Постанова

від 27.08.2013 по справі 5024/2399/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 5024/2399/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В.- головуючого,

Катеринчук Л.Й.,

Коробенка Г.П.,

за участю: представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуЛіквідатора приватного підприємства "Агросталкер" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі№ 5024/2399/2011 господарського суду Херсонської області за заявою Приватного підприємства "Юг Зерно-Трейд" доПриватного підприємства "Агросталкер" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.12.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агросталкер" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі).

Постановою господарського суду Херсонської області від 20.12.2011 року приватне підприємство "Агросталкер" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року у справі №5024/2399/2011 (суддя: Сулімовська М.Б.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс ліквідатора боржника, провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі №5024/2399/2011 (судді: Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні ДПС задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року у справі № 5024/2399/2011 скасовано, відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи - приватного підприємства "Агросталкер", проведену відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року. Справу передано господарському суду Херсонської області для подальшого розгляду.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, ліквідатор приватного підприємства "Агросталкер" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення процесуальних норм, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року скасувати, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року - залишити в силі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агросталкер" було порушено ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.12.2011 року на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Херсонської області від 20.12.2011 року приватне підприємство "Агросталкер" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора - приватне підприємство "Юг Зерно-Трейд".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.06.2012 року було затверджено проміжний звіт ліквідатора боржника про виконану ним в ході ліквідаційної процедури роботу; продовжено строк ліквідаційної процедури приватного підприємства "Агросталкер" на 1 місяць - до 05.07.2012 року; припинено повноваження ліквідатора боржника - приватного підприємства "Юг Зерно-Трейд"; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Брусенцеву Ольгу Сергіївну, зобов'язано останню здійснити ліквідацію банкрута та виконати дії, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року у справі №5024/2399/2011 (суддя: Сулімовська М.Б.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс ліквідатора боржника, провадження у справі припинено.

При цьому, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором здійснені всі необхідні, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заходи по ліквідації банкрута, що підтверджуються матеріалами справи.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом та були покладені в основу рішення цього суду. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року, Одеський апеляційний господарський суд, з урахуванням вищезазначених повноважень суду апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідатором не здійснено заходів на предмет наявності чи відсутності у банкрута зареєстрованих об'єктів інтелектуальної власності, авіаційної техніки чи морських або річкових плавзасобів, а тому, висновки місцевого господарського суду про те, що ліквідатор здійснив усі заходи ліквідаційної процедури, зокрема з виявлення активів боржника й довів неможливість платоспроможності боржника є помилковими. Крім того, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, господарський суд першої інстанції не перевірив, чи можуть вимоги приватного підприємства "Юг Зерно-Трейд" бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що місцевий господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агросталкер" за відсутності належних доказів з підстав для порушення справи про банкрутство саме відсутнього боржника: заява кредитора датована 02.12.2011 року, провадження у справі порушено 06.12.2011 року, а довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2011 року містить запис в рядку "дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" про внесення інформації щодо відсутності приватного підприємства "Агросталкер" за вказаною адресою (73030, Херсонська обл., м. Херсон, Дніпровський р-н, вул. 3-тя Текстильна, 48).

Як зазначив апеляційний господарський суд ці обставини ставлять під сумнів наявність підстав для визнання боржника банкрутом за процедурою, визначеною положеннями ст. 52 Закону.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до правильних висновків також з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, законодавець передбачив наявність альтернативних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав, про що роз'яснено пунктом 104 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року.

Відтак, підтверджений у встановленому законодавством порядку факт відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та доведення безспірності грошових вимог, незалежно від їх розміру та строку незадоволення, є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

При цьому, пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року роз'яснено, що відповідно до приписів статті 34 ГПК України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №97 від 20.10.2005 року, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Отже, запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинен здійснюватися у графі "Місцезнаходження", що, в подальшому, є доказом відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спеціальною процедурою відповідно до ст. 52 Закону.

Наявність внесення запису до графи: "Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" може свідчити про внесення державним реєстратором до системи реєстру інформації (звернення податкового органу) про відсутність юридичної особи боржника за вказаною адресою місцезнаходження, що означає початок дій державного реєстратора по визначенню місцезнаходження боржника відповідно до частини 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно з частиною 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор, звертаючись до господарського суду Херсонської із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агросталкер", в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставами для порушення провадження у справі про банкрутство зазначав, зокрема: наявність рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2011 року у справі № 5024/1701/2011, за яким стягнуто з боржника у даній справі на користь приватного підприємства "Юг Зерно-Трейд" 100 200,00 грн. боргу та 1238, 00 грн. судових витрат; наказ № 5024/1701/2011 господарського суду Херсонської області про примусове виконання вказаного рішення.

Крім цього, ініціюючий кредитор послався на відсутність боржника за адресою його місцезнаходження, однак, належних документів на підтвердження цього, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, суду не надав.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агросталкер" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд Херсонської області ухвалою від 06.12.2011 року зобов'язав кредитора надати витяг з ЄДРПОУ стосовно боржника станом на дату порушення провадження у справі.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що ініціюючий кредитор, виконуючи цю вказівку суду, надав довідку серії АЄ № 611871 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2011 року, у графі: "Місцезнаходження" якої зазначено адресу: "73030, Херсонська обл., м. Херсон, Дніпровський р-н, вулиця 3-я Текстильна, будинок 48", а у Записі 5 у графі: "Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" міститься запис: "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" (а.с. 43-44 т. 1).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою мають різну правову природу, і вказані відомості не є тотожними. До того ж, належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника повинні бути подані саме на момент звернення із заявою про порушення такої справи та не можуть бути надані заявником або витребувані судом (виходячи також із положень ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 38 ГПК України) після порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно із законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (зокрема, виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів та дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі. Тому у підсумковому засіданні місцевому господарському суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як встановив апеляційний господарський суд, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідування банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі та не перевірив, чи можуть вимоги ПП "Юг Зерно-Трейд" свідчити про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Агросталкер" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо права органу податкової служби на оскарження ухвали про припинення юридичної особи та провадження у даній справі, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 року , ДПІ виходила з того, що проведеним аналізом податкової звітності приватного підприємства "Агросталкер" у справі про банкрутство було встановлено, що основним постачальником останнього протягом 2009-2011 років було приватне підприємство "Айкар", яке, в свою чергу, відображало у податковому обліку отримання продукції на суму понад 6 500 000 грн. від ТОВ "Лим-Груп", тоді як це товариство не здійснювало фінансово-господарської діяльності із зазначеними суб'єктами господарювання; також ДПІ зазначила про наявність кримінальної справи, порушеної відносно директора ПП "Айкар" за ознаками вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків) через дії якого шляхом завищення податкового кредиту і заниження податку на додану вартість до бюджету не надійшли кошти в сумі 1 600 000 грн.

Виходячи з цього та враховуючи, що відповідно до положень Податкового кодексу України, органи державної податкової служби виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів; реєструють та ведуть облік платників податків, облік об'єктів оподаткування, апеляційним господарським судом було обґрунтовано та підставно поновлено ДПІ у м. Херсоні ДПС пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою та порушено апеляційне провадження, за наслідками якого зроблено правильний висновок про передчасність затвердження місцевим господарським судом звіту ліквідатора підприємства, ліквідаційного балансу останнього та припинення провадження у справі.

Враховуючи приписи статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 5024/2399/2011 господарського суду Херсонської області прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ліквідатора приватного підприємства "Агросталкер" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі №5024/2399/2011 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

судді Катеринчук Л.Й.

Коробенко Г.П.