ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-57/18079-2012 26.02.13
За позовом Державного підприємства "ЕКО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток"
про стягнення 119079.10 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Богдан О.Г. (Дов.), Вірченко Н.В. (Дов.)
Від відповідача: Костянчук С.П. (керівник)
У судовому засіданні 26.02.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Державне підприємство "ЕКО" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" 119079,10 грн. заборгованості за Договором №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р., з яких: 118016,36 грн. - заборгованість, 569,64 грн. - інфляційні втрати, 281,82 грн. - 3% річних, 211,28 грн. - пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/18079-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2013р.
30.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Державного підприємства "ЕКО" надійшли документи по справі.
Представник позивача - Державного підприємства "ЕКО" в судовому засіданні 31.01.2013 року надав суду документи по справі.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" надав відзив на позов, в якому позовні вимоги ДП "ЕКО" заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що позивачем не надано обґрунтування стягуваних сум по кожному місяцю, рахунків на оплату та доказів їх надання відповідачу. Відповідач, також, заперечив розрахунок суми заборгованості по наданими комунальним послугам, доданий до позовної заяви та вказав про неправомірність нарахування експлуатаційних витрат, опалення, підігріву води, холодного та гарячого водопостачання, відшкодування витрат по податку на землю та вивозу сміття. Разом з тим, відповідачем зазначено, що він не заперечує оплатити спожиті водні ресурси після визначення їх обсягу та розміру.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-57/18079-2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року розгляд справи № 5011-57/18079-2012 відкладено на 12.02.2013р.
11.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Державного підприємства "ЕКО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 12.02.2013 року оголошено перерву до 26.02.2013р.
26.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Державного підприємства "ЕКО" надійшли письмові пояснення по справі.
26.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" надійшли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Таким чином при розгляді справи здійснюється фіксування судового процесу.
26.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" надійшло клопотання, в якому, відповідач просить суд не розпочинати розгляд справи без участі представника відповідача та клопотання про витребування доказів по справі, а саме: докази щодо кількості спожитої води (акти фіксування показників лічильників), тарифи, нормативне обґрунтування тарифів (відповідні розпорядження КМДА), відомості, за який точно період нарахована оплата, кількість спожитої теплоенергії, нормативне обґрунтування тарифів, інформацію про площу земельної ділянки оплата за яку, виставляється як компенсація відповідачу, копія довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2010, 2011, 2012 р.р.
Представники позивача - Державного підприємства "ЕКО" в судовому засіданні 26.02.2013р. позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" в судовому засіданні 26.02.2013р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, представником відповідача надано копію рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року у справі №37/420 для долучення його до матеріалів справи в якості доказу по справі.
Також, в судому засіданні 26.02.2013р., представник відповідача в усній формі заявив про відвід судді Гулевець О.В. по справі №5011-57/14159-2012.
Відповідно до ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
В пункті 1.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., зазначено, що за імперативним приписом частини четвертої статті 20 ГПК відвід повинен заявлятись у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його у письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті із зазначенням про це в протоколі судового засідання.
Враховуючи зазначені положення законодавства, суд, в судому засіданні 26.02.2013р., оголосив перерву для надання представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" відводу судді у письмовій формі.
Під час оголошеної перерви, представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" подав, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, заяву про відвід судді Господарського суду міста Києва Гулевець О.В. та клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "АЕК "Київенерго".
Після оголошеної перерви, представники сторін запрошені секретарем судового засідання до зали судових засідань.
За результатом розгляду заяви відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" про відвід судді Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні вказаної заяви.
Суд, розглянувши клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" про витребування доказів по справі, а саме: докази щодо кількості спожитої води (акти фіксування показників лічильників), тарифи, нормативне обґрунтування тарифів (відповідні розпорядження КМДА), відомості, за який точно період нарахована оплата, кількість спожитої теплоенергії, нормативне обґрунтування тарифів, інформацію про площу земельної ділянки оплата за яку, виставляється як компенсація відповідачу, копія довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2010, 2011, 2012 р.р., відмовляє в його задоволенні, оскільки матеріали справи містять документи, необхідні для вирішення даного спору, зокрема, й ті, що просить витребувати відповідач.
Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Однак, всупереч положенням вищенаведеної статті, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження обставин, що перешкоджають наданню вказаних в клопотанні документів.
З огляду на вищевказане, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "АЕК "Київенерго", то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Пунктом 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення в даній справі не може вплинути на права або обов'язки ПАТ "АЕК "Київенерго", у зв'язку з чим клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "АЕК "Київенерго", задоволенню не підлягає.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2004 року між Державним підприємством "ЕКО" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" (орендар) укладено Договір № 16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач (балансоутримувач) зобов'язався забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ - 01133, бул. Л. Українки, 36/10, загальною площею 433,60 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач (орендар) зобов'язався брати участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за умовами договору. Крім пропорційно займаної площі, Договір передбачає і інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно займаної площі. Орендар користується приміщенням, загальною площею 433,60 кв.м., яке розташоване на першому поверсі тринадцяти поверхового житлового будинку.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору, балансоутримувач зобов'язувався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням будівлі і прибудинкової території та створення умов для здійснення господарської діяльності, в тому числі для орендаря, згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Позивач (балансоутримувач) зобов'язався надавати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами (п.2.1.2 договору).
Додатком від 01.01.2004 року № 1 до Договору № 16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувач на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг від 01.01.2004 року сторони погодили перелік послуг (електроенергія, холодне водопостачання, гаряче водопостачання, загальне водоспоживання, водовідведення, теплова енергія в гарячому водопостачанні, теплова енергія в опаленні, вивезення сміття, експлуатаційні витрати) та порядок розрахунків за комунальні послуги.
Відповідно до п. 2.2.3. Договору відповідач (орендар) зобов'язаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача (балансоутримувача) будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
Пунктом 2.2.6. Договору передбачено зобов'язання відшкодування витрат по податку на землю.
Відповідно до п. 5.1 Договору його строк його дії становив з 01.01.2004 року по 01.01.2005 року включно.
Згідно пункту 5.4 Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, таких заяв не надходило, то він вважається діючим і на 2012 рік.
Позовні вимоги Державного підприємства "ЕКО" мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг від 01.01.2004 року щодо здійснення відшкодування витрат позивача на виконання робіт, визначених Договором, пропорційно до займаної ним площі в будівлі, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за вказаним Договором складає 118016,36 грн.
23.11.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №695 від 22.11.2012 року про оплату заборгованості в розмірі 118016,36 грн. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.
Враховуючи зазначену заборгованість, позивач - ДП "ЕКО" звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" про стягнення 119079,10 грн. заборгованості за Договором №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р., з яких: 118016,36 грн. - заборгованість, 569,64 грн. - інфляційні втрати, 281,82 грн. - 3% річних, 211,28 грн. - пеня.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг від 01.01.2004 року щодо здійснення відшкодування витрат позивача, визначених Договором, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за вказаним Договором складає 118016,36 грн.
За розрахунком суми заборгованості, заявленої до стягнення, позивачем включено нарахування за експлуатаційні витрати, опалення, підігрів води, холодну воду, гаряче водопостачання, відшкодування земельного податку, та вивіз сміття.
Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, вказує, що позивачем не надано обґрунтування стягуваних сум по кожному місяцю, не надано доказів направлення відповідачу та отримання ним рахунків на оплату послуг за Договором №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. Відповідач, також, заперечив розрахунок суми заборгованості по наданими комунальним послугам, доданий до позовної заяви та вказав про неправомірність нарахування експлуатаційних витрат, опалення, підігріву води, холодного та гарячого водопостачання, відшкодування витрат по податку на землю та зазначив про безпідставність нарахування витрат на вивезення сміття.
Крім того, відповідач посилається на те, що йому розраховано розмір послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій за тарифами які вище, ніж ті, що встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) від 31.08.2009 року № 979 (2,19 грн. з ПДВ за 1 кв.м).
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З розрахунку позивача вбачається, що ДП "ЕКО" здійснено нарахування експлуатаційних витрат в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року в розмірі 31060,15 грн. (без ПДВ).
Судом встановлено, що згідно з п. 8 Додатку № 1 до Договору 16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати експлуатаційні витрати, - суму витрат на утримання будинку та прибудинкової території згідно щорічних розрахунків, відповідно займаній площі.
Згідно з Наказом ДП "ЕКО" №3-Н "Про впровадження в робочий процес ДП "ЕКО" засад та норм розпорядження КМДА стосовно плати орендарів та співвласників за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" від 12.01.2010р. затверджено розмір плати за утримання житлових будинків та прибудинкових територій, де балансоутримувачем є ДП "ЕКО", в тому числі за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 36/10. Відповідно до вказаного Наказу розмір плати за утримання житлових будинків та прибудинкових територій за вказаною адресою складає 3,50 грн. за кв.м.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1164 від 24.12.2010р. "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і винесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року №978, №979 від 14.08.2009 року, №902 від 02.03.2010 року" встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного розпорядження тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 36/10 становить 3,43 грн.
Згідно з Наказом ДП "ЕКО" № 67-Н "Про впровадження в робочий процес ДП "ЕКО" засад та норм Розпорядження КМДА стосовно плати орендарів та співвласників за послуги з утримання будинків,споруд та прибудинкових територій, комунальні послуги (з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної води та гарячої води, з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів) " від 31.12.2010 р. затверджено розмір плати за утримання житлових будинків та прибудинкових територій, де балансоутримувачем є ДП "ЕКО", в тому числі, за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 36/10. Відповідно до вказаного Наказу розмір плати за утримання житлових будинків та прибудинкових територій за вказаною адресою складає 3,43 грн. за кв.м.
Таким чином, розрахунок заборгованості по експлуатаційним витратам, здійснений позивачем, в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року в розмірі 31060,15 грн. (без ПДВ)., визнається судом обґрунтованим.
Посилання відповідача на те, що йому розраховано розмір послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій за тарифами які вище, ніж ті, що встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) № 979 від 31.08.2009 року (2,19 грн. з ПДВ за 1 кв.м), визнаються судом безпідставними, оскільки, вказаним розпорядженням встановлювалися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших балансоутримувачів жилих будинків, уповноважених ними осіб або управителів жилих будинків. ТОВ "Чарівний завиток" до жодний з зазначених категорій не відноситься.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по наданим комунальним послугам з опалення в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року складає 2229,36 грн. (без ПДВ) та 2675,22 грн. (з ПДВ).
Судом встановлено, що відповідно до примітки в Розрахунку комунальних послуг Додатку № 1 до Договору №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р., щомісячні цифри фактичного споживання холодної та гарячої води, опалення, ГВП розраховуються після отримання табуляграм з ВАТ АК "Київводоканал", АЕК "Київенерго".
Відповідачем зазначено, що 13.10.2010 року в нежилих приміщеннях ТОВ "Чарівний завиток", які знаходяться в житловому будинку за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 36/10 було проведено від'єднання радіаторів від загальної будинкової системи опалення житлового будинку, про що складено відповідний Акт.
Проте, відповідно до наряду АК "Київенерго" № 2835 від 07.10.2010 року опалення у будинку № 36/10 по бул. Лесі Українки підключено 08.10.2010 р. о 11.00.
Згідно табуляграми АК "Київенерго" по ТОВ "Чарівний завиток" в період з 08.10.2010 року по 13.10.2010 року виставлено 3,78391 Гкал.
Відповідно до пояснень позивача, нарахування вартості спожитого ТОВ "Чарівний завиток" опалення в період з 08.10.2010 року по 13.10.2010 року складає 2229,36 грн. (без ПДВ) та 2675,22 грн. (з ПДВ).
Щодо заперечень відповідача по розрахунку заборгованості по наданим йому комунальним послугам з теплової енергії в гарячому водопостачанні та гарячого та холодного водопостачання, то суд зазначає наступне.
Згідно п. 6 Додатку № 1 до Договору про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати за теплову енергію в гарячому водопостачанні - згідно проектного навантаження на будівлю (розподіляється у відсотковому відношенні) пропорційно займаної площі.
В Наказі ДП "ЕКО" № 67-Н "Про впровадження в робочий процес ДП "ЕКО" засад та норм Розпорядження КМДА стосовно плати орендарів та співвласників за послуги з утримання будинків,споруд та прибудинкових територій, комунальні послуги (з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної води та гарячої води, з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів)" від 31.12.2010 р., зазначено, що нарахування по гарячому водопостачанню з 01.01.2011 р. проводиться за двома складовими: - холодної води на підігрів (в разі наявності лічильника по його показниках) за тарифом холодної води та водовідведення; - теплової енергії на підігрів згідно табуляграм АЕК "Київенерго" за тарифами діючими на законодавчому рівні.
Відповідачем зазначено, що постачання гарячої води було припинено відповідачем з 14.04.2011 року. Однак, відповідачем не надано суду належних доказів, в підтвердження того, що відповідне припинення водопостачання було здійснене відповідно до вимог Договору та чинного законодавства.
В матеріалах справи міститься Акт № 508-11001 від 03.08.2011 року, відповідно до якого вбачається, що 03.08.2011 року виконано відключення водорозбірних приладів від мереж централізованого гарячого водопостачання та Акт від 03.08.2011 року, згідно якого 03.08.2011 року ДП "ЕКО" знято з обліку лічильник №10126449.
Таким чином, нарахування комунальних послуг з теплової енергії в гарячому водопостачанні здійснювалось у період з січня 2011 року по липень 2011 року включно.
Також, судом встановлено, що нарахування позивачем комунальних послуг з гарячого водопостачання здійснено за період з жовтня 2010 року по червень 2011 року у відповідності до п. 3 Додатку № 1 до Договору про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р.
Крім того, заперечення відповідача щодо правомірності нарахування комунальних послуг з холодного водопостачання, здійснених позивачем в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року, спростовуються наявною в матеріалах справи копією Відомості про обсяги спожитої води (холодного водопостачання) по орендованому приміщенню ТОВ "Чарівний завиток" за період з січня 2010року по січень 2013 року (оригінал якої, наданий для огляду в судовому засіданні), підписаною та скріпленою печатками ДП "ЕКО" та ТОВ "Чарівний завиток", відповідно до якої сторонами погоджено обсяги спожитої відповідачем води (холодного водопостачання) у період з січня 2010 року по січень 2013 року.
Щодо заперечень відповідача про безпідставність включення до рахунків, які йому виставляються ДП "ЕКО", вартості сміття з тих підстав, що вивіз сміття входить до експлуатаційних витрат відповідно до розпорядження КМДА "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979, від 14.08.2009 № 902, від 02.03.2010 № 114" від 24.12.2010 року за №1164, то вказані заперечення спростовуються наступним.
Відповідно до п. 7 Додатку № 1 до Договору про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. сторонами окремо погоджено надання такої послуги як вивезення сміття.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з вивезення сміття у розмірі 1206,50 грн. (без ПДВ) визнаються судом обґрунтованими.
З умов Договору про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити відшкодовування витрат по податку на землю (п. 2.2.6. Договору)
Позивачем, у відповідності до положень Договору, здійснено нарахування відшкодування земельного податку в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року, в підтвердження якого надано Довідку про розрахунок земельного податку, витяг з технічної документації № Ю-08547/2007 про нормативну грошову оцінку частини земельної ділянки.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення відшкодування земельного податку в розмірі 23081,54 грн. (без ПДВ) визнаються судом обґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на відсутність доказів відправлення позивачем рахунків на оплату послуг за Договором №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р., то вказані заперечення відповідача визнаються судом безпідставними, оскільки умовами Договору не передбачено обов'язку позивача здійснювати направлення рахунків на оплату послуг. Крім того, позивачем під час розгляду справи надано суду реєстри виданих рахунків-фактур, актів надання послуг та актів звірки взаємних розрахунків в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року.
Посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року у справі №37/420, наданого в судовому засіданні 26.02.2013 р. для долучення його до матеріалів справи в якості доказу по справі, визнається судом безпідставним, оскільки не стосуються спірних правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.
З огляду на вище встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем комунальних послуг з експлуатаційних витрат, опалення, підігріву води, холодної води, гарячого водопостачання, відшкодування земельного податку та вивозу сміття за загальний період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року за Договором про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р.
Розрахунок комунальних послуг з експлуатаційних витрат, опалення, підігріву води, холодної води, гарячого водопостачання, відшкодування земельного податку та вивозу сміття за загальний період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року за Договором про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р. є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимога позивача до відповідача про стягнення 118016,36 грн. заборгованості за вказаним Договором підлягає задоволенню.
Позивачем, також заявлено про стягнення пені у розмірі 211,28 грн., 3% річних у розмірі 281,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 569,64 грн., що нараховані на суми заборгованості, яка виникла у період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року за Договором про надання комунальних послуг №16-20 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та про надання орендарю комунальних послуг" від 01.01.2004р.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п. 7.3. Договору відповідач зобов'язаний сплачувати пеню при несвоєчасному внесенні плати із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Суд, здійснивши перерахунок пені встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 196,35 грн.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.2011 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку позивач здійснив нарахування інфляційних втрат, помилково не врахувавши зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні-серпні 2011 року та у жовтні 2011 року
Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені позивачем. Окрім того, як вбачається з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу з урахуванням інфляційного збільшення, що також суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 464,41 грн.
Суд здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 211,28 грн. в межах суми заявленої позивачем.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3, код ЄДРПОУ 19482987 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Еко" (01042, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36-Б, код ЄДРПОУ 32309722) 118016 (сто вісімнадцять тисяч шістнадцять) грн. 36 коп. - заборгованості, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 35 коп. - пені, 211 (двісті одинадцять) грн. 28 коп. - 3% річних, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 41 коп. - інфляційних втрат, а також 2377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 79 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 04.03.2013р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2013 |
Оприлюднено | 14.05.2013 |
Номер документу | 31138814 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні