Ухвала

від 18.11.2008 по справі 22-а-11453/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                    Головуючий в 1

інстанції - Чиркін С.М.

                                                                         Суддя-доповідач -

Ястребова Л.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем

України

18 листопада 2008 року                                                                          справа № 22-а-11453/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В., 

суддів:                        Колеснік Г.А., Ляшенко

Д.В.,

при секретарі судового засідання

Агейченковій К.О.,

за участю позивача    не з»явився,

представника відповідача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

 Управління Пенсійного фонду України в

Новопсковському районі  Луганської

області

на постанову Луганського окружного

адміністративного суду

від 

по адміністративній справі

01 серпня 2008 року № 2а-10578/08 ( суддя

Чиркін С.М.)

за позовом                                             

ОСОБА_2

до

Управління  Пенсійного фонду України в Новопсковському

районі  Луганської області 

про

Визнання дій посадових осіб управління

Пенсійного фонду України в Новопсковському районі  Луганської області незаконними,

зобов»язання зробити перерахунок пенсії,  

ВСТАНОВИЛА:

                Постановою

Луганського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року по справі

№ 2а-10578/08 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Новопсковському

районі  Луганської області  про визнання дій посадових осіб управління

Пенсійного фонду України в Новопсковському районі  Луганської області незаконними, зобов»язання

зробити перерахунок пенсії задоволені частково, в наслідок чого, визнані дії

посадових осіб Управління  Пенсійного

фонду України в Новопсковському районі 

Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2

незаконними. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Новопсковському

районі  Луганської області зробити

перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком

та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50 % мінімальної

пенсії за віком з  22.05.2008 р.

       Не погодившись з рішенням

суду,  відповідач подав апеляційну

скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти

нову постанову. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм

матеріального права.

            Представник відповідача в

судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду

першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову.

         Позивач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи

було повідомлено належним чином.

         Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши

матеріали справи в межах апеляційної скарги і обговоривши доводи апеляційної

скарги, встановила наступне.

         ОСОБА_2 віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла

внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням,

відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК 08.04.1997 р. позивачу

встановлена 3 група інвалідності безстроково, що  пов»язана з роботами по ліквідації наслідків

аварії на Чорнобильській АЕС і має право на основну та додаткову пенсію.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 54 Закону

України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” 08.05.2008 року позивач звернувся до Управління  Пенсійного фонду України в Новопсковському районі 

Луганської області з

заявою про перерахунок пенсій у розмірах, встановлених  зазначеною нормою Закону, на що 15.05.2008

року УПФУ відмовило в перерахунку призначеної пенсій, посилаючись на

відсутність законних підстав для перерахунку пенсії, виходячи з мінімальної

пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заявник скарги вважає, що при нарахування

та виплаті пенсії застосовується розмір мінімальної пенсії за віком в сумі 19

грн. 91 коп., встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про

підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям

пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного

бюджету» від 3 січня 2002 року №1.

Колегія суддів вважає такий висновок

помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного

судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,

свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею19 Конституції України встановлено,

що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України

кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування

завданої порушенням цього права шкоди.

         Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист

потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати

пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії

особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б)

додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після

виникнення права на державну пенсію.  

         Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам,

віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду,

заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи - 50

відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до

статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії

чи іншого доходу.

         Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені

підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії

1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на

позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону

передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких

встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3

групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 67   спеціального Закону у разі збільшення

розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті

54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до

категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату

годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється

з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. 

Відповідно до п. п. 12, 15, 17 п. 28

розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" з 1

січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону

України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

         Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008

року № 10-рп/2008 п. п. 12, 15, 17 п. 28 

розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих

актів України"  Закону України

"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними).

            Таким чином, колегія

суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно задоволення вимоги

позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 6

мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в

розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року.

Посилання відповідача на частину 5 статті

54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення

пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії

у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи

визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався

розміром 19 грн. 91 коп. та 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету

Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат

окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок

державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою

№ 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки  ототожнювати порядок і розмір в силу різного

правового навантаження цих значень неможливо.

Визначення прожиткового мінімуму,

закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування

при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий

рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №

966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні

соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого

прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального

розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного

законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону

передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто

відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку

затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на

відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях

загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності

з 1 січня 2007 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка

втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1

жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття змінена Законом України

від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007

року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність,

визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411

гривень.

При цьому, зазначена стаття доповнена

абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру

пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1

жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили

працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті,

збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11

коп.

Законом України «"Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI,

що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на

одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -

481 гривня, з 1 липня - 482 гривень,  з 1

жовтня - 498 гривень.

Таким чином, для позивача як інваліда 3

групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії,

нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи

із наведених розмірів.

                    Конституційний Суд України неодноразово розглядав

проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005

року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний

захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній

життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція

та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують

додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,

належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У

рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації,

гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного

права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права

шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею

22 Конституції України не допускається.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в

межах апеляційної скарги, і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія

суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення

прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне

забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23,

частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення,

не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою

даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень

принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так

і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

           Колегія суддів дійшла висновку, що суд

першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Таким чином, підстав для

задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198,

ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства

України, колегія суддів, -

У Х В А Л И

ЛА :

            Апеляційну скаргу

Управління  Пенсійного фонду України в

Новопсковському районі  Луганської

області  - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01

серпня 2008 року по справі № 2а-10578/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Новопсковському

районі  Луганської області про визнання

дій посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Новопсковському

районі  Луганської області незаконними,  зобов»язання зробити перерахунок пенсії  - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та

проголошені її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18 листопада

2008 року. Повний текст складений та підписаний 21 листопада 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту

проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного

суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий                                                                                                 

Ястребова Л.В.

Судді                                                                                                                Колеснік

Г.А.

Ляшенко Д.В.

.