Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/886/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/886/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком Україна" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евоком Україна" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом''янському районі м Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2012 року № 000726227 та 000727227.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евоком Україна" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Евоком Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток на додану вартість при взаємодії з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки складено Акт № 8900/22-7/36938894 від 17 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 645 145 грн. в т.ч. по періодах: 2011 рік - 95 606 грн.; 9 місяців 2012 року - 549 539 грн.; п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України а також пункт 5 розділу 9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 608 459 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 000726227, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 645 145,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 137 385,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 000727227, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 608 459 ,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 152 115,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 вищевказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року за № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Крім того, згідно п.1 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Мінюсті України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, який перевірявся, ТОВ «Евоком Україна» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Судом встановлено, що між ТОВ «Евоком Україна» (Покупець) та ТОВ «Константа -Інкорпорейтед» (Постачальник) укладено договір № 27 на поставку продукції від 28 листопада 2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити ціну електронних компонентів, у строки та порядок передбачений даним Договором.

Так, на підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, виписані ТОВ «Константа -Інкорпорейтед».

Крім того, між ТОВ «Евоком Україна» (Покупець) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Постачальник) укладено договір № 28 на поставку продукції від 26 березня 2012 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити ціну електронних компонентів.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, виписані ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що на рахунках-фактурах та накладних, які містяться в матеріалах справи, присутні підписи невстановлених осіб, вчинені від імені постачальників - ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», без зазначення посад та прізвищ або інших даних, що дали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні даних господарських операцій.

Також, позивачем не надано первинних документів на підтвердження прийому-передачі продукції (електронних компонентів) за договором з ТОВ «Константа -Інкорпорейтед» № 27 на поставку продукції від 28 листопада 2011 року та договором з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» № 28 на поставку продукції від 26 березня 2012 року.

Так, відповідно до умов укладених договорів поставки, покупець (ТОВ «Евоком Україна») зобов'язаний прийняти і оплатити продукцію.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази проведення оплати ТОВ «Евоком Україна» за виконання договорів з ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Позивачем також не надано до суду доказів на підтвердження здійснення транспортування продукції за договорами поставки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» у період, що перевірявся податковим органом.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток та заниження податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом''янському районі м Києва Державної податкової служби від 29 грудня 2012 року № 000726227 та 000727227 прийняті правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком Україна" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 19.09.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.