Ухвала

від 07.05.2013 по справі 5026/2750/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07 травня 2013 року Справа №07/5026/2750/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача (стягувача) - Душевіна Н.М. директор, Терещенко С.І. адвокат за довіреністю, відповідача (боржника) - Коновалов І.В. за довіреністю, представник органу ДВС - Гребенюк О.В. головний державний виконавець за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси скаргу ТОВ побутове підприємство "Красуня" на дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, вчинені при виконанні наказу господарського суду Черкаської області у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Смілянська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2013 року до суду надійшла скарга ТОВ побутове підприємство "Красуня" (позивач у справі, стягувач у виконавчому провадженні) на дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції (далі вживається скорочено - орган ДВС), у якій він просить: визнати неправомірними дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюка Олександра Володимировича; скасувати постанову головного державного виконавця Гребенюка О.В. від 04 березня 2013 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №07/5026/2750/2011, виданого господарським судом Черкаської області 09 липня 2012 року.

Скарга мотивована тим, що у день примусового виконання рішення, 01 березня 2013 року державний виконавець разом із представником стягувача увійшов до спірного приміщення по вул.Тельмана, 2 у м.Сміла, вхід до якого є вільним, оскільки у ньому розміщена перукарня, склав акт, у якому вказав, що рішення суду про вселення ТОВ побутове підприємство "Красуня" виконано у повному обсязі, зауважень не надходило. Постановою від 04 березня 2013 року державний виконавець закінчив виконавче провадження, у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду. Дії державного виконавця суперечать ст.ст.11, 15, 49, 79 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виселення боржника та вселення стягувача фактично не відбулось.

Автоматизованою системою документообігу суду скаргу розподілено судді Курченко Н.М.

Ухвалою суду від 15 березня 2013 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ТОВ побутове підприємство "Красуня" до повернення матеріалів справи №07/5026/2750/2011 до господарського суду Черкаської області.

22 квітня 2013 року матеріали справи №07/5026/2750/2011 надійшли до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 22 квітня 2013 року розгляд скарги призначено на 30 квітня 2013 року із повідомленням сторін та органу ДВС.

Орган ДВС письмовий відзив на скаргу не подав.

Згідно ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 30 квітня по 07 травня 2013 року.

У перерві судового засідання скаржник подав заяву про відшкодування в порядку ст.49 ГПК України 800,00 грн., понесених ним судових витрат на послуги адвоката при поданні скарги на дії органу ДВС та при її розгляді судом.

У судовому засіданні:

- представники скаржника (позивача) підтримали доводи, викладені у скарзі, просять її задовольнити повністю, при цьому пояснили, що рішення суду фактично не виконано, оскільки позивач до спірного приміщення не вселений, у спірному приміщенні знаходяться майстри відповідача, які працюють у перукарні на підставі договорів з останнім, керівник позивача не має ключів від приміщення і не може безперешкодно ним користуватись, при складанні акта про виконання судового рішення державний виконавець діяв з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", при вселенні позивача йому необхідно було передати ключі від приміщення і звільнити приміщення від людей боржника, що не зафіксовано і не зроблено, отже рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є незаконним і підлягає скасуванню; також просили стягнути з органу ДВС судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката в сумі 800,00 грн.;

- представник боржника (відповідача) пояснив, що спірне приміщення відповідачем не використовується, належить до комунальної власності, знаходиться у нього в оренді, дійсно частини спірного приміщення передав у суборенду іншим особам для використання приміщення за цільовим призначенням, не чинить перешкод позивачу у користуванні приміщенням, заперечив щодо стягнення судових витрат на послуги адвоката;

- представник органу ДВС пояснив, що вжив усіх, встановлених законом, заходів по примусовому виконанню рішення господарського суду, позивач допущений до приміщення, про що був складений відповідний акт та закінчено виконавче провадження, до органу ДВС із заявами про повторне примусове вселення позивач не звертався, особи, які фактично працюють у цьому приміщенні, не перешкоджають стягувачу у використанні приміщення і вони не є боржниками у виконавчому провадженні, тому у нього відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін та органу ДВС, розглянувши скаргу стягувача у виконавчому провадженні, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає скаргу підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, вирішено усунути перешкоди в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю побутовим підприємством "Красуня" (вул. Свердлова, б. 108, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 22796407) нежитловим приміщенням загальною площею 53,7 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс" по вул. Тельмана, 2 у м. Сміла Черкаської області, шляхом виселення з цього приміщення товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (вул. Тельмана, 2, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 33392319) та вселення до цього ж приміщення товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня" (вул. Свердлова, б. 108, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 22796407), також стягнуті судові витрати.

На примусове виконання цього рішення суду 09 липня 2012 року був виданий відповідний наказ, який позивачем пред'явлений для примусового виконання до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції.

Постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження №36405858 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області №07/5026/2750/2011 від 09.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2012 року у цій справі, суд, розглянувши заяву державного виконавця, роз'яснив, що ТОВ "Смілапобут" підлягає виселенню, а ТОВ побутове підприємство "Красуня" підлягає вселенню з/до приміщення першого поверху цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: вул.Тельмана. 2 у м.Сміла Черкаської області, яким ТОВ побутове підприємство "Красуня" користувалося раніше на підставі договору оренди від 01.01.2006 року №21 до його виселення з цього приміщення за рішенням господарського суду Черкаської області від 12.06.2008 року у справі №05/2069.

Боржник у виконавчому провадженні просив визнати цей наказ таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року, яка не скасована і в законній силі, скасована ухвала господарського суду Черкаської області від 05.10.2012 року та прийнято нове судове рішення, яким залишена без задоволення заява ТОВ "Смілапобут" про визнання зазначеного наказу господарського суду Черкаської області таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Із зазначеною скаргою звернувся стягувач у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області №07/5026/2750/2011 від 09.07.2012 року, у строк, встановлений ст.121-2 ГПК України.

01 березня 2013 року головний державний виконавець Гребенюк О.В. Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції склав акт про виконання судового рішення, а 04 березня 2013 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №36405858, у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення суду.

З встановлених судом обставин примусового виконання судового рішення вбачається, що у спірному приміщенні, з дозволу боржника на підставі договорів суборенди частин спірного приміщення, працюють інші особи, які не є працівниками стягувача у виконавчому провадженні і не є боржниками у виконавчому провадженні. Боржник не заперечує факт використання спірного приміщення, з його дозволу, іншими особами, а не позивачем (стягувачем у виконавчому проваджені).

Таким чином, у акті державного виконавця від 01.03.2013 року не відображені фактичні обставини використання спірного приміщення, виселення відповідача з цього приміщення та вселення у нього стягувача. Отже, доводи представників стягувача про те, що акт державного виконавця є незаконним, оскільки складений з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", відповідають фактичним обставинам справи.

Зі змісту рішення господарського суду, яке підлягає примусовому виконанню у цьому виконавчому провадженні, та його роз'ясненні судом вбачається, що боржник у виконавчому провадженні підлягає виселенню, а стягувач вселенню у спірне приміщення.

Орган ДВС та боржник не надали належних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Смілапобут" виселено із спірного приміщення, а ТОВ побутове підприємство "Красуня" вселене у нього.

Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.79 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець перевіряє виконання рішення про вселення стягувача на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням працівників органів внутрішніх справ. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі щодо примусового виконання судового рішення, суд вважає неправомірними дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 09 липня 2012 року №07/5026/2750/2011, виданого 09 липня 2012 року господарським судом Черкаської області, оскільки спірне приміщення боржником не звільнено і стягувач у нього не вселений. Постанову від 04 березня 2013 року ВП №36405858 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання цього наказу №07/5026/2750/2011 суд вважає такою, що прийнята передчасно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ст.79 цього Закону, не відповідає встановленим фактичним обставинам виконання судового рішення. Тому є неправомірною та підлягає скасуванню. Доводи скаржника суд вважає обґрунтованими.

Щодо вимог скаржника про стягнення витрат на послуги адвоката, суд виходить з наступного.

Скаржник обґрунтував та довів витрати на послуги адвоката в сумі 800,00 грн., які пов'язані з підготовкою та розглядом скарги на дії органу ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України. Зазначені витрати підлягають покладенню на винну особу у цих витратах, якою є орган ДВС.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Розподіл сум судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що орган ДВС не є стороною у справі, відповідно до ст.49 ГПК України суд не може покласти на нього, понесені скаржником витрати на послуги адвоката, у зв'язку підготовкою та розглядом у господарському суді скарги на дії органу ДВС. Тому відмовляє у задоволенні заяви про відшкодування витрат на послуги адвоката при розгляді зазначеної скарги.

Керуючись ст. ст.22, 86, 121-2 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити скаргу ТОВ побутове підприємство "Красуня" на дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Черкаської області у справі 07/5026/2750/2011.

Визнати неправомірними дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, які виразились у неправомірному закінченні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 09 липня 2012 року №07/5026/2750/2011.

Скасувати постанову від 04 березня 2013 року ВП №36405858 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №07/5026/2750/2011, виданого 09 липня 2012 року господарським судом Черкаської області, що прийнята державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюком О.В.

Відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на послуги адвоката при розгляді зазначеної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.

Суддя Н.М.Курченко