № 562 від 12 липня 2005 року була прийнята всупереч

вимог статей 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання скаржника

на цю постанову апеляційним судом не приймаються та оцінка правовідносин щодо

виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі  пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції

України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підпунктом 11 пункту 28

розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №

107-VI текст статті 48 був викладений в

новій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків

аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської

катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до

учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких

пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення

виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів

України".

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008

щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були

визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких

законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду

України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення

Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,

які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України", визнаних неконституційними. 

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 48

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим

від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та віднесеним до інвалідів 3

групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та

виплачуватися відповідачем щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох

мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що

виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому абзацом 3 частини 4

статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних

заробітних плат станом на день виплати. За даними відповідача позивачу щорічна

допомога на оздоровлення за 2008 рік була виплачена в лютому 2008 року в

розмірі 90 грн., тому сума несплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за

2008 рік складає 2010 грн. (525 грн. х 4 - 90 грн., де 525 грн. - розмір

мінімальної заробітної плати встановлений на квітень 2008 року статтею 59

Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №

107-VI).

              Враховуючи зазначене, суд першої

інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з

додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги

та скасування постанови суду не вбачається.

             Повний текст виготовлено 05

листопада 2008 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 207, 211, 212,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення

Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського

суду Донецької області від 19 серпня 2008 року у справі № 2-а-165/08  - 

залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 19 серпня 2008

року у справі № 2-а-165/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та

соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області

стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2008

рік - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий:                                                                                                                             Г.М. Міронова

Судді:

                                                                                                                                         В.Г.Яманко

                                                                                                                                          К.П.Горбенко