Постанова

від 01.04.2013 по справі 18/254

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2013 р. м. Київ К-22732/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення)

на постанову Господарського суду Рівненської області від 07.12.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010

у справі № 18/254

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Томашгородський щебеневий завод»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення)

про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 07.12.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010, позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 02.03.2006 № 0000091750/0 у частині визначення податкового зобов'язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 19980,00 грн. та зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3996,00 грн. визнано нечинним. Присуджено з Державного бюджету України на користь ВАТ «Томашгородський щебеневий завод» судові витрати в сумі 183,40 грн.

Сарненська МДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: абз. 5 ч. 2, абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», Основних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України «Про Митний тариф в Україні», п. 13 ст. 11 Митного кодексу України, п.п. 8 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 № 1022/2000, п. 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1863, групи 87 розділу ХVІІ Закону України «Про Митний тариф України».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів слугували висновки перевірки, викладені в акті від 22.02.2006, про порушення вимог ст. 2, 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», яке полягало у тому, що позивач не включив до розрахунку вказаного податку 5 великовантажних автомобілів БелАЗ-7540 вантажопідйомністю 30 тонн та 3 великовантажних автомобілі БелАЗ-7522 вантажопідйомністю 27 тонн, що зумовило заниження такого податку у сумі 19980,00 грн.

Реєстрація автомобілів БелАЗ проведена відповідно до Правил реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31.03.1994 № 26 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.05.1994 за № 98/307.

ДПІ вважає, що зазначені транспортні засоби відносяться до автомобілів вантажних, класифікуються у товарній позиції 8704 та, відповідно, є об'єктом оподаткування, посилаючись при цьому на лист Державної митної служби України від 11.04.2000 № 11/3-3273, лист Центрального митного Управління лабораторних досліджень та експортної роботи Державної митної служби України від 31.01.2006 № 29/2-41/606, а також на Угоду про виробничу кооперацію між Міністерством промисловості Республіки Бєларусь та Міністерством промисловості України в рамках «Угоди про загальні умови та механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств, галузей держав - учасниць СНД», що зареєстрована в Міністерстві економіки України 22.02.1996 за № 42-10/14, згідно із якою вказані автомобілі класифікуються у товарній позиції 8704.

Позивач вважає, що транспортні засоби, на які нараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, належать до транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 8709, оскільки використовуються підприємством на заводі для перевезення вантажів на короткі відстані, не призначені для експлуатації на автомобільних шляхах загального користування та не є об'єктом оподаткування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності позивача, є технологічними транспортними засобами, на які Правилами державної реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.07.2004 № 163 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 888/9487, в момент реєстрації технологічних транспортних засобів не вимагається доказу сплати транспортного податку, на відміну від реєстрації нетехнологічних транспортних засобів.

Суд касаційної інстанції знаходить незаконними оскаржувані судові рішення, оскільки вони ухвалені внаслідок порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Об'єктом оподаткування відповідно до статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII, зокрема, є: автомобілі вантажні - код 8704; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних).

У пункті 1.6 статті 1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, вантажним є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Зі статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» випливає, що для визначення об'єкта оподаткування податком з власників транспортних засобів після внесення в неї змін Законом від 25.03.2005 № 2505-ІV, який набрав чинності 31.03.2005, використовувалася Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), що складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з вимогами УКТЗЕД великотоннажні автомобілі марки «БелАЗ» класифікуються в товарній позиції 8704 «Автомобілі вантажні» до якої, зокрема, відносяться і самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом чи днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи чи інших матеріалів. Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому ґрунту. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди, а саме класифіковані в підсубпозиціях 8704 10 11 00 - 8704 10 90 00 автомашини, що призначаються для використання в кар'єрах, рудниках чи на будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення ґрунту, гравію, цементу тощо. Зазначені підсубпозиції також охоплюють транспортні засоби меншого розміру, які використовуються на будівельних майданчиках для зазначених цілей.

За вимогами УКТЗЕД до товарної позиції 8709 належать транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Статтею 312 Митного кодексу України передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи розробляє пояснення та рекомендації з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 11.04.2000 № 11/3-3273 до товарної позиції 8704 «Автомобілі вантажні» включаються, зокрема, самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом або з днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи або інших матеріалів, а до позиції 8705 «Автомобілі спеціального призначення, крім таких, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилюючими пристроями, авто майстерні, автомобілі з рентгенівськими установками)» - ряд типів автомашин, що випускаються спеціально або пристосовані, обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати певні нетранспортні функції, тобто основним призначенням яких не є перевезення людей або вантажів (автомобілі для аварійного ремонту, автомобілі-насоси, обладнані драбинами або піднімальними платформами вантажівки тощо).

Отже, з огляду на наведені норми законодавства та наведену інформацію, самоскиди «БелАЗ» належать до товарної позиції з кодом 8704 «автомобілі вантажні» та відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII є об'єктом оподаткування.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши положення Правил державної реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.07.2004 № 163 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 888/9487, порушили правила дії нормативно-правових актів у часі та сфері їх застосування.

Дані правила встановлюють порядок державної реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, з моменту набрання ними чинності та не визначають порядку та об'єкти оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення) задовольнити.

Постанову Господарського суду Рівненської області від 07.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло