Постанова

від 14.09.2006 по справі 35/128-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/128-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2006 р.                                                           Справа № 35/128-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Кононенко О.М.

за участю представників сторін:

Кусовник О.О. –дов.,

відповідача –Батищева П.С. –дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2654Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 05 липня 2006 року по справі № 35/128-06

за позовом ВАТ "Завод "Березівські мінеральні води", с. Березівське

до ТОВ "Пивна компанія МАрс" м. Харків

про стягнення 13592,46 грн.

встановила:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Завод «Березівські мінеральні води», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 7141,62 грн. основного боргу, 74,23 грн. 3% річних, 470,60 грн. пені, 1139,89 грн. інфляційних, 4530,82 грн. витрат на юридичні послуги, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 липня 2006 р. по справі № 35/128-06 (суддя Швед Є.Ю.) позов задоволено повністю та з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивна компанія Марс»на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства «Завод «Березівські мінеральні води»стягнуто 7141,62 грн. основного боргу, 470,60 грн. пені, 74,23 грн. 3% річних, 1139,89 грн. індексу інфляції, 4530,82 грн. витрат на юридичні послуги, 135,92 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інфораційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пивна компанія «МАрс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2006 р. по справі № 35/128-06 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи і невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що при обчислені основної суми боргу були допущені арифметичні помилки, що призвело до збільшення суми позову. Отже, суму основного боргу відповідач вважає помилковою, а відповідно і вимоги позивача щодо стягнення пені, річних та інфляційних втрат нараховані помилково. Разом з тим, відповідачем не вказано, на яку саме суму допущені арифметичні помилки та з якою конткретною сумою позову він не погоджується. Крім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно було задоволено вимогу позивача про стягнення 4530,82 грн. - витрат на юридичні послуги, оскільки понесення таких витрат позивачем не доведено. На думку відповідача, витрати на юридичне обслуговування не є вимушеними, оскільки позивач не був позбавлений можливості представляти свої інтереси самостійно.

     Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води», проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що заявлена до стягнення сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в тому числі і складеним та підписаним між сторонами актом звірки розрахунків. Наявність арифметичних помилок позивач заперечує. Щодо стягнення 4530,82 грн. витрат на юридичні послуги позивач посилається на те, що право на правову допомогу гарантовано Конституцією України та чинне законодавство не обмежує права учасників господарського процесу на вибір представників, їх кількість, ін. Позивач вказує, що оскільки відповідачем не здійснений своєчасний розрахунок по договору, він вимушений був звернутися за захистом свого порушеного права та у зв‘язку з цим поніс збитки на оплату юридичних послуг.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості позивач посилався на те, що між сторонами існували договірні стосунки, однак, відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за отриману продукцію, у зв‘язку з чим у нього виник борг у розмірі 13592,46 грн., який складається із вартості отриманої та неоплаченої продукції по накладним, які наявні у матеріалах справи, суми пені, що нарахована у відповідності з умовами договору, річних та інфляційних втрат, а також із витрат на юридичні послуги.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на підтвердженість позовних вимог матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства.

       Матеріали справи свідчать, що 12 вересня 2005 року між позивачем, ВАТ «Завод «Березівські мінеральні води»та відповідачем, ТОВ «Пивна компанія «МАрс»укладено договір № 27-01. Відповідно до умов договору позивач зобов‘язався поставити, а відповідач -  прийняти та оплатити продукцію на умовах та в порядку, визначеному у договорі.

      Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов‘язання за договором виконав належним чином та поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 96661,60 грн., що підтверджується накладними наявними в матеріалах справи. Умовами договору (п. 2.4) сторони погодили можливість відстрочки платежу до семи календарних днів з моменту поставки товару.

      Разом з тим, відповідач свої зобов‘язання за Договором виконав частково, а саме перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 89480,09 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Окрім того, відповідач повернув позивачеві частину продукції на суму 39,39 грн., відповідно до накладних на повернення, наявних в матеріалах справи.

       Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7141,62 грн., яка підтверджується як вказаними вище документами, так і актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2006 року, підписаним повноважними представниками сторін. Колегією суддів перевірені надані позивачем розрахунки суми позову та не виявлено арифметичних помилок у підрахунках. Відповідачем наявність арифметичних помилок не доведена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Також судом обгрунтовано та згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 7.2 договору задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 470,60 грн. пені, що нарахована за прострочку оплати отриманого товару по накладним, оскільки факт порушення строків оплати підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 74,23 грн. та індекс інфляції в сумі 1139,89 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача в частині скасування рішення суду про стягнення з відповідача суми основного боргу та нарахованих на неї сум пені, річних та інфляційних втрат у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі в цій частині, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської  області  від  05 липня 2006 року у справі  № 35/128-06 в частині стягнення з відповідача 7141,62 грн. основного боргу, 470,60 грн. пені, 74,23 грн. 3% річних та 1139,89 грн. індексу інфляції прийнято без порушень норм матеріального  та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, в цій частині воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 4530,82 грн. витрат на юридичні послуги, колегія суддів вважає рішення суду у цій частині таким, що суперечить нормам чинного законодавства та прийняте при неповному дослідженні всіх фактичних обставин справи, оскільки, як вбачається із матеріалів справи на підтвердження цих вимог позивачем надано договір № 11/01 від 11.01.2005 р. про юридичне обслуговування, що укладений з ТОВ «Стивал». Відповідно до умов договору позивач доручає, а ТОВ «Стивал»бере на себе зобов‘язання здійснювати юридичне забезпечення стягнення заборгованості з боржників позивача в судовому порядку, а також представляти інтереси позивача в господарських судах та судах загальної юрисдикції.

Відповідно до акту виконаних робіт від 20.01.2006 року, що підписаний сторонами договору, ТОВ «Стивал»виконав у повному обсязі роботи, передбачені договором про юридичне обслуговування на суму 4530,82 грн., а саме: підготовка позовної заяви, а також всіх інших документів, необхідних для подачі в суд; надання консультацій замовнику по всім питанням, пов‘язаним з виконанням предмету даного договору, представництво в господарському суді. Платіжним дорученням № 17368 від 21 березня 2006 року позивач сплативі ТОВ «Стивал»4530,82 грн., як оплата за юридичні послуги згідно договору № 11/1 від 11.01.2005 року.

За своєю правовою природою заявлені позивачем до відшкодування суми оплати юридичних послуг є збитками.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем у відповідності зі ст. 22 та ст.623 ч.2 ЦК України не доведено факту понесення ним збитків у заявленій до стягнення сумі. Такі висновки апеляційним господарським судом зроблені на підставі наступного:

позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження обгрунтованості заявленої до стягнення суми (розрахунку заявлених збитків);

позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів отримання ним від ТОВ «Стивал»юридичних послуг (консультацій, ін.);

матеріали справи свідчать, що акт виконаних робіт підписаний між сторонами на ненадані послуги: представництво в господарському суді, оскільки акт виконаних робіт підписаний між стронами 20.01.2006 року а позовна заява подана до суду лише 29 березня 2006 року, тобто, після підписання акту виконаних робіт;

як вбачається із матеріалів справи, представництво позивача як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції здійснювалось Кусовник О.О., що діє на підставі довіреності, виданої позивачем. Відповідною особою також підписані усі клопотання позивача, залучені до матеріалів справи судом першої інстанції та відзив на апеляційну скаргу. У судовому засіданні апеляційної інстанції Кусовник О.О. пояснила, що вона є штатним юрисконсультом позивача та не працює у ТОВ «Стивал».

Усе вищенаведене свідчить про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді оплати юридичних послуг.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.1, п.4 ст. 104, ст. 105 ГПК, України,                                                

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.   Рішення господарського суду Харківської області від 05 липня 2006 року по справі № 35/128-06 в частині стягнення з відповідача – ТОВ «Пивна компанія «Марс» 4530,82 грн. витрат на юридичні послуги та 45,31 грн. держмита скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовити.

        В іншій частині рішення залишити без змін.

        Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Березівські мінеральні води» (62363 Харківська область Дергачівський район с. Березівське р/рахунок 26002016815795 в ХФ Укрексімбанк МФО 351681 Код 0038030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивна компанія «МАрс» (61022 м. Харків вул. Біологічна, 17 р/рахунок 26003016817918 в Укрексімбанку МФО 351618 Код 32402121) 22,66 грн. держмита сплаченого за подання апеляційної скарги.

        Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді