Постанова

від 25.04.2013 по справі 5024/2399/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р.Справа № 5024/2399/2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: Г.А. Єрмілова

О.Л. Воронюка

При секретарі С.В. Гавричкові

Склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду від 24.04.2013р. №283

За участю представників сторін:

Від Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - Мірошніченко О.В.; довіреність №4648/9/10.5 від 24.04.2013р.

Інші представники сторін у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на ухвалу Господарського суду Херсонської області

від 09.10.2012 р.

по справі № 5024/2399/2011

за заявою Приватного підприємства „Юг Зерно-Трейд"

до боржника Приватного підприємства „Агросталкер"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06 грудня 2011 р. за заявою Приватного підприємства «Юг Зерно-Трейд» (далі - ПП «Юг Зерно-Трейд») було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Агросталкер» (в подальшому - ПП «Агросталкер») за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом - Закон про банкрутство) у зв'язку з відсутністю керівних органів юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням та наявністю заборгованості на суму 121 436 грн.

Постановою господарського суду Херсонської області від 20.12.2011 р. визнані грошові вимоги ПП «Юг Зерно-Трейд» до ПП «Агросталкер» у сумі 121 436 грн.; ПП «Агросталкер» визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці та ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - ПП «Юг Зерно-Трейд», якого зобов'язано повідомити усіх кредиторів та здійснити інші заходи відносно банкрута відповідно до вимог Закону про банкрутство тощо.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 р. (суддя Сулімовська М.Б.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ПП «Агросталкер» вирішено ліквідувати; вимоги кредиторів визнані погашеними, повноваження ліквідатора банкрута та провадження у справі про банкрутство - припинені.

Не погоджуючись з цією ухвалою, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Державної податкової служби України в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з`ясування усіх обставин справи. Скаржник вказує на те, що проведеним аналізом податкової звітності ПП «Агросталкер» встановлено те, що основним постачальником останнього протягом 2009-2011 років було ПП «Айкар», яке, у свою чергу, відображало у податковому обліку отримання продукції на суму понад 6,5 млн.грн. від ТОВ «Лим-Груп». Між тим, також було встановлено, що останнє не здійснювало фінансово-господарської діяльності із зазначеними суб'єктами господарювання. Як вказує скаржник, у провадженні СВ ПМ ДПА у Херсонській області перебуває кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Айкар» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), через дії якого шляхом завищення податкового кредиту і заниження податку на додану вартість до бюджету не надійшли кошти в сумі 1,6 млн.грн.

Усі учасники процесу належним чином повідомлялись про час, дату і місце судового розгляду, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої пошти з повідомленнями.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з приписами спеціальних норм ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження обставин, викладених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.12.2011 р., ПП «Юг Зерно-Трейд» надало, зокрема, копію рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2011 р. по справі № 5024/1701/2011; постанову держвиконавця від 25.11.2011 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2011 р. /а.с. 43-44, т.1/, у якій міститься запис про внесення інформації щодо відсутності ПП «Агросталкер» за юридичною адресою тощо.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором ПП «Агросталкер» здійснені заходи щодо пошуку майна банкрута, надані запити до відповідних органів, банківських установ щодо рахунків банкрута та грошових коштів на них.

Виявлені на розрахунковому рахунку № 2600501202406, відкритому в Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк» грошові кошти в сумі 11245,79 грн. розподілені ліквідатором відповідно до черговості, визначеної ст. 31 Закону про банкрутство та скеровано на погашення витрат ліквідаційної процедури й часткове задоволення вимог кредитора в сумі 8285 грн. 20 коп. Інших активів банкрута не виявлено.

Виносячи ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, місцевий господарський суд виходив з того, що в ході проведення ліквідаційної процедури у зв'язку з відсутністю боржника та його керівних органів за місцезнаходженням, ліквідатором дотримано вимоги ст. 32 Закону про банкрутство та не виявлено активів банкрута.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції зробленими при неповно з'ясованих обставинах справи, що мають суттєве значення для справи.

Відповідно до статті 93 ЦК України та положень абзацу 6 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5 цієї статті).

За приписами частин 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відтак, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Одночасно з цим, зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою має різну правову природу, і вказані відомості не є тотожними.

Отже, внесення до Єдиного державного реєстру запису про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою не може вважатись беззаперечним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

До того ж, згідно з частинами 12, 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 р., статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Отже, запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинен здійснюватися у графі «Місцезнаходження», що, в подальшому, є доказом відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спеціальною процедурою відповідно до статті 52 Закону про банкрутство.

Наявність внесення запису до графи: «Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії» може свідчити про внесення державним реєстратором до системи реєстру інформації (звернення податкового органу) про відсутність юридичної особи боржника за вказаною адресою місцезнаходження, що означає початок дій державного реєстратора по визначенню місцезнаходження боржника відповідно до частини 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2013 р. у справі № 5021/1102/12.

Також викликає певні сумніви щодо можливості подання кредитором разом із заявою від 02.12.2011 р. довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.12.2011 р.

Втім, належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника повинні бути подані саме на момент звернення із такою заявою та не можуть бути надані заявником або витребувані судом (виходячи також з положень ст. 7 Закону про банкрутство, ст. 38 ГПК України) після порушення справи про банкрутство.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року № 50/74 та Вищий господарський суд України від 11.04.2012 р. у справі № 28/135-б.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі. Тому у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції не перевірив, чи можуть вимоги ПП «Юг Зерно-Трейд» бути підставою для порушення провадження по справі про банкрутство.

Крім цього, відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (зокрема, виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011.

У відповідності до пунктів 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Ліквідатором не отримано інформацію на предмет наявності чи відсутності у банкрута зареєстрованих об'єктів інтелектуальної власності, авіаційної техніки чи морських або річкових плавзасобів.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ліквідатор здійснив усі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню активів боржника й довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів.

Щодо права органу податкової служби на оскарження ухвали про припинення юридичної особи та провадження у справі слід зазначити, що відповідно до положень Податкового кодексу України, органи державної податкової служби виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів; реєструють та ведуть облік платників податків, облік об'єктів оподаткування

На відміну від оскарження постанови про визнання боржника банкрутом податкові органи, незалежно від наявності грошових вимог до боржника, вправі оскаржувати судові рішення у процедурах банкрутства, які стосуються існування (припинення) правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки саме податковим органам делеговано повноваження ведення обліку суб'єктів підприємницької діяльності, а незаконне припинення юридичної особи боржника веде до незаконного виключення такого боржника з переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками податків, та припиняє виникнення податкових зобов'язань, які можуть виникати за наслідком проведення перевірки та прийняття рішення відповідного податкового органу.

Зазначена правова позиція втілена у постановах Вищого господарського суду України від 27.09.2012 р. у справі № 5009/1639/12, від 28.02.2013 р. у справі № 5004/317/12, від 21.03.2013 р. у справі № 5017/1232/2012.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

У відповідності до частин 2, 3 ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису для взяття юридичної особи на облік, а також повідомити юридичну особу про внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації її припинення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної податкової служби задовольнити, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 р. по справі № 5024/2399/2011 - скасувати.

Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Агросталкер» (ідентифікаційний код 36129754), проведену відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 р. у справі № 5024/2399/2011.

Справу передати господарському суду Херсонської області для подальшого розгляду.

Копію постанови направити Реєстраційній палаті Виконавчого комітету Херсонської міської ради (м. Херсон, вул. Суворова, 29).

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2013р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк