Постанова

від 30.04.2013 по справі 24/5005/1974/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Справа № 24/5005/1974/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 у справі господарського суду№ 24/5005/1974/2012 Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імброк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авєста" про визнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авєста". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авєста". Згідно п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ТОВ "Іброк" на суму 58091,13 грн., Лівобережної МДПІ на суму 232205,83 грн. ухвалено вважати погашеними. Припинено повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Авєста" ініціюючого кредитора ТОВ "Імброк". Припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 (колегія суддів у складі: Швець В.В. - головуючий, Павловський П.П., Науменко І.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекції (МДПІ) просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.02.2013 та ухвалу суду першої інстанції від 10.01.2013, прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на стадію порушення провадження. Вказує, що "судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги імперативні норм Основного закону, відповідно до яких з одного боку на платника податків покладено обов'язок щодо сплати податків і зборів (ст. 67 Конституції України), з іншого боку на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до яких відносяться і органи податкової служби щодо здійснення повноважень та підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України)".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 визнано ТОВ "Авєста" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Імброк". Зобов'язано ліквідатора повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника про визнання боржника банкрутом, вжити заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута; розглянути питання опублікування відомостей визнання боржника банкрутом; після завершення заходів ліквідаційної процедури подати на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

28.03.2012 в газеті "Голос України" № 56 (5306) опубліковане оголошення про визнання ТОВ "Авєста" банкрутом.

18.05.2012 до господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Авєста".

Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином вжив усіх необхідних заходів для виявлення кредиторів, розшуку майна та коштів ТОВ "Авєста", в результаті яких майна та активів банкрута не виявлено, в зв'язку з чим вимоги кредиторів залишились непогашеними.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість: ТОВ "Імброк" на суму 28091,13 грн. та Лівобережної МДПІ на суму 232208,83 грн.

Ліквідатором в ході здійснення ліквідаційної процедури були направлені запити та отримано довідки Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ № 5436 від 20.03.12р., Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ № 4709 від 06.04.12р., Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" ДРФ, м. Дніпропетровськ № Ц/5017-14 від 26.04.12р., Інспекції державного технічного нагляду, м. Дніпропетровськ № 815-02-13 від 22.03.12р., Відділення "Дніпропетровська РД" АТ "Златобанк", м. Київ від 20.04.12р. за № 124-ДВ, Відділу ДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ № 38/5770 від 03.09.12р., які свідчать, що за боржником нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження відсутні, розрахунковий рахунок закритий.

На запити ліквідатора отримані відповіді Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Індустріальної районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про відсутність заборгованості банкрута.

Відсутність заставленого майна банкрута підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 30.10.12р.

Згідно з п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

За таких обставин, вимоги кредиторів залишились незадоволеними, у зв'язку з відсутністю майна, коштів та інших активів боржника боржника.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами, долученими ліквідатором до матеріалів справи із звітом ліквідатора про проведену роботу (а.с. 60-117 т. 1).

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором була проведена робота щодо виявлення товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського володіння, розрахункових рахунків боржника та грошових коштів на них

Враховуючи, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, отже виконав всі вимоги Закону про банкрутство, а також те, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження у справі.

Твердження скаржника щодо ненадання йому можливості проведення позапланової перевірки боржника колегією суддів відхиляються з огляду на те, відомості про порушення справи про банкрутство ТОВ "Авєста" були опубліковані в офіційному друкованому органі, постанова від 13.03.2012 про визнання ТОВ "Авєста" банкрутом була направлена до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута, та була отримана ДПІ 20.03.2012.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд в постанові від 18.07.2012, якою було переглянуто постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 про визнання ТОВ "Авєста" банкрутом, правомірно вказав, що орган податкової служби до закінчення ліквідаційної процедури вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку.

Однак, Лівобережною ДПІ не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України на підтвердження вчинення дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Авєста" (наказ про її призначення, акти тощо), як й не надано доказів, які б свідчили про факти ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів боржником (декларації, розрахунок, тощо)

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 у справі № 24/5005/1974/2012 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Міщенко П.К.

Погребняк В.Я.