Постанова

від 29.04.2013 по справі 5011-58/18254-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. Справа№ 5011-58/18254-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача за первісним позовом: Шапран О.М. - представник, дов. б/н від 09.01.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства "Ітертех"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013

у справі № 5011-58/18254-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост"

до Дочірнього підприємства "Ітертех"

про стягнення заборгованості 328 755,66 грн.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Ітертех"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост"

про стягнення пені у сумі 36 163,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18254-2012 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 263 851,68 грн. боргу, 53 743,61 грн. пені, 10 737,69 грн. 3% річних, 6 566,67 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог за первісною позовною заявою відмовлено; позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня у сумі 36 163,76 грн., 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що між сторонами підписано акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) на суму 3 248 540,68 грн., а саме: в листопаді на суму 2 291 688,58 грн., в лютому 2012р. на суму 956 852,10 грн.; відповідач доказів виконання умов договору щодо оплати робіт не надав, належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив, отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань на загальну суму 263 851,68 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в цій частині; дослідивши розрахунок позивача за первісним позовом, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги частково, а саме у частині вимог про стягнення 53 743,61 грн. пені, 10 737,69 грн. 3% річних; позивач за зустрічним позовом вказує, що підрядник виконав роботи з порушенням строків, визначених договором; дослідивши розрахунок позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 36 163,76 грн., суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011 58/18254-2012 змінити в частині стягнення 53 743,61 грн. пені, зменшивши розмір пені до 25% її розміру, що становить 13 435,90 грн., з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник, посилаючись, зокрема, на положення ст. 616 ЦК України, ст. 233 ГК України, вказує на те, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач за первісним позовом допустив прострочення у виконанні свого зобов'язання із своєчасного виконання робіт за договором підряду № 19/09/2011 від 19.09.2011 та передачі їх замовнику, внаслідок такого прострочення збитки були завдані замовнику, а не позивачу, відповідно, несумлінне ставлення позивача за первісним позовом до виконання своїх зобов'язань за договором спричинило і затримку із оплатою на його користь вартості виконаних робіт, адже замовнику необхідно було не тільки оплатити роботи, а й віднайти кошти на покриття збитків, завданих несвоєчасним виконанням передбачених договором робіт.

Скаржник вважає, що у суду наявні підстави для зменшення розміру неустойки, передбачені ст. 616 ЦК України, до 25% її розміру, що становить 13 435,90 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача за первісним позовом, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 263 851,68 грн. заборгованості за виконані роботи, 54 088,02 грн. пені, 10 815,96 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 6 575,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 у справі № 5011-58/18254-2012 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про стягнення з позивача пені в сумі 36 163,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-58/18254-2012 позовну заяву прийнято до розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.09.2011 між позивачем та відповідачем за первісним позовом укладено договір підряду № 1909/2011, відповідно до п. 2.1 якого, за цим договором позивач за первісним позовом, за договором підрядник, зобов'язується за завданням відповідача, за договором замовника, власними або залученими силами і засобами виконати роботи на об'єкті, відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати відповідачу за первісним позовом у встановлений цим договором строк, а відповідач зобов'язується надати позивачу фронт робіт, затверджену проектну і дозвільну документацію, здійснювати приймання виконаних позивачем робіт і проводити оплату робіт, відповідно до умов цього договору.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання позивачем за первісним позовом умов договору № 1909/2011 та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, підтверджується складеними та підписаними позивачем та відповідачем за первісним позовом 30.11.2011 актом № 1 приймання виконаних робіт форми № КБ-2 за листопад 2011р. на суму 2 291 688,58 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 за листопад 2011р. та підписаними позивачем та відповідачем за первісним позовом 29.02.2012 актом № 2 приймання виконаних робіт форми № КБ-2 за лютий 2012р. на суму 956 852,10 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 за лютий 2012р.

Відповідно до п. 5.2 договору № 1909/2011 розрахунки за роботи за цим договором проводяться в наступній послідовності: авансові платежі здійснюються на підставі погодженого сторонами сумісного графіку виконання і оплати робіт (п. 5.2.1); надалі відповідач за первісним позовом оплачує належним чином виконані роботи (з урахуванням проведеного авансування) на підставі актів приймання виконаних робіт і довідки Ф № КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних робіт і довідки Ф № КБ-3 (п. 5.2.2).

Як зазначає позивач за первісним позовом та не заперечується відповідачем, останнім сплачено за виконанні роботи згідно із договором № 1909/2011 усього суму у розмірі 2 984 689,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів повної оплати виконаних позивачем за первісним позовом робіт згідно із договором № 1909/2011 та актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт форми № КБ-2 за листопад 2011р. та лютий 2012р., відповідно, відповідачем за первісним позовом не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 263 851,68 грн. заборгованості за виконані роботи, є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення стороною господарських зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 11.2 договору № 1909/2011 в разі порушення відповідачем за первісним позовом фінансових зобов'язань, передбачених цим договором, відповідач платить позивачу пеню у розмірі подвійної діючої облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем за первісним позовом у позовній заяві розрахунок пені та 3% річних, апеляційний господарський суд, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасну оплату відповідачем за первісним позовом виконаних позивачем за первісним позовом робіт та наявність заборгованості, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом пені та 3% річних саме у розмірах 53 743,61 грн. та 10 737,69 грн., відповідно, та вважає ці суми правильними.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

Пунктом 3.1.2 договору № 1909/2011 сторони погодили, що строк виконання робіт, зазначених в договірній ціні (додаток № 2 до даного договору), визначається сумісним графіком виконання і оплати робіт, який розробляється відповідачем за зустрічним позовом у формі додатка № 1 до цього договору, підписується сторонами і є невід'ємною частиною договору; решта робіт, що не ввійшли в перелік, зазначений у додатку № 2 до даного договору, які будуть виконуватись відповідачем за зустрічним позовом, погоджується сторонами та оформлюється додатковими угодами до цього договору і є невід'ємними частинами цього договору.

Як вбачається із сумісного графіку виконання і оплати робіт (додаток № 1 до договору підряду № 1909/2011 від 19.09.2011) строки, виконання робіт по передислокації бурового обладнання - з 19.09.2011 по 21.09.2011, а строки виконання робіт по влаштуванню буронабивних паль БНП1, БНП2, БНП3 - з 21.09.2011 по 30.11.2011.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме: актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2: № 1 за листопад 2011р. та № 2 за лютий 2012р., зазначені акти були підписані позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом лише 30.11.2011 та 29.02.2012, відповідно.

Таким чином, відповідачем за зустрічним позовом порушено погоджені сторонами за договором № 1909/2011 строки виконання робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до п. 11.1 договору № 1909/2011 у разі порушення строків виконання робіт, відповідач за зустрічним позовом, сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної діючої облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаних робіт, за кожний день несвоєчасного виконання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором № 1909/2011, перевіривши наведений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 36 163,76 грн. та вважає цю суму пені правильною.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Статтею 616 ЦК України встановлено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника; суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач за первісним позовом матеріалами справи не довів того, що порушення грошового зобов'язання за договором № 1909/2011 сталося внаслідок несвоєчасного виконання робіт позивачем за первісним позовом, також відсутні докази того, що позивач за первісним позовом умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення; так само немає доказів й наявності таких збитків.

Твердження у апеляційній скарзі про спричинення відповідачу збитків є голослівним, не підтвердженим доказами.

Також у матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які передбачені підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, й положеннями ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Однак, матеріали справи № 5011-58/18254-2012 не містять доказів наявності виняткових випадків, які є підставами для зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18254-2012 залишити без змін, а скаргу Дочірнього підприємства "Ітертех" без задоволення.

2. Справу № 5011-58/18254-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.