Рішення

від 22.06.2007 по справі 2-928/07

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа №2-928/07

Справа №2-928/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"22"

червня 2007 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого:                                                 судді

Шликова СП.,

при секретарі                                                           Клюєвій

А.А.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до

товариства з обмеженою відповідальністю "Облжитлопостачторг",

про поновлення

на роботі, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ТОВ

"Облжитлопостачторг", та просив суд поновити його на роботі, свої

вимоги обґрунтовує наступним:

З 1996 року позивач є засновником та учасником ЗАТ

"Облжитлопостачторг", володіє 50,08% часток (акцій) Статутного фонду

підприємства.

З 01.08.1996 року ОСОБА_1 працював генеральним директором ЗАТ

"Облжитлопостачторг", однак у теперішній час йому стало відомо, що з

11.07.2003 року його звільнено з займаної посади протоколом №3 від 11.07.2003

року.

Позивач вважає що його повинно бути поновлено на посаді

генеральним директором ТОВ "Облжитлопостачторг", за наступних

підстав:

Проведення загальних зборів відбувалося у відсутність

позивача, а так як він володіє 50% акцій та голосів ЗАО "Облжитлопостачторг",

то проведення загальних зборів відбулося без наявності кворуму 60% голосів від

загальної кількості акціонеров.

Після звільнення ОСОБА_1 з посади, у його відсутність було проведено

декілько незаконних зборів акціонерів, та ЗАТ"Облжитлопостачторг"

було реорганізовано у ТОВ "Облжитлопостачторг", ОКПО 03336232.

Оскільки згідно статута,

ТОВ "Облжитлопостачторг" є правопріємником ЗАТ

"Облжитлопостачторг", позивач вважає, що його повинно ути поновлено

на посаду директора ТОВ"Облжитлопостачторг". Крім того, позивач

просив поновити строк на подання позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив

їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні

проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмове заперечення проти

позову, у якому пояснив, що ОСОБА_1 було одразу відомо про його звільнення з

липня 2003 року, оскільки на підставі рішення загальних зборів

ЗАТ"Облжитлопостачторг" від 11.07.2003 року ОСОБА_1 був обраний

президентом товариства, що у відповідності до статуту, виключає можливість

займати посаду ч.1ена виконавчої дирекції. Таким чином, ОСОБА_1 був автоматично

звільнений із займаної посади генерального директора ЗАТ

"Облжитлопостачторг" у відповідності з діючим трудовим законодавством

України, про що був сповіщений та йому була видана трудова книжка.

Крім того, представник відповідача у своїх запереченнях

проти позову вказує на те, що ОСОБА_1 особисто приймав участь, виступав та

голосував на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Облжитлопостачторг"

11.07.2003 року у приміщенні бухгалтерії ЗАТ "Облжитлопостачторг",

про що свідчить Протокол мандатної комісії, Протокол №3 загальних зборів ЗАТ

"Облжитлопостачторг", Протокол рахункової комісії. Також представник

відповідача вказує на те, що з лютого 2005 року позивач ОСОБА_1 не є

акціонером  

ЗАТ"Облжитлопостачторг",  

а  з   05.04.2005  

року  

ЗАТ"Облжитлопостачторг"

закінчило своє

існування, шляхом реорганізації у ТОВ "Облжитлопостачторг".

Представник відповідача просив суд відмовити позивачеві у поновленні строку на

звернення до суду із позовною заявою, а також у задоволенні позовних вимог по

суті. Крім того, у свойому письмовому поясненні представник ТОВ

"Облжитлопостачторг" додав, що за обрання президентом товариства

позивача голосувала лише одна особа - сам позивач, тобто він сам обрав себе на

посаду президента товариства, що призвело до автоматичного звільнення з посади

генерального директора ЗАТ "Облжитлопостачторг". Також представник

відповідача зазначає, що 10.07.2006 року позивач був прийнятий на інше місце

роботи, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1, тобто ще

раз вказує на факт спливу строку позовної давнини.

Суд, дослідивши матеріали вказаної справи, заслухавши пояснення

представників сторін, та проаналізувавши надані докази, вважає що позов не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 3 1989 року ОСОБА_1 працював у

Донецькому тресті "Облжитлопостачторг", з 1996 року позивач займав

посаду генерального директора товариства, про що свідчить надана копія трудової

книжки (а.с.а.с. 8-10).

Згідно наданої копії статуту ЗАТ "Облжитлопостачторг" (а.с.

20-29) вбачається, що з 1996 року ОСОБА_1 є засновником

ЗАТ"Облжитлопостачторг", та володіє 50,061% акцій Статутного фонду

підприємства.

Як встановлено у судовому засіданні 11.07.2003 року

відбулися загальні збори учасників "Облжитлопостачторг", про що

свідчить надана копія Протоколу №3 (а.с.70-75). Згідно вказаного протоколу

вбачається, що п.3 порядку денного загальних зборів було затвердження Статуту

товариства у новій редакції, а п. 6 - обрання органів управління та контролю

Товариства. Також із зазначеного протоколу вачається, що президентом ЗАТ

"Облжитлопостачторг" був ораний ОСОБА_1

Судом встановлено, що згідно п. 10.3.4. наданої копії

статуту ЗАТ "Облжитлопостачторг" в редакції від 24.11.2003 року (ас.

20-29), Президент Товариства несе відповідальність перед акціонерами у межах

повноважень та чинного законодавства, він не може бути ч.1еном Виконавчої

дирекції та Ревізійної комісії Товариства.

Таким чином, обрання 11.07.2003 року ОСОБА_1 у якості

президента товариства, виключило можливість займати ним посаду генерального

директора ЗАТ "Облжитлопостачторг".

Твердження позивача, що проведення загальних зборів ЗАТ

"Облжитлопостачторг" 10.07.2003 року відбулося у його відсутність та

без наявності кворуму 60% голосів від загальної кількості акціонеров

спростовується наданими у судове засідання письмовими доказами, а саме копіями

Протоколу мандатної комісії (а.с.67-69), Протоколу №3 загальних зборів ЗАТ

"Облжитлопостачторг" (а.с.70-75), Протоколу рахункової комісії

(а.с.76-80).

У судовому засіданні встановлено, що протоколом №5

загальних зборів ЗАТ "Облжитлопостачторг" (а. с. 85-88) зазначене

товариство було реорганізоване у ТОВ"Облжитлопостачторг".

У відповідності до ч.1. ст. 233 Кодекса

законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення

трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він

дізнався або повинен ув дізнатися про порушення свого права , а у справах про

звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з

дня видачі трудової книжки.

Згідно наступної статті зазначеного кодексу, вачається, що у разі пропуску

з поважних причин строків, встановлених статтею 233 КЗпП України, суд може

поновити ці строку.

Однак, судом не встановлено поважних причин пропуску строку на звернення до

суду із позовною заявою, а також позивачем не доведений той факт, що йому було

невідомо про його звільнення у 2003 році, а усі надані документи свідчать про

його свідомість щодо вказаних оставин.

Так, згідно ч. З ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за

заявою сторони у спорі, зроленою до винесення ним рішення.

Наступна частина цієї ж статті вказує, що сплив позовної

давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для

відмови у позові.

Згідно ч.З ст. 10 ЦПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог ао заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо поновлення

позивача на посаді генерального директора ТОВ

"Облжитлопостачторг" задоволеню не підлягають

На підставі

викладеного, ст. 233 КЗпП України, ст. 267 ЦК України, керуючись ст.

ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю

"Облжитлопостачторг" про поновлення на роботі відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20

днів апеляційної скарги з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295

ЦПК України.