Рішення

від 25.04.2013 по справі 910/2867/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2867/13 25.04.13 За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт»

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт»

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання правочину недійсним

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Левицька Н.В. (за посвідченням);

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом:

Кірічевська О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом:

Макаренко Т.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 25 квітня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

13 лютого 2013 року заступник прокурора міста Києва (процесуальний позивач або заявник) в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) подав до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 05/1/3-13318-13 від 11.02.2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» (відповідач) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку:

- відновити строк позовної давності щодо стягнення пені;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості за договором № 1138 від 26 грудня 2006 року в сумі 2 802 790,00 грн. (два мільйони вісімсот дві тисячі сімсот дев'яносто гривень) з них основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 2 370 560,00 грн. (два мільйони триста сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) та пені - 432 230,00 грн. (чотириста тридцять дві тисячі двісті тридцять гривень).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 грудня 2006 року між Головним управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» укладено договір № 1138, однак відповідач, як Забудовник, взяті на себе зобов'язання за відповідним правочином належним чином не виконав, допустивши прострочення по сплаті додаткового пайового внеску, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. У зв'язку з чим, заступник прокурора міста Києва, в інтересах позивача, і звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості по пайовому внеску з урахуванням індексу інфляції в сумі 2 370 560,00 грн. та пені в розмірі 432 230,00 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.03.2013 року.

В судовому засіданні 12 березня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 19 березня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників прокуратури, відкладено до 28.03.2013 року на 10:30.

20 березня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов зустрічний позов б/н від 19.03.2013р. в якому заявлені вимоги:

- визнати недійсним Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 26 грудня 2006р. № 1138, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт»;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11 грудня 2009р. до Договору пайової участі від 26 грудня 2006р. № 1138, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт».

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 26 грудня 2006р. № 1138, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт», та додаткова угода № 1 від 11 грудня 2009р. до вказаного правочину не відповідають діючому законодавству України, у зв'язку із чим підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Відповідач надав до суду відзив на зустрічну позовну в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року судом прийнято зустрічну позовну заяву б/н від 19.03.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/2867/13, ухвалено справу розглядати в судовому засіданні призначеному на 28.03.2013 року о 10:30.

В судовому засіданні 28 березня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 25 квітня 2013 року, про що учасників судового процесу повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2006 року між позивачем (надалі - Головне управління економіки та інвестицій) та відповідачем (далі по тексту - Забудовник) (разом - сторони) було укладено договір № 1138 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір пайової участі), згідно з п. 1.1. його предметом є сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (по тексту - пайовий внесок), у зв'язку із будівництвом спортивного авто комплексу (дитячо-молодіжний спортивний розважально-навчальний картинговий центр) в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва.

11 грудня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи), умовами якої позивач та відповідач дійшли згоди щодо перерахування залишку пайового внеску за Договором.

Процесуальний позивач вказує, що проведеною прокуратурою міста Києва перевіркою дотримання вимог законодавства щодо своєчасності сплати суб'єктами господарювання бюджетних коштів за угодами встановлено, що відповідач належним чином умови Договору не виконав та вчасно і в повному обсязі пайові внески не сплачував, кошти до місцевого бюджету не перераховані, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 370 560,00 грн.

Окрім того, заявник просить суд відновити строк позовної давності щодо стягнення пені та стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов Договору щодо прострочення строків сплати пайового внеску.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, при цьому 20 березня 2013 року через канцелярію до суду подав зустрічний позов б/н від 19.03.2013р. в якому заявлені вимоги:

- визнати недійсним Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 26 грудня 2006р. № 1138, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт»;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11 грудня 2009р. до Договору пайової участі від 26 грудня 2006р. № 1138, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт».

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги позивач вказав, що Договір пайової участі не відповідає діючому законодавству України, у зв'язку із чим підлягає визнанню в судовому порядку недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, як такий, що вчинений сторонами з недодержанням в момент його вчинення вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, за переконанням позивача, є підставою для визнання судом недійсною додаткової угоди № 1 від 11 грудня 2009р.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зазначив, що зустрічний позов є необґрунтований та направлений на порушення законних інтересів Головного управління економіки та інвестицій. Окрім того, відповідач за зустрічним позовом подав до суду клопотання б/н від 28.03.2013р. про застосування строків позовної давності до заявлених за зустрічним позовом вимог.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними з огляду на наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, 26 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1138 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір пайової участі), згідно з п. 1.1. його предметом є сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (по тексту - пайовий внесок), у зв'язку із будівництвом спортивного авто комплексу (дитячо-молодіжний спортивний розважально-навчальний картинговий центр) в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва.

11 грудня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору зі змісту якої слідує, що позивач та відповідач дійшли згоди щодо перерахування залишку пайового внеску за Договором.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Підставою недійсності правочину, згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 27 1 Закону України «Про планування і забудову територій», в редакції станом на 21.10.2010р., органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, в тому числі, будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

В силу приписів пункту 7 розділу V Закону України «Про планування і забудову територій», якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Сторонами не здійснено дій щодо приведення Договору та додаткової угоди у відповідність із законом, що є порушення приписів Закону України «Про планування і забудову територій».

З положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» від 30 грудня 2000 року N 1930 слідує, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.

В порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та положень чинного законодавства щодо встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, в умовах оскаржуваних правочинів відсутнє посилання на загальну кошторисну вартість будівництва, що свідчить про неможливість встановлення граничного розміру пайового внеску на момент вчинення правочину.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним Договору пайової участі та додатку до нього, як невід'ємної його частини, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості є недоведеними через відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Щодо викладених відповідачем за зустрічним позовом у клопотанні б/н від 28.03.2013р. обставин щодо пропущення позивачем строків позовної давності на звернення до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними то суд зазначає, що необґрунтованими в аспекті ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, за викладених у клопотанні підстав, є твердження Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про пропущення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» строків позовної давності за заявленими останнім вимогами про визнанням недійсним Договору та додатку до нього.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору в розмірі 1 147,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 26 грудня 2006р. № 1138, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт».

Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11 грудня 2009р. до договору пайової участі від 26 грудня 2006р. № 1138, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт».

Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 04633423, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» (ідентифікаційний код: 31610931, адреса: 02121, м. Київ, вул. Горлівська, буд. 200), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати - 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.04.2013р.

Суддя О.В. Котков