Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-2588/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/54692/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року

по справі №2а-2588/11/1270

за позовом Повного товариства «Ломбард «Рак і К» (надалі - ПТ «Ломбард «Рак і К»)

до Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області (надалі - ДПІ в м.Ровеньки Луганської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Ровеньки Луганської області №0000261741, №0000092342, №0000102342 від 14.03.2011р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011р., позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000261741 від 14.03.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 2468,09грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ в м.Ровеньки Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог в частині задоволених позовних, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард «Рак і К» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., про що складено акт №33/23/25358412 від 25.02.2011р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.5.3.2 п.5.3 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.1.15 ст.1, п.17.2 «а» ст.17; п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п. 19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі названого акту перевірки ДПІ в м.Ровеньки Луганської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.03.2011р №0000261741 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб; №0000092342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та №0000102342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої а апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 вказаного Закону встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Так , згідно зі ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом підприємця від провадження ним діяльності на загальній системі оподаткування є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. в редакції від 28.09.1999р. №746 дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку.

Платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком (ст.6 зазначеного Указу)

Тобто, особа яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не утримує податок з таких виплат, за умови пред'явлення останнім документу, підтверджуючого, що він зареєстрований підприємцем, а саме Свідоцтва про державну реєстрацію.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що позивачем при придбанні товарів були отримані товарні чеки та квитанції на товар, що придбавався, з печатками та реквізитами фізичних осіб-підприємців, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія апеляційного суду дійшов вірного висновку, що позивач не є податковим агентом у відношенні до фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб в розумінні п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виключає його обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок даних платників податку.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2011р №0000261741 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2468,09грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

М.І. Костенко

---

Є.А. Усенко