Постанова

від 08.04.2013 по справі 826/886/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2013 року 11:30 № 826/886/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Титикало Р.С.,

представник відповідача - Борисов І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012р. № 000726227 та № 000727227,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (надалі - ТОВ «Евоком Україна», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового-повідомлення рішення від 29.12.2012р. № 000726227, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 645 145,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 137 385,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 000727227, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 608 459 ,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 152 115,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Евоком Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеними контрагентами як нікчемні, так як ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів, який би підтверджувався вироком суду по кримінальній справі, а також перевіряючим не враховувалось те, що правочини жодним чином не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.

Під час здійснення господарських операцій між ТОВ «Евоком Україна» з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «Евоком Україна» зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією за №10731020000018412 від 21.01.2010. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36938894.

ТОВ «Евоком Україна» взято на податковий облік до органів податкової служби від 22.01.2010 року за номером 30257 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС

ТОВ «Евоком Україна» зареєстровано платником ПДВ від 16.02.2010, номер свідоцтва платника податку на додану вартість 100270175. Індивідуальний податковий номер 369388926582.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі наказу від 03.12.2012 року № 1970, наказу № 2023 від 10.12.2012 про внесення змін до наказу від 03.12.2012 року № 1970 та направлення від 04.12.2012 року № 1866/22-7, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Евоком Україна» (код за ЄДРПОУ 36938894), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток на додану вартість при взаємодії з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код за ЄДРПОУ 37889322) та ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» (код за ЄДРПОУ 37817920) за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 8900/22-7/36938894 від 17.12.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Евоком Україна» при взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» порушило:

п. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 645 145 грн. в т.ч. по періодах: 2011 рік - 95 606 грн.; 9 місяців 2012 року - 549 539 грн.

п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України а також пункт 5 розділу 9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 608 459 грн. в т.ч. по періодах: грудень 2011 року - 83 136 грн., січень 2012 року - 42 299 грн., лютий 2012 року - 45 627 грн., березень 2012 року - 75 189 грн., квітень 2012 року - 148 346 грн., травень 2012 року - 107 475 грн., червень 2012 року - 59 455 грн., липень 2012 року - 46 932 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, який перевірявся, підприємство ТОВ «Евоком Україна» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», які мають ознаки фіктивності.

Податковий орган стверджує, що операції між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже взаємовідносини між ТОВ «Укрсадпром» та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, податковим органом встановлено, що первинні документи, виписані ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» в адресу ТОВ «Евоком Україна», не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі валових витрат та у складі податкового кредиту позивача, що в свою чергу призвело до порушення податкового законодавства.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 000726227, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 645 145,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 137 385,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 000727227, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 608 459 ,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 152 115,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Евоком Україна» (Покупець) та ТОВ «Константа -Інкорпорейтед» (Постачальник) укладено договір № 27 на поставку продукції від 28.11.2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити ціну електронних компонентів, у строки та порядок передбачений даним Договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, виписані ТОВ «Константа -Інкорпорейтед».

Окрім того, ТОВ «Евоком Україна» (Покупець) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Постачальник) укладено договір № 28 на поставку продукції від 26.03.2012 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити ціну електронних компонентів.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, виписані ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Вказані операції були відображені у податковій звідності з ПДВ.

Зокрема, суми витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» відображено ТОВ «Евоком Україна» в деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту в загальній сумі 359 695 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2012 року - 181759 грн., травень 2012 року - 76504 грн., червень 2012 року - 54500 грн., липень 2012 року - 46932 грн.

Суми витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток в загальній сумі 1 798 472 грн. в тому числі за ІІ кв. 2012 - 1563814 грн., ІІІ кв. 2012 року - 234658 грн.

По взаємовідносинах з ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» суми витрат відображено позивачем в деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту в загальній сумі 246 812 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2011 року - 83136 грн., січень 2012 року - 42324 грн., лютий 2012 року - 59028 грн., березень 2012 року - 62324 грн.

Суми витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток в загальній сумі 1 234 060 грн. в тому числі за ІVкв. 2011 - 415678 грн., І кв. 2012 - 818 382 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Так, відповідно до пп 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Як встановлено судом, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» взято на податковий облік в органи державної податкової служби за № 32734 від 04.10.2011, перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» являється в одній особі - гр. ОСОБА_4.

Проте, відповідно до протоколу допиту свідка від 28.08.2012 року, гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що ніякого відношення до ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не має, документи фінансової звітності підприємства не підписував, статут не складав. У зв'язку із скрутним становищем зареєстрував підприємство за грошову винагороду у розмірі 200 (двісті) доларів США.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» взято на податковий облік в органи державної податкової служби за № 32624 від 29.07.2011р., перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» являється в одній особі - гр. ОСОБА_5.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва для врахування при проведенні перевірки надано копію протоколу допиту свідка від 29.08.2012 року - гр. ОСОБА_5, яка повідомила наступне: «Про те що я являюсь засновником та головним бухгалтером ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я дізналася від працівників податкової міліції. Відношення до реєстрації даного підприємства я не маю. Ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала. Яким чином на моє ім'я зареєстрували ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» мені невідомо. Жодних реєстраційних документів ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я не підписувала. Ніяких розрахункових рахунків щодо даного підприємства я не відкривала. Жодних коштів в статутний фонд ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я не вносила. Статут ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» власним підписом в присутності нотаріуса не затверджувала. Ніяких доручень іншим особам в присутності нотаріуса на здійснення реєстрації ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» в державних установах та банківських структурах не давала. Ніякого дозволу на виготовлення печатки вказаного товариства я не отримувала. Реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків в банківських установах я не здійснювала. Угоди про оренду офісного приміщення я не підписувала. Особисто я не здійснювала постанову підприємства на облік в органах податкової міліції. Свідоцтво платника ПДВ даного товариства в органах податкової служби я не отримувала».

Таким чином, суд приходить до висновку, що невстановлені особи використовували ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з метою прикриття незаконної діяльності.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» (пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні норми містяться також в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податкові накладні виписані ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за договором на поставку продукції № 28 від 26.03.2012 року, який став підставою для формування ТОВ «Евоком Україна» податкового кредиту, підписані ОСОБА_4

Окрім того, податкові накладні виписані ТОВ «Константа -Інкорпорейтед» за договором на поставку продукції № 27 від 28.11.2011р. року, який став підставою для формування ТОВ «Евоком Україна» податкового кредиту, підписані ОСОБА_5

Беручи до уваги вищезазначені норми закону, суд вважає, що вказані податкові накладні не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Евоком Україна» вказаних сум.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Окрім того, відповідно п.1 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 (надалі - Наказ № 363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно п.11.7 Наказу №363, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, враховуючи вимоги п.11.7 Наказу №363, другий екземпляр товарно-транспортної накладної передається вантажоодержувачу, тобто ТОВ «Техенергобуд».

При цьому, позивачем підтвердження здійснення транспортування продукції, на підставі якого повинно здійснюватись оприбуткування та бухгалтерський облік, суду не надано.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Евоком Україна» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Евоком Україна» при укладенні договорів із зазначеними контрагентами на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Таким чином, несплачений ТОВ «Евоком Україна» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, встановлення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 645 145,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 137 385,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 608 459,00 та нарахування штрафних санкцій у розмірі 152115,00 грн. здійснено ДПІ у Солом'янському районі м. Києва обгрунтовано, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 000726227 та № 000727227 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.04.2013р.

Суддя В.П. Шулежко