Ухвала

від 17.04.2013 по справі 5017/431/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 квітня 2013 року Справа № 5017/431/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши заявуПриватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.12.2012 у справі№5017/431/2012 за позовомПриватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт" до 1.Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лад-Агро"; 2.Кілійської районної державної адміністрації Одеської області третя особа:Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки та розпорядження райдержадміністрації, зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовомКілійської районної державної адміністрації Одеської області до 1.Приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт" 2.Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області треті особи: 1.Сільськогосподарський виробничий кооператив "Лад-Агро" 2.Трудівська сільська рада Кілійського району Одеської області 3.Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області провизнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Лад-Агро" до 1.Приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт" 2.Трудівська сільська рада Кілійського району Одеської області провизнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та визнання частково недійсним рішення сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2012 у справі №5017/431/2012 відмовлено у задоволенні позову Приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт"; у задоволенні зустрічного позову Кілійської районної державної адміністрації відмовлено; позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО" задоволено, визнано недійсним пункти 2 і 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997, визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, виданий Трудівською сільською радою народних депутатів.

Додатковим рішенням від 13.06.2012 суд вирішив питання про розподіл витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2012 скасовано частково; відмовлено у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами СВК "ЛАД-АГРО" про визнання недійсними пунктів 2 і 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997, а також Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ОД №000821 від 02.03.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів; в решті вимог залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 у справі №5017/431/2012 постанову суду апеляційної інстанції від 23.08.2012 залишено без змін.

Приватне багатопрофільне підприємство "Агросвіт" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2012 у справі №5017/431/2012, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову, в іншій частині постанову залишити без змін; скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у первісному позові до відповідача 2; в частині зобов'язати відповідачів відновити стан спірної земельної ділянки, який існував до порушення прав, в цій частині справу передати на новий розгляд; в іншій частині рішення залишити без змін; скасувати додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат по сплаті судового збору.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2011 у справі №15/42-0-10, від 10.04.2012 у справі №25/17-3125-2011, постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.09.2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини 2 пункту 10 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 152 Земельного кодексу України, статті 55 Конституції України, статті 6 Європейської конвенції з захисту прав людини та основних свобод, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 у справі №5017/431/2012, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні первісних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та розпорядження райдержадміністрації, зобов'язання вчинити дії (в частині, що стосується доводів заявника), оскільки позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що спірна земельна ділянка, яка надана в оренду за оспорюваним договором, перебуває в його користуванні на підставі Державного акту; відсутні відомості про реєстрацію позивача як землекористувача; спірна земельна ділянка знаходиться у Держкомземі на обліку як землі запасу, отже землекористування в установленому законом порядку позивачем не оформлювалось.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2011 у справі №15/42-0-10, на яку посилається заявник, скасовано рішення та постанову судів попередніх інстанцій, прийнято нове рішення, яким задоволено позов про визнання незаконним розпорядження районної державної адміністрації "Про надання згоди на розробку технічної документації щодо складання договору оренди земельної ділянки". При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що права позивача, як землекористувача були порушені спірним розпорядженням, відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способу, встановленому приписами статті 152 Земельного кодексу України та статті 16 ЦК України.

У постанові від 10.04.2012 у справі №25/17-3125-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним розпорядження "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки для нагляду за водним об'єктом (Дракулівське водосховище) з гідротехнічними спорудами та прибережною захисною смугою із земель водного фонду за межами населених пунктів на територіях Мирнівської та Трудівської сільських рад", з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи про те, що позивач є землекористувачем спірної земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку у нього не вилучалась, відтак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконним спірного розпорядження відповідає способу, встановленому приписами статті 152 Земельного кодексу України.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків. Крім того, посилання заявника на неправильне застосуванням Вищим господарським судом України статті 16 ЦК України та статті 152 Земельного кодексу України колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки у справі №5017/431/2012, яку заявник просить переглянути не застосовувались зазначені норми права, а не застосування судом касаційної інстанції відповідних норм матеріального права не є підставою для перегляду судового рішення в порядку розділу XII 2 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.09.2011 не може бути здійснене посилання, оскільки останню прийнято згідно з главою 3 розділу V ЦПК України, якою встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному багатопрофільному підприємству "Агросвіт" у допуску справи №5017/431/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді: С. Владимиренко А. Демидова С. Мирошниченко С. Шевчук