Рішення

від 29.04.2013 по справі 904/1837/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.13р. Справа № 904/1837/13-г За позовом Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS", м. Київ

до Приватного підприємства "Декарт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 60 641,97 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Грошак П.П., представник за довіреністю № 45-юр від 15.03.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Науково-виробничої фірми "VD MAIS" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Декарт" (далі-відповідач) про стягнення 60 641,97 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 55 252,33 грн. - заборгованість за поставлений товар, 4 100,28 грн. - пеня, 165,75 грн. - інфляційні витрати, 1 123,61 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 120510-2 від 01.03.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 05.03.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.03.13р.

Ухвалою господарського суду від 19.03.13р. відкладено розгляд справи на 16.04.13р.

Ухвалою господарського суду від 16.04.13р. продовжено строк вирішення спору по суті до 20.05.13р. та відкладено розгляд справи на 14.05.13р.

14.05.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи пояснення по справі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.13р. та від 19.03.13р, які направлялися на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання " (а.с.61-64).

В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.55-56), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до абз.3 п.п.3.9.1 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 14.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.12р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 120510-2 (далі -Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується поставити комплектуючі вироби, друковані плати, обладнання, матеріали і т.п. (далі-товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, ціна, кількість та асортимент товарів визначаються сторонами у специфікаціях, що складаються на підставі конкретних заявок відповідача та оформляються у формі додатків до даного Договору і є невід'ємними його частинами.

Вартість даного Договору становить суму вартостей всіх специфікацій або рахунків, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.3. Договору).

В п. 3.1. Договору зазначено про те, що товар постачається партіями на умовах ЕХW - склад позивача за адресою: м. Київ, вул. М.Донця, 6 або за іншою в м. Києві адресою, зазначеною позивачем.

Терміни постачання товарів за даним Договором визначаються сторонами у специфікаціях або у рахунках, за умови відсутності специфікації (п. 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору, відповідач зобов'язується оплатити позивачу передоплату у розмірі 30% від загальної вартості товарів протягом одного банківського дня з моменту одержання від позивача рахунку.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що відповідач зобов'язується оплатити повну вартість товарів на протязі 20 календарних днів від дати одержання товару відповідачем на підставі рахунку, наданого позивачем.

Як зазначено в п. 4.3. Договору, у випадку несплати вартості товару в строк, зазначений у п. 4.2 даного Договору, відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України позивач нараховує 25% річних на суму несплаченого товару з дати виникнення прострочення платежу до дати здійснення остаточного розрахунку.

У випадку несплати повної вартості рахунка протягом 14 календарних днів від дати одержання товару відповідачем, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої вартості товарів за кожен день затримки оплати (п.8.3. Договору).

Даний Договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 30.06.2012р., а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (п.11.1. Договору).

На виконання умов Договору 27.03.12р. позивач виставив відповідачу рахунок №311683 на загальну суму 79 355,52 грн. (а.с. 13-16). У зв'язку з чим 28.03.12р. останній перерахував позивачу грошові кошти в сумі 22 481,40 грн. На підставі викладеного 15.05.12р. відповідачу було передано товар вартістю 77 733,73 грн., що підтверджується накладною № 322691 (а.с.17-19) та довіреністю на отримання цінностей № 23 (а.с.20).

Як зазначає позивач, на момент звернення з позовом до суду, відповідач свої зобов'язання виконав частково, борг за поставлений товар повністю не погасив, у зв'язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 55 252,33 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п. 8.3. Договору була нарахована пеня у розмірі 4 100,28 грн.

Крім того, відповідно до відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 165,75 грн. та 3% річних у розмірі 1123,61 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 55 252,33 грн., пеню у розмірі 4 100,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 165,75 грн. та 3 % річних у розмірі 1 123,61 грн., всього 60 641,97 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 55 252,33 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у випадку несплати повної вартості рахунка протягом 14 календарних днів від дати одержання товару відповідачем, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої вартості товарів за кожен день затримки оплати

Так, відповідно до п. 8.3. Договору, позивачем була нарахована пеня за період з 05.06.12р. по 03.12.12р. у розмірі 4 100,28 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 165,75 грн. та 3 % річних у розмірі 1 123,61 грн.

Розрахунок інфляційних витрат господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений не вірно, оскільки у зазначений позивачем період інфляційних витрат не було.

Щодо розрахунку 3 % річних, то суд вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 55 252,33 грн., пеня у розмірі 4 100,28 грн., 3% річних в розмірі 1 123,61 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Декарт" (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 91/68; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Театральна. буд. 6; код ЄДРПОУ 31685188) на користь Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS" (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 29; адреса для листування: 03061, м. Київ, вул. М.Донця, буд. 6, код ЄДРПОУ 21558350) заборгованість за поставлений товар у розмірі 55 252,33 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 33 коп.), пеню у розмірі 4 100,28 грн. (чотири тисячі сто грн. 28 коп.), 3% річних в розмірі 1 123,61 грн. (одна тисяча сто двадцять три грн. 61 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 715,80 грн. (одна тисяча сімсот п'ятнадцять грн. 80 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 15.05.13р.