Рішення

від 29.04.2013 по справі 914/915/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.13 Справа№ 914/915/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер сервіс», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд стандарт», м.Львів

про стягнення 18000,00грн. збитків та зобов»язання вчинити дії

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю

Представники:

від позивача: Бочуляк Ю.І. - представник за довіреністю

від відповідача: Алексеєнко А.А. - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Дністер сервіс», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд стандарт», м.Львів про стягнення 18000,00грн. та зобов»язання ТзОВ «Термобуд стандарт» усунути недоліки у виконаних будівельних роботах, що вказані у розділі 4 Звіту про науково-дослідну роботу «Обстеження та визначення технічного стану покриття будівлі магазин-салону по вул..Липинського, 36 і розробка рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації», а саме: Зобов'язати ТзОВ «Термобуд стандарт» за власний рахунок в повному обсязі усунути недоліки у виконаних будівельних роботах, що вказані у розділі 4 Звіту про науково-дослідну роботу «Обстеження та визначення технічного стану покриття будівлі магазин-салону по вул. Липинського, 36 і розробка рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації», а саме: для прийому води воронками змонтувати дощоприймальний жолоб; забезпечити заміну саморобних воронок на воронки, які відповідають стандартам та технічним вимогам, з їх належним обладнанням для забезпечення повної функціональності системи; стикування верхнього профілю покрівлі виконати з відповідним заведенням нижнього профілю під верхній. Всі місця стикування промазати герметиком, який використовується при покрівельних роботах; по осі А забезпечити наявність жолобу для приймання води; всі стики покрівлі з обладнанням виконати за допомогою обмазочних матеріалів, з відповідним відведенням дощової води, з метою унеможливлення затримки води на покрівлі; змонтувати жолоб для приймання води і унеможливити примикання скату до фасадної стінки по осі А з метою уникнення затримання дощової і талої води, в результаті чого відбувається замокання внутрішніх приміщень магазин-салону, замокання металевих конструкцій покрівлі (ферм), що призводить до корозії металу; коньок виконати без відхилення від загальноприйнятих рішень, з метою забезпечення конструкції покрівлі з системою водовідведення дощових, виконання своєї функції в повному обсязі; забезпечити відповідність фактично виконаних робіт наданим підрядником кресленням; забезпечити виконання робіт у відповідності внесених змін до проекту з метою унеможливлення кручення стінок верхнього поясу.

В позовній заяві позивачем виражено прохання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 18000,00грн., які знаходяться на рахунках ТзОВ «Термобуд стандарт».

Ухвалою суду від 07.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2013 року. В судовому засіданні 26.03.2013р. оголошено перерву до 09.04.2013р. для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву. Ухвалою господарського суду від 09.04.2013р. розгляд справи відкладено на 23.04.2013р. з підстав, викладених у ній. В судовому засіданні 23.04.2013 року оголошено перерву до 26.04.2013 року для надання можливості позивачу подати докази в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а також для надання можливості відповідачу подати оригінал та належним чином засвідчену копію акту від 23.12.2011р. про усунення недоліків згідно виставленої претензії. В судовому засіданні 26.04.2013 року, за клопотанням позивача оголошено перерву до 29.04.2013 року для надання йому можливості подати заяву з приводу раніше поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.13р. позов підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, подав клопотання (вх.№15166/13 від 29.04.13р.) про залишення без розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову і повернення сплаченого судового збору, оскільки підстави для вжиття таких заходів відпали. Ухвалою від 29.04.13р. вказане клопотання позивача задоволено.

Крім того, позивачем подано клопотання (вх.№15167/13 від 29.04.13р.) про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У випадку призначення експертизи, згідно п. 1 ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі.

Враховуючи положення ч.1 ст.43 ГПК України, відповідно до якого суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які мають значення для справи без призначення судової експертизи шляхом оцінки доказів в їх сукупності. З цієї підстави у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи судом відмовлено.

Як зазначається позивачем, згідно договору від 19 червня 2008 року №7/10 ВР, ТзОВ «Термобуд стандарт» виконало для ТзОВ «Дністер-сервіс» роботи з будівництва станції технічного обслуговування легкових автомобілів з магазин-салоном по вул. В.Липинського, 36 у м. Львові. Проте, як стверджується позивачем, роботи по облаштуванню покрівлі виконані неякісно, що підтверджується наданим Звітом про науково-дослідну роботу «Обстеження та визначення технічного стану покриття будівлі магазин-салону по вул..Липинського, 36 і розробка рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації», збитки у вигляді оплати розробки якого позивач просить стягнути з відповідача, а також зобов»язати відповідача за власний рахунок усунути недоліки у виконаних будівельних роботах, що вказані у розділі 4 Звіту про науково-дослідну роботу. Просив позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№10385/13 від 04.04.13р.). Зокрема, вказує, що роботи виконані вчасно та якісно, про що свідчать акти прийому-передачі, підписані повноважними представниками сторін. Крім того, вимога позивача щодо усунення виявлених недоліків в облаштуванні крівлі висунута позивачем після закінчення гарантійного строку, встановленого договором підряду, а також поза межами мінімального гарантійного строку, визначеного нормативно для відповідних ремонтних робіт. Посилання ж позивача на Звіт про науково - дослідну роботу «Обстеження та визначення технічного стану покриття будівлі магазину - салону по вул. Липинського, 36 і розробка рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації» як на доказ наявності таких недоліків вважає безпідставним та необгрунтованим. Просив в позові відмовити.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв»язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

19 червня 2008 року між ТзОВ «Дністер-Авто» (замовник за договором) та ПП «Термобуд стандарт» (підрядник за договором) укладено договір на виконання будівельних робіт №7/10 ВР.

01.09.2009 року до договору на виконання будівельних робіт від 19 червня 2008 року №7/10 ВР укладено додаткову угоду №19-09/10ВР, якою замінено первісного замовника - ТзОВ «Дністер-Авто» на ТзОВ «Дністер-Сервіс» у зв'язку з тим, що згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 13.08.2009 року, розташованого за адресою м.Львів, вул. В. Липинського, 36 новим власником об'єкта незавершеного будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Сервіс». 10.02.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Термобуд стандарт» (номер запису 13981450000001823) , яке, згідно з п. 1.2 Статуту ТзОВ «Термобуд стандарт», є правонаступником Приватного підприємства «Термобуд стандарт».

Дана будівля, яка розташована за адресою: м.Львів, вул. В.Липинського, 36 (надалі - будівля) та була об'єктом договору на виконання будівельних робіт №7/10 ВР від 19 червня 2008 року збудована, здана в експлуатацію та належить ТзОВ «Дністер-Сервіс» на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на будівлю серії САС №972947, виданого Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 22 липня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов цього договору роботи з будівництва станції технічного обслуговування легкових автомобілів з магазин-салоном по вул. В.Липинського, 36 у м. Львові, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору, якість предмета договору повинна відповідати проектно-кошторисній документації, будівельним нормам та правилам (ДБН). Обумовлені договором роботи повинні також відповідати вимогам, які зазвичай ставляться до даного виду робіт.

В свою чергу п. 12.6 договору передбачає, що у випадку неякісно виконаних робіт підрядник за свої кошти зобов'язується усунути недоліки, при цьому це не звільняє від виконання гарантійних зобов'язань.

Як вказується позивачем, враховуючи те, що під час експлуатації будівлі були виявлені значні дефекти та недоліки у виконаних будівельних роботах, керуючись вищезазначеними положеннями договору та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» та у зв'язку із необхідністю негайного усунення виявлених дефектів та недоліків, ТзОВ «Дністер-Сервіс» звернулося до ТзОВ «Термобуд стандарт» з претензіями № 01/35 від 21.11.2011 року, № 01/81 від 16.02.2012 року та № 3 від 11.01.2013 року.

Позивачем також зазначається, що його вимоги, які ставились у вищезгаданих претензіях, ТзОВ «Термобуд стандарт» не задоволено, посилаючись у своїх листах № 323/26 від 24.11.2011 року та № 14/26 від 22.01.2013 року на їх необґрунтованість.

При винесенні рішення по даній справі суд керувався наступним:

згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів ( ч. 4 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх ( ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до договору на виконання будівельних робіт від 19.06.2008 року №7/10 ВР (з подальшими змінами згідно додаткової угоди № 19-09/10 від 01.09.2009 року) ТзОВ «Термобуд стандарт» (замовник) виконало, а ТзОВ «Дністер - сервіс» прийняло та оплатило роботи з будівництва станції технічного обслуговування легкових автомобілів по вул. Липинського, 36 у м. Львові.

Відповідно до п.11.1 договору, гарантійний строк становить тридцять шість місяців на БМЗ конструкцію та дванадцять місяців на електрику, систему вентиляції, кондиціонування, опалення та внутрішні оздоблювані роботи з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі, за умов відсутності механічних, хімічних та термічних пошкоджень. Вказаний пункт є погоджений між сторонами та недійсним не визнавався.

Посилання позивача на вимоги ст. 884 ЦК України, як на беззастережну підставу встановлення гарантійного строку протягом десяти років на будь - який елемент будівлі не відповідає іншим нормам Цивільного кодексу України та Державним будівельним нормам. Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення (ч. 4 ст. 884 ЦК України).

Згідно ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ст. 860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Державних будівельних норм України "Покриття будівель та споруд" ДБН В.2.6.-14-97, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07.05.1997р. N76, та введені в дію з 01.01.1998р. мінімальний гарантійний строк безремонтної служби для крівель комбінованих складає два роки.

Факт приймання передачі підрядником замовнику виконаних робіт (щодо монтажу та влаштування покриття об'єкта будівництва) підтверджується актом приймання - передачі №3 від 30 березня 2009 року. Таким чином, згідно п.11.1 договору, гарантійний строк повинен обчислюватись з 30.03.2009 року. Претензія позивача щодо виявлених недоліків в облаштуванні крівлі позивачем датована 11.01.2013р., тобто після закінчення гарантійного строку, встановленого договором підряду, а також поза межами мінімального гарантійного строку, визначеного нормативно для відповідних ремонтних робіт.

Слід також зазначити, що посилання позивача на те, що виставлена ним претензія №01/35 від 21.11.2011 року залишена відповідачем без задоволення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи міститься акт від 23.12.2011 року, підписаний повноважними представниками сторін, яким підтверджується, що вимоги, висунуті позивачем в претензії №01/35 від 21.11.2011 року, відповідачем виконані. Вимоги ж позивача, викладені в претензії №01/81 від 16.02.2012 року не стосуються предмета спору у даній справі.

З викладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов»язання відповідача усунути за власний кошт недоліки у виконаних будівельних роботах задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді відшкодування 18000,00грн. витрат на оплату вартості дослідження стану покрівлі та розробки рекомендацій щодо подальшої безпечної її експлуатації, проведеного Національним університетом «Львівська політехніка» за замовленням ТзОВ «Дністер-Сервіс», судом зазначається наступне.

Господарським кодексом України, зокрема ч.1 ст.322, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 225 ГК України, встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст.614 ЦК України).ку, але підписані ним не були. підписані ним не були.та Договірну ціун на будівництвоеннями замовника.

Посилання позивача на Звіт про науково - дослідну роботу «Обстеження та визначення технічного стану покриття будівлі магазину - салону по вул. Липинського, 36 і розробка рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації» як на доказ наявності недоліків у будівництві є безпідставним та необгрунтованим.

Так, відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, вищевказаний звіт не може бути таким документом, оскільки він складений не учасниками відносин, а іншою особою, яка викладає свої судження, щодо обставин чи фактів, що виникли внаслідок таких відносин, тобто дає їм оцінку. Стаття 41 ГПК України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. А тому в даному випадку, допустимим доказом може бути тільки висновок експерта. Проте, як вбачається з викладеного вище, призначення по даній справі судової експертизи є недоцільним.

З викладеного суд приходить до висновку, що вимога про стягнення збитків є недоведеною, та такою, що задовленню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 07.05.2013р.

Суддя Щигельська О.І.