Ухвала

від 08.05.2013 по справі 2а-5031/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Справа № 135439/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.05.2011р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2010р. №0025361750/0 та від 31.12.2010р. №0025361750/1 Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, мотивуючи тим, що з дотриманням вимог законодавства включив до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ПП «Меліта - Агро» податковими накладними. Вказане підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість. Придбаний товар у ПП «Меліта - Агро» товар - соняшникова олія був отриманий позивачем та використаний ним у межах господарської діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. позов задоволено.

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не надано належної оцінки фактам викладеним у акті перевірки від 22.06.11р. №70/232/36508401, яким встановлено, що ПП "Меліта-Агро" зареєстровано у приватному житловому будинку, згідно пояснень власників будинку, за юридичною адресою підприємство не знаходиться, представники ПП "Меліта-Агро" являються лише 1 раз на місяць для отримання кореспонденції,

Також було встановлено, що формування податкового кредиту у ПП "Меліта-Агро" у періоді, що перевірявся, відбувалося за рахунок єдиного постачальника ПП „Алекстрейд-плюс" код ЄДРПОУ 36523613, смт.Якимівка, вул.Леніна, 44/1). Під час перевірки, проведеної ДПІ у Якимівському районі (акт №167/2302/36523613 від 18.03.10р. про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП „Алекстрейд - плюс", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.05.2009 року по 31.12.2009 року встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ПП „Алекстрейд - плюс": неможливість фактичного здійснення ПП „Алекстрейд - плюс" господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, здійснення операцій із товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, усі операції купівлі-продажу за участю ПП „Алекстрейд - плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі-продажу за участю ПП „Меліта-Агро" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача".

Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП „Меліта-Агро" на загальну суму 133683,40 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду, складається із сум податків, нарахованих, (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 1.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтями 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому статті 656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 Цивільного Кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно пункту 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (із змінами і доповненнями) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно пункту 11.4 Правил оформлення перевезень вантажів - товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно пунктом 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить у задоволенні скарги відмовити, представника податкового органу, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Пустомитівському районі проведена невиїзна документальна перевірка з питань взаєморозрахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з ПП «Меліта-Агро» за період 01.07.2009 по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено Акт від 01.11.2010 року №1264/172/НОМЕР_1 про результати невиїзної документальної перевірки з питань взаєморозрахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з ПП «Меліта-Агро» за період 01.07.2009 по 31.12.2009 року.

На підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0025361750/0 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 200525,1 грн.

За рішенням про результати розгляду повторної скарги від 15.04.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року №0025361750/1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, оскільки головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані в акті висновки є суто суб»єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов»язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

21.07.2009р. між позивачем та ПП «Меліта - Агро» був укладений договір купівлі-продажу №2107/1, предметом якого є олія соняшникова.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 протягом періоду, що перевірявся (липень-грудень 2009р.), отримувала у ПП «Меліта - Агро» соняшникову олію, що підтверджується долученими до матеріалів справи: накладними, які наявні в матеріалах справи.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту суми (за відповідні періоди) на підставі податкових накладних, які були виписані ПП «Меліта-Агро» в липні-грудні 2009 року (від 21.07.2009р. №20, від 30.07.2009 р. №21, від 19.08.2009 р. №68, віл 27.08.2009 р. №46, від 04.09.2009 р. №74, від 29.09.2009 р. №148, від 09.10.2009 р. №163, віл 20.10.2009 р. №164, від 03.11.2009 р. №248, від 27.11.2009 р. №249, від 09.12.2009 р. №285. від 10.12.2009 р. №286, від 10.12.2009 р. №287, від 15.12.2009 р. №288, від 25.12.2009 р. №289, від 25.12.2009 р. №290, від 25.12.2009 р. №291).

Позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Меліта - Агро», а саме: договір оренди автомобіля від 05.01.2009 року, договір оренди н/причіпа-цистерни харч-Е від 05.09.2009 року, який спеціально призначений для перевезення товару, покупцем якого була позивача. Підтвердження реальності доставки товару є й шляхові листи орендованого автомобіля маршрутом Запоріжжя-Львів, а також докази, що підтверджують можливості зберігання придбаного товару - договір №1 оренди індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 12.01.2009р. і подальшого використання товару у господарській діяльності шляхом реалізації іншим господарюючим суб'єктам.

На підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні.

Зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України і податковий орган не має жодних заперечень щодо первинних документів.

Дане стверджується судовою практикою та постановою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. у справі №К/9991/50772/12.

Згідно з нормами п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24,05.95 року, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент вчинення згаданих господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у томі числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення податкового кредиту, згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 даного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , то сума податку, сплачено у зв»язку з таким придбанням(виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Платники податку, визначені у пп.„а", „в", „г", „д" п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 згаданого Закону).

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом продавця (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Посилання податкового органу на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.08.2011р. щодо застосування акту амністії стосовно керівництва ПП «Меліта-Агро», як доказ відсутності господарсько-фінансових операцій, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зі змісту даної постанови вбачається, що лише досудовим слідством встановлено фіктивність діяльності підприємства, а не судом, і амністію застосовано по при волю даних осіб, які вину в інкримінованому злочині не визнали і така судом не встановлена.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. у справі №2а-5031/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 13.05.2013р.