Ухвала

від 29.04.2013 по справі 2014/2363/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/1825/13

Справа № 2014/2363/2012 Головуючий 1 -ї

Категорія: "відшкодування шкоди" інстанції: Бережна Н.М.

Доповідач: Бурлака І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 29» квітня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надратранс», що користується правами засновника редакції газети «Змиевской общественный вестник» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надратранс». В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «Змиевской общественный вестник» № 42 на 11 сторінці надруковано відкритий лист за підписом ОСОБА_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2». У даній публікації поширені відомості, які не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність і ділову репутацію, приносять шкоду його законним інтересам, завдають моральну шкоду, відповідач допускає втручання в його особисте життя. Вважав, що редакція газети використала друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної, наклепницької інформації, яка направлена на свідоме порушення його прав та свобод, посягає на його честь, гідність, ділову репутацію. В цій публікації відбувається навмисне висвітлення його як людини, яка вчиняє протиправні, аморальні вчинки; звинувачення, викладені на його адресу в цій статті є умисно спотвореними і мають на меті дискредитувати його як людину, громадянина, керівника. Зазначив, що наведені твердження викладені образливими і принизливими словами, що завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 40000,00 грн. Просив зобов'язати відповідачів надрукувати в газеті «Змиевской общественный вестник» спростування наступного змісту: «У газеті «Змиевской общественный вестник» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2» за підписом ОСОБА_3. Зазначена публікація спрямована на втручання в особисте життя ОСОБА_2 містить неправдиву та таку інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Редакція газети «Змиевской общественный вестник», автор публікації ОСОБА_3 спростовують негативну інформацію щодо ОСОБА_2 як вигадану і таку, що не відповідає дійсності та приносять вибачення за її розповсюдження»; стягнути з ТОВ «Надратранс», що користується правами засновника редакції газети «Змиевской общественный вестник» та ОСОБА_3 на його користь у відшкодування моральної шкоди у розмірі по 20000,00 грн. з кожного, судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідачі позов не визнали, просили в задоволенні позову - відмовити.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2013 року в задоволенні позову - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати, задовольнити його позов. Посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що надрукована інформація не являється оціночними судженнями.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити, рішення суду - залишити без змін.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що інформація, спростування якої вимагав позивач являється результатом аналізу його діяльності як головного редактора газети «Зміївський кур'єр" з точки зору сприйняття автором статті ОСОБА_3 цих подій і викладена ним із застосуванням таких мовних засобів (гіпербол, алегорій), які свідчать про оціночні судження ОСОБА_3, правдивість яких не може бути доведена.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин, як поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких дій, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у випуску газети «Змиевской общественный вестник» № 42 опубліковано статтю за відкритим листом ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2», який висловив свою думку щодо останніх статей, надрукованих в газеті «Зміївський кур'єр", головним редактором якого являється ОСОБА_2, зміст яких стосується діяльності редакції газети «Зміївський кур'єр" та ОСОБА_2

Частиною 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» (1986), «Обершлік проти Австрії №1» (1991), «Обершлік проти Австрії №2» (1997) зазначено, що свобода преси надає громадянам один з найкращих засобів виявлення та формування думки про ідеї та позицію публічних осіб; що свобода дискусії є одним з визначальних принципів демократичного суспільства, дотримання якого вимагає увесь текст Конвенції; що необхідно розрізняти факти й оцінні судження. Якщо істинність фактів можна довести, то правдивість оцінних суджень довести неможливо.

Доказів того, що надрукована інформація являється відомостями, які містять фактичні дані та є достовірною, внаслідок чого порушені особисті (немайнові) права ОСОБА_2, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

З додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, виходячи з вимог ст. 277 ЦК України, Закону України «про інформацію» від 21.12.1993 року із змінами та доповненнями, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року зазначив у рішенні про недоведеність факту поширення ОСОБА_3 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформації, яка принижувала честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, оскільки зазначена інформація є оціночним судженням, ґрунтується на переконанні ОСОБА_3 і викладено ним у формі алегорій та гіпербол, тому не підлягає спростуванню, а разом з тим відсутні і підстави для відшкодування моральної шкоди.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: