Постанова

від 20.02.2009 по справі 2а-129/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                           Головуючий в 1 інстанції - Андрюшина Л.А.

                                                                         Суддя-доповідач -Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2009 року                                                                Справа № 2-а-129/08/0552

зал судового засідання у

приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк,

бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів:                       Геращенко І.В.,Малашкевич С.А.

при секретарі                                        Крючковій К.М.

за участю:

позивача                                                   не з'явився

представника відповідача                              Тверженкової

І.А.,з за довіреністю від 17.02.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу

 Управління праці

і соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації

Макіївської міської ради

на постанову  

від

по адміністративній справі за позовом                                             

 до   про 

Центрально-Міського районного суду Донецької області

08 грудня 2008 року № 2а-129/08  ОСОБА_1Управління

праці і соціального захисту населення Центрально-Міської районної

адміністрації Макіївської міської ради визнання дій неправомірними,стягнення

разової грошової допомоги до 05 травня за 2004-2008 роки,-  

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Центрально-Міського районного суду Донецької

області від 08 грудня 2008 року у справі № 2а-129/08 позовні вимоги ОСОБА_1. до

Управління праці і соціального захисту населення Центрально-Міської районної

адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та

стягнення разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2004-2008 роки,

задоволені частково: визнані дії неправомірними та  стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1.

разову грошову допомогу до 5 травня за 2004, 2007 та 2008 роки у сумі 4207,55

грн.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав

апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та винести нову

постанову, якою у частині задоволення позовних вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових

дій - відмовити.

                  Вважає правомірним та обґрунтованим

застосування у спірних правовідносинах положеннями Закону України “Про

державний бюджет України” на відповідний рік.

         Позивач у судове засідання не з'явився, про

дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений  належним чином.

             Представник апелянта у судовому засіданні

просила рішення суду І інстанції скасувати повністю та застосувати вимоги ст.

99,100 КАС України у зв'язку з порушенням процесуального строку звернення до

суду.

 Дослідивши матеріали справи, колегія суддів

встановила.

 Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням

Серії АА № НОМЕР_1 (а.с.3) і згідно  ч. 5

статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня

у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від відповідача  у 2004 році -120 грн., у  2007 році - 280 грн., у 2008 році - 310 грн.,

при цьому відповідач керувався положеннями Законів України “Про державний

бюджет України ” на відповідний рік.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи,

встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач  посилається на невірне застосування норм

матеріального права, оскільки  при

виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог

чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що

підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних

підстав.

Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення

змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет

України на 2008 рік”, згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається

Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом

про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням

Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 року.

            Відповідно до ст. 3

Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і

спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою

діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним

обов'язком держави».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України

передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути

скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не

допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Таким чином, посилання відповідача, що при нарахуванні

ОСОБА_1. щорічної грошової допомоги до 5 травня протягом 2008 року слід

керуватися ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, а

не Законом України  «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту», є безпідставним.

Тому, відповідача належить зобов'язати нарахувати позивачу

недоплачену суму щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій у розмірі

2095 грн.- (481х 5-310).

         Колегія суддів не приймає посилання

скаржника на відсутність порядку сплати щорічної допомоги  за 

2008 рік у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішень з

огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства

в незалежності від надходження коштів з

Державного бюджету України на виплату допомоги.   Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої

інстанції щодо  задоволення позову в

частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 та 2007 роки,

оскільки КАС України набув чинності з 01.09.2005

року. Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду 23.10.2008 року, тобто

більш ніж через рік після набрання чинності процесуальним Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення

за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,

якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна

була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 щорічно отримував

грошову допомогу до 9 травня, яка йому виплачувалася до 5 травня поточного

року, тобто з виплачених сум він повинний був дізнатися, що, на його думку,

його право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено та міг звернутися

до відповідача до вересня поточного року за захистом порушеного права.

Далі, юридична необізнаність

позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку

звернення до суду та крім того з таким проханням позивач до суду не звертався.

Закони та інші

нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і

можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить

виключно від бажання такої людини.

Тобто, судова колегія зазначає,

що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про

стягнення грошової допомоги  за 2004 та

2007 роки і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду

не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100

КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою

для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому

наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають.

Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за 2004 та 2007

роки.

 Зважаючи на те, що обставини справи

встановлені судом повно і правильно, але судом першої інстанції правильна

оцінка спірним правовідносинам надана частково, допущено помилку в застосуванні

норм матеріального та процесуального права, оскаржуване судове рішення в

частині задоволення позовних вимог 

ОСОБА_1. за  2004 та 2007 роки -

підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про відмову в

задоволенні позову.

           Керуючись

ч. 3 ст. 24, 99,100, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4

ч. 1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту

населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради -

задовольнити частково.

Скасувати постанову Центрально-Міського  районного суду м. Макіївки Донецької області

від 08 грудня 2008 року у справі за № 2а-129/08 за позовом ОСОБА_1до Управління

праці і соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації

Макіївської міської ради  про визнання

дій неправомірними та стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни за

2004, 2007 та 2008 роки відповідно до ст.12 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у сумі 4207,55 грн.

Позов ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту

населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради

про визнання дій неправомірними та стягнення разової грошової допомоги як

інваліду війни за 2004- 2008 роки - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального

захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської

ради щодо призначення та виплати ОСОБА_1недоплачених сум щорічної грошової

допомоги як учаснику бойових дій за  2008

рік в розмірі  відповідно до ч. 5 ст. 12

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від

22 жовтня 1993 року № 3551-12.

Зобов'язати Управління праці і соціального захисту

населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради

нарахувати та виплатити за рахунок Державного бюджету

України ОСОБА_1недоплачену суму щорічної грошової допомоги за  2008 рік в розмірі 2095 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками

перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

           Постанова

може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання

законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                        Т.Г.

Арабей                                                                                                

Судді                                                                                                І.В.Геращенко

                                                                                                          С.А.Малашкевич