Рішення

від 29.04.2013 по справі 906/260/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" квітня 2013 р. Справа № 906/260/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гусар О.В. - довіреність № 08/16432-009081 від 26.12.12р.;

від відповідача: Дубовик П.В. - довіреність № 7 юр. від 23.11.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Поділля" (с. Бистрик)

про стягнення 13791,68 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 13791,68 грн. за договором №1036 від 26.07.04р. про постачання електричної енергії споживачам (а.с. 7-27), з яких 5111,13 грн. - борг за активну електроенергію, 6022,50 - борг за реактивну електроенергію, 4530,49 грн. - за перевищення ліміту споживання, 352,40 грн. - пені, 67,40 грн. - 3% річних.

Згідно заяви, яка 27.03.13р. надійшла на адресу господарського суду (а.с. 66), та поданих у судовому засіданні 29.04.13р. письмових пояснень (а.с. 83-86), позивач, у зв'язку з допущенням у позовній заяві помилки, просить вважати правильною ціною позову - 14163,00грн., що складається з: 3426,10грн. санкції за перевищення договірних величин споживання, 6022,50грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 4343,08грн. заборгованості за активну електроенергію, 309,31грн. пені та 62,01грн. 3% річних.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням додаткових пояснень (а.с. 83-86). Подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник відповідача позов заперечив, з викладених у запереченні на позовну заяву від 08.04.13р. (а.с. 72) мотивів. Усно зазначив, що вважає договір про постачання електричної енергії № 1036 від 26.07.04р. недійсним, оскільки останній підписаний директором Бердичівського РЕМ та посвідчений печаткою Бердичівського РЕМ, однак дана структура не є юридичною особою. При цьому представник відповідача не заперечив щодо наявності основної заборгованості, однак не погодився з вимогою щодо сплати 4530,49 грн. за перевищення ліміту споживання, висловивши сумніви щодо отримання відповідачем рахунку № 43911 від 24.11.12р., оскільки останній підписано В.А. Корсуном, який станом на 14.11.12р. був звільнений з ПП "Поділля". Подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копії отриманої претензії про сплату заборгованості за електричну енергію " 2918 від 25.12.12р. Пояснив, що отримав останню та рахунки за активну і пасивну електроенергію 28.11.13р., про що зазначено на претензії.

Вищевказані клопотання сторін про долучення документів до матеріалів справи судом задоволено.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про витребування у позивача податкових накладних на підтвердження факту надання останнім послуг відповідачу.

Вказане клопотання судом відхилено як таке, що не відповідає приписам ст. 38 ГПК України. До того ж, враховуючи наявні у справі матеріали, суд вбачає за можливе вирішити спір за наявними доказами, зважаючи при цьому на те, що 06.05.13р. закінчується продовжений стонами, встановлений ст. 69ГПК України строк розгляду спору, і 7 днів, що залишилися до його закінчення, з урахуванням часу виготовлення ухвали та поштового обігу (враховуючи святкові та неробочі дні), не достатньо для витребування додаткових доказів за ухвалою суду, в передбаченому ч.3 ст. 38 ГПК України порядку.

Враховуючи вказане, справа розглядається за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та поданих у судовому засіданні 29.04.13р. письмових поясненнях (а.с. 83-86), відповідно до Договору №1036 від 26.07.04р. (далі - Договір (а.с. 7-27)), укладеного між Бердичівським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач) та ПП "Поділля (відповідач), що є споживачем електричної енергії, останнє зобов'язалось щомісячно сплачувати вартість спожитої електричної енергії, яка постачається споживачеві.

Позивач у позовній заяві вказав, що 24.11.12р. відповідачем під підпис було отримано рахунок №43909 за активну електричну енергію на суму 9109,90грн., та рахунок №43910 за реактивну електроенергію на суму 507,05грн., а також рахунок №43911 на суму 5698,18грн. - санкція за перевищення договірних величин споживання. Вказав, що згідно листа від 12.11.12р. вих. №46, відповідач скоригував ліміт споживання з 10000 кВт. год. до 2000 кВт. год.

Зазначає, що у відповідності до додатка №17 до договору №1036, проплата по вищевказаних рахунках мала здійснитися на протязі 5 днів, тобто, до 30.11.12р., однак відповідачем було здійснено оплату частково, а саме на суму 2272,08грн.

Повідомляє, що 14.12.12р. відповідача було відключено від електропостачання за несплату авансового рахунку №43913 від 24.11.12р. за грудень (а.с. 44-45).

Вказує, що 19.12.12р. на адресу Бердичівського РЕМ надійшов лист від відповідача із заявою (а.с. 43), в якій останній просив розірвати договір №1036, на що йому було надіслано претензію про сплату заборгованості за спожиту електроенергію (а.с 30-31). Вказана претензія, як зазначає позивач, залишена без реагування.

За прострочення виконання умов Договору щодо проведення розрахунків, керуючись ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 67,40грн. 3% річних (а.с. 36) та на підставі п. 7.4. Договору - 352,40грн. пені (а.с. 37).

Згідно письмових пояснень (а.с. 83-86) представник позивача вказав, що при відключенні споживача за несплату авансового платежу уповноваженими представниками Бердичівського РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" було зафіксовано контрольні показники лічильника, на підставі яких виставлено рахунки за активну та реактивну електричну енергію. Так як споживач не з'явився до РЕМ для розрахунків за використану електроенергію, дані рахунки було направлено разом з претензією та вручено відповідачу 28.12.12р., згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Щодо рахунку за перевищення договірних величин споживання, то його було вручено 24.11.12р. Корсуну В.А. під підпис та частково сплачено. Також пояснив, що оскільки у споживача ПП "Поділля" відліковується субспоживач СФГ "Віктор", показники лічильника останнього було відмінусовано від показників ПП "Поділля". Вказав, що розрахунки за реактивну електричну енергію проводились згідно Додатку Н-5 до Договору №1036, підписаного в 2010 році та "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02р. №9. Також, у вказаних поясненнях обґрунтовано порядок зарахування сплачених відповідачем коштів.

Відповідач, згідно письмових заперечень на позовну заяву (а.с. 72) та його представник в судовому засіданні, посилаючись на ч.ч. 1,2 ст. 215, ч. 2 ст. 203, ст. 80, 87, 89, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, вважає, що оскільки Договір на постачання електричної енергії №1036 від 26.07.04р. був підписаний директором Бердичівського РЕМ Самчуком В.М. та посвідчений печаткою Бердичівського РЕМ, який не є юридичною особою, останній є недійсним (нікчемним). Звертає увагу, що у Договорі відсутнє посилання на Статут ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", або довіреність від ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", що давала б право директору Бердичівського РЕМ Самчуку В.М. при укладанні правочину діяти від імені позивача та посвідчувати підпис печаткою структурного підрозділу юридичної особи.

В процесі розгляду справи представник відповідача в усному порядку підтвердив факт зменшення за заявою ПП "Поділля" ліміту використання електроенергії в листопаді 2012 року до 2000 кВТ та факт відключення останньому 14.12.12р. електропостачання.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №1036 від 26.07.2004 року про постачання електричної енергії споживачам (а.с. 7-26), з додатками до нього (а.с. 27, 88-91).

При цьому, враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі, стосовно дійсності якого відповідач заперечує, з посиланням на те, що останній підписано неуповноваженою особою, а саме директором Бердичівського РЕМ Самчуком В.М., слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У відповідності до ч.1,3 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно п. 3.9. Статуту ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", зареєстрованого 05.05.04р. (а.с. 107-130), до складу Компанії входять: - виробничі підрозділи (служби, цехи, дільниці, бригади, лабораторії тощо); - функціональні структурні підрозділи апарату управління (відділи, бюро, служби тощо); - відокремлені підрозділи - структурні одиниці (представництва, філії, відділення й інші структурні підрозділи). Відокремлені підрозділи мають рахунок, печатки, штампи і здійснюють статистичний і незакінчений балансовий облік своєї діяльності.

Положення про Бердичівський район електричних мереж ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - Положення (а.с. 101-105)), затверджено протоколом №13 засідання Спостережної ради ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" від 17.01.03р. (а.с. 106) та розроблено на підставі Закону України "Про господарські товариства" і Статуту ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (п. 1.1. Положення).

Згідно п. 1.2. Положення, район електричних мереж (в подальшому РЕМ) є виробничим підрозділом ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (в подальшому Компанія).

У відповідності до п. п. 1.4., 1.5 Положення, Бердичівський РЕМ не є юридичною особою та здійснює свою господарську діяльність на підставі цього Положення та в межах прав, делегованих йому компанією.

Згідно п. 1.7. Положення, керівництво компанії делегує йому право від імені Компанії укладати договори та угоди на поставку електроенергії та інші договори за окремими дорученнями.

Управління РЕМ здійснює директор, який призначається і звільняється з посади головою правління - генеральним директором Компанії (п. 5.2. Положення).

У відповідності до п.5.3. Положення, директору РЕМ делегується, крім іншого, право укладати договори та угоди на користування електроенергією.

Як вбачається з Договору №1036 від 26.07.04р., останній укладено Бердичівським РЕМ ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", яка діє згідно з умовами та правилами Ліцензії на постачання електроенергії №ПС 0818, та іменується надалі "Електропостачальна організація" в особі директора Самчука Володимира Миколайовича, що діє на підставі доручення ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" з одного боку та ПП "Поділля", що надалі іменується "Споживач" в особі директора Бонковського В.Л., що діє на підставі статуту.

Вищенаведеним спростовуються твердження відповідача про відсутність у Договорі посилання на Статут ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", або видану останнім довіреність директору Бердичівського РЕМ Самчуку В.М. на укладання правочину від імені позивача.

За вказаного суд дійшов висновку, що директор Бердичівського РЕМ Самчук В.М., при укладенні Договору №1036 від 26.07.04р., мав право вчиняти від імені ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" юридичні дії, в тому числі укладати договори, тому підстави вважати Договір недійсним відсутні.

До того ж, виходячи з приписів ст. 241 ЦК України, сам факт звернення позивача до суду додатково свідчить про схвалення ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" вищевказаного Договору та про виникнення на його підставі цивільних прав і обов'язків у позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Аналогічне положення міститься у ст. 275 ГК України.

У відповідності до п. 1 Договору, Енергопостачальна організація постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Матеріалами справи підтверджено, що за грудень 2012 року відповідачу були виставлені рахунки №47061 від 24.12.12р. за активну електроенергію в сумі 4343,08грн. (а.с. 51), №47062 від 24.12.12р. за реактивну електроенергію на суму 6259,69 грн. (а.с. 52) та за листопад 2012 року - №43911 від 24.11.12р. про нарахування санкції за перевищення договірних величин споживання у розмірі 5698,18грн.(а.с. 50) .

При цьому слід зазначити, що відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Коригування договірної величини ліміту електроспоживання - це дії сторін, направлені на узгодження дозволеного обсягу споживання електроенергії у певний період.

Згідно п.3.2.1 Договору, споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні, зокрема (п.5.2 Договору):

- заявленої споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору - у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни.

Так, матеріали справи містять заяву від 12.11.12р. за №46 (а.с. 28), згідно якої відповідач просив зменшити ліміт використання електроенергії в листопаді місяці з 10000 кВт на 2000 кВт, що було підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту (а.с. 29), у листопаді 2012 року останнім було спожито 8254 кВт. Тобто, перевищення склало 6245 кВт.

За вказаного, позивачем було виставлено відповідачу рахунок №43911 від 24.11.12р. про нарахування санкції за перевищення договірних величин споживання у розмірі 5698,18грн. (а.с. 50).

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, що міститься у розділі "В і д п о в і д а л ь н і с т ь споживача", у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього Договору за відповідний період (місяць) при одно - дво- чи тризонній системі обліку. Споживач, виключно банківськими коштами, сплачує Енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

При цьому Законом України "Про електроенергетику", а саме ст.26 встановлено обов'язки та в і д п о в і д а л ь н і с т ь споживачів енергії. Зокрема, згідно ч.5 вказаної статті, споживачі (крім населення та навчальних закладів і вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форм власності) у разі споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.

У відповідності до п. 2.2.3 Договору (із врахуванням редакції Додатку №17 від 17.06.08р. (а.с.27), відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Дата оплати рахунка визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця.

У відповідності до п. 7.3. Договору (Додатку №17), оплата електроенергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії та відповідний розрахунковий період, або плановими платежами в термін до 5 числа розрахункового місяця 100% вартості заявленого споживання електроенергії згідно з Додатком №1 до Договору, з врахуванням сальдо на початок місяця...

...Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: - 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно...

Враховуючи, що вищевказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать, зокрема, підписи керівника ПП "Поділля", без зазначення дати їх отримання, при визначенні строків проведення розрахунків слід керуватися ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

...Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять направлену позивачем 25.12.12р. претензію (а.с. 30-31), що була отримана відповідачем 28.12.12р. (а.с. 32), згідно якої позивач просив відповідача сплатити 4343,08грн. заборгованості за активну електроенергію, 6022,50грн. за реактивну електроенергію, 3426,10грн. залишок заборгованості за перевищення договірних лімітів споживання.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, у відповідача виникло зобов'язання погасити заборгованість та сплатити санкцію за перевищення договірних величин споживання у строк до 05.01.13р. (28.12.12р. - дата отримання претензії + 7 пільгових днів).

Слід зазначити, що факт отримання 28.12.12р. претензії та доданих до неї рахунків не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні. Також з матеріалів справи вбачається, що рахунок за перевищення договірних величин споживання неодноразово вручався представникам відповідача, оскільки позивачем надано рахунок, вручений як Корсун В.А., так і Роік М.П., який є директором ПП "Поділля".

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків виконав частково. Зокрема, як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 33-35), платіжних доручень (а.с. 96-100), письмових пояснень позивача та не заперечується відповідачем, станом на 01.12.12р., за останнім рахувалась переплата за реактивну електроенергію в сумі 237,19грн., сплачених згідно платіжного доручення №14 від 09.11.12р. (а.с. 96), тому заборгованість за реактивну електроенергію склала 6022,50грн. (6259,69-237,19грн.). Крім того, оскільки за відповідачем рахувалась переплата за активну електроенергію за листопад 2012 року в сумі 2272,08грн., останні були зараховані позивачем у погашення боргу за перевищення договірних величин споживання, внаслідок чого заборгованість по останньому нарахуванню склала 3426,10грн.

Так, приписами п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 року - питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

З огляду на викладене, кошти в сумі 2272,08грн., були правомірно зараховані позивачем на погашення санкції за перевищення договірних величин споживання у листопаді 2012 року, оскільки зарахування вказаної суми, згідно визначеного в платіжних документах призначення платежу (за листопад 2012 року) в погашення боргу за листопад, у зв'язку з відсутністю останнього, є неможливим.

Водночас слід зазначити, що представник відповідача зауважував, що зараховані в погашення боргу відповідача оплати, проведені за ПП "Поділля" через Корсун В.А. фактично проводилися за іншого субспоживача.

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені обставини та враховуючи вказані в платіжних документах призначення платежу, зокрема посилання на виставлені відповідачу рахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожиту електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 10365,58, також правомірно заявленою є санкція за перевищення договірних величин споживання в розмірі 3426,10грн. В той же час, враховуючи, що згідно позовної заяви, позивач помилково заявив до стягнення 5111,13 грн. - за активну електроенергію, 6022,50 - за реактивну електроенергію, 4530,49 грн. - санкції за перевищення ліміту споживання, при цьому заяви про зменшення розміру позовних вимог, згідно ст. 22 ГПК України, останнім не подано, а лише уточнено розмір обґрунтовано заявлених сум, суд вважає, що в частині стягнення 768,05грн. за активну електроенерію та 1104,39грн. санкції за перевищення ліміту споживання позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком (Дод. №4), споживач (відповідач) сплачує Енергопостачальній організації (позивачеві) пеню у розмірі згідно законодавства, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 37) за період з 25.11.12р. по 11.02.13р. розмір пені склав 352,40грн.

Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення з відповідача 67,40грн. 3% річних (а.с. 36).

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, позивачем при здійсненні вказаних розрахунків невірно було визначено початок періоду нарахування 3% річних та пені. Крім того, їх розрахунок здійснено і стосовно санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії, що суперечить приписам ст.625ЦК України, якою не передбачено нарахування річних на санкції. Що стосується пені, то її нарахування на санкцію за перевищення договірних величин споживання електроенергії також суперечить приписам чинного законодавства.

За вказаного, здійснивши перерахунок пені на суму основного боргу (10365,58грн.), починаючи з 05.01.13р. по 11.02.13р. (з урахуванням ст.530 ЦК України), суд дійшов висновку, що обґрунтована її сума складає 161,87грн. У стягненні 190,53грн. пені слід відмовити.

Здійснивши перерахунок річних за період з 05.01.13р. по 11.02.13р., суд вважає правомірно нарахованою їх суму 32,37грн. У стягненні 35,03грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 13985,92грн., з яких: 4343,08грн. заборгованості за активну електроенергію, 6022,50грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 3426,10грн. за перевищення договірних величин споживання, 161,87грн. пені, 32,37грн. 3% річних.

У стягненні 768,05грн. боргу за активну електроенерію, 1104,39грн. санкції за перевищення ліміту споживання, 190,53грн. пені та 35,03грн. 3 % річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Поділля" (13370, Житомирська обл., Бердичівський р-н., с. Бистрик, вул. Шевченка, 19, код 32888033)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна організація "Житомиробленерго" (10008, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Пушкінська, буд. 32/8, код 22048622):

- 4343,08грн. заборгованості за активну електроенергію;

- 6022,50грн. заборгованості за реактивну електроенергію;

- 3426,10грн. за перевищення договірних величин споживання;

- 161,87грн. пені;

- 32,37грн. 3% річних;

- 1496,08грн. судового збору.

3. В стягненні 768,05грн. боргу за активну електроенерію, 1104,39грн. санкції за перевищення ліміту споживання, 190,53грн. пені та 35,03грн. 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.05.13р.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).