Постанова

від 26.04.2013 по справі 826/2142/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2013 року № 826/2142/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000081704,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд» (далі за текстом - позивач, ТОВ «Автоленд») з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 28 січня 2013 року №0000081704 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 25 762,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 21 лютого 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про те, що на ТОВ «Автоленд» без належного оформлення працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, із заробітної плати яких не перераховувався та не сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Як зазначав позивач, висновки відповідача, на підставі яких було здійснено донарахування грошових зобов'язань та застосовані санкції, базувалися на відомостях про нарахування і виплату заробітної плати та протоколах допиту свідків, що не мають доказового значення. На думку позивача, дана інформація є недостовірною, а податковий орган безпідставно взяв її до уваги та врахував при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. У запереченнях зазначив про порушення позивачем п.1.2, п.1.6 ст.1; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8; п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, що полягало в ухиленні ТОВ «Автоленд» від оподаткування виплаченої найманим особам заробітної плати, в результаті чого донараховано податок з доходів найманих працівників за 2010 рік на суму 20 610,00 грн.

Враховуючи подане позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, на підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Автоленд» (код ЄДРПОУ 32527813) зареєстрований Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.07.2003 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том І, а.с.55).

З матеріалів справи вбачається, що з 10 січня по 18 січня 2013 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку дотримання ТОВ «Автоленд» законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної перевірки було складено акт №79/1740/32527813 від 18.01.2013 року (далі за текстом - Акт, Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.6 ст.1; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 20 610,00 грн. (том І, а.с.11-15).

28 січня 2013 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000081704 , яким позивачу за порушення п.1.6 ст.1; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 25 762,00 грн., з яких 20 610,00 грн. - основного платежу та 5 152,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с.16).

Під час перевірки повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб працівниками органу державної податкової служби встановлено заниження відповідачем податку з доходів фізичних осіб під час виплати доходів громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 внаслідок неутримання та неперерахування зазначеного податку до бюджету.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що згідно з заявою громадянина ОСОБА_8, останній з кінця 2009 року працював на підприємстві «Автоленд» керівником, в результаті доступу до бухгалтерських документів ним було встановлено, що на підприємстві працює та отримує заробітну плату без оформлення трудових відносин 40 чоловік (том І, а.с.68). Згідно протоколів допиту працівників, наданих УПМ ДПС у м. Києві (вх. ДПІ від 16.03.2013 № 92/8) встановлено, що в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. з виплачених доходів громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на загальну суму 137 400,00 грн. не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 20 610,00 грн.

З огляду на наведені обставини відповідачем було зроблено висновок про використання найманої праці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, при цьому податок з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1.6 ст.1; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, в результаті чого йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за період січень-квітень 2010 року та липень-грудень 2010 року на 25 762,00 грн., з яких 20 610,00 грн. основного платежу та 5 152,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с.16).

Не погоджуючись з вказаними висновками та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до Управління податкової міліції Державної податкової служби в місті Києві надійшла заява громадянина ОСОБА_8 від 11 грудня 2012 року, в якій він стверджував, що з кінця 2009 року він працював на ТОВ «Автоленд» на посаді керівника підприємства, в результаті ознайомлення з бухгалтерськими документами підприємства ним було встановлено, що на ТОВ «Автоленд» працює 40 осіб, офіційні трудові відносини з якими не оформлювалися, а податок з доходів фізичних осіб не сплачувався.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_8 надав оригінали відомостей, які підтверджують виплату вказаним особам заробітної плати (том ІІІ, а.с.103-148).

За результатами розгляду даної заяви, на підставі п.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС була проведена фактична перевірка ТОВ «Автоленд».

В ході перевірки використано протоколи допиту працівників, наданих УПМ ДПС у м. Києві, з яких встановлено, що в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. з виплачених доходів громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на загальну суму 137 400,00 не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 20 610,00 грн.

В поясненнях вказаних осіб зазначено, що при оформленні на роботу вони надавали трудові книжки та заяви про прийняття на роботу, проте підприємством не зроблені відповідні записи про прийняття та звільнення з роботи, чим порушено ст. 48 Кодексу законів про працю України. На порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України вищевказані громадяни не були оформлені належним чином.

У зв'язку зі встановленими обставинами Управлінням ДПС в місті Києві було розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за №32012110030000027З.

Так, згідно з протоколом допиту ОСОБА_6 від 10.01.2013 року (том І, а.с.72-76), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, він працював на посаді зварника з 2008 року на ТОВ «Автоленд», в середньому заробітна плата даної особи складала 100 грн. за один робочий тиждень, у відомостях про заробітну плату не розписувався.

Як випливає з протоколу допиту ОСОБА_2 від 15.01.2013 року (том І, а.с.77-83), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, він працював з 2007 року по грудень 2009 року автомаляром станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по грудень 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». ОСОБА_2 писав заяву на ТОВ «Автоленд» та надавав трудову книжку для офіційного працевлаштування. З липня 2010 року ОСОБА_2 у відомостях не розписувався, заробітна плата в середньому становила 3500,00 грн. - 4000,00 грн. З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_2 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на ТОВ «Автоленд» та ТОВ «Автоленд Плюс»: ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_3 від 15.01.2013 року (том І, а.с.84-90,94), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, він працював з червня 2008 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по кінець листопада 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». ОСОБА_3 писав заяву на ТОВ «Автоленд» та надавав трудову книжку для офіційного працевлаштування. За отримані кошти розписувався у відомостях, З липня по грудень 2010 року ОСОБА_3 отримував заробітну плату не менше 3000,00 грн. З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_3 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9

Згідно протоколу допиту ОСОБА_7 (том І, а.с.96-107), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, останній працював з вересня 2008 року по липень 2010 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З липня по грудень 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 Офіційно ОСОБА_7 оформлений не був, хоча неодноразово звертався з проханням укласти трудовий договір, надавав заяву на працевлаштування та трудову книжку. За отриману заробітну плату розписувався у відомостях. З липня по грудень 2010 року дана особа отримувала заробітну плату не менше 3000,00 грн., заробітну плату видавав ОСОБА_8 З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_7 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В: ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_28

Згідно з протоколом допиту ОСОБА_1 від 15.01.2013 року (том І, а.с.108-115), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, він працював з червня 2008 року по грудень 2009 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по грудень 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». ОСОБА_1 писав заяву на ТОВ «Автоленд» та надавав трудову книжку для офіційного працевлаштування. За отриману заробітну плату розписувався у відомостях. З липня по грудень 2010 року дана особа отримувала заробітну плату не менше 3000,00 грн., заробітну плату видавав ОСОБА_8 З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_1 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_3

Як випливає з протоколу допиту ОСОБА_4 від 15.01.2013 року (том І, а.с.120-131), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, він працював з серпня 2009 року по грудень 2009 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по кінець листопада 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». На ТОВ «Автоленд» офіційно працевлаштований не був, трудового договору не укладав. За отриману заробітну плату розписувався у відомостях. З липня по грудень 2010 року дана особа отримувала заробітну плату не менше 3000,00 грн., заробітну плату видавав ОСОБА_8 З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_4 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_7

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_5 від 15.01.2013 року (том І, а.с.132-143), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, він працював з червня 2008 року по грудень 2009 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по грудень 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». ОСОБА_5 писав заяву на ТОВ «Автоленд» та надавав трудову книжку для офіційного працевлаштування. На ТОВ «Автоленд» офіційно працевлаштований не був, трудового договору не укладав. За отриману заробітну плату розписувався у відомостях. З липня по грудень 2010 року дана особа отримувала заробітну плату від 2500,00 грн. - 3000,00 грн. З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_5 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_27, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_31

Згідно протоколу допиту ОСОБА_12 (том І, а.с.144-149), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, останній працював з лютого 2007 року по грудень 2009 року автоелектриком станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня по червень 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 Потім ОСОБА_12 звільнився. На ТОВ «Автоленд» офіційно працевлаштований не був, трудового договору не укладав. За отриману заробітну плату розписувався у відомостях. З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_12 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2

Згідно з протоколом допиту ОСОБА_9 від 17.01.2013 року (том І, а.с.150-156), попередженого при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, він працював з березня 2008 року по грудень 2009 року автослюсарем станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В на ТОВ «Автоленд». З січня 2010 року по початок липня 2010 року він працював на цій же станції технічного обслуговування на тій же посаді вже на ТОВ «Автоленд Плюс», яким керував ОСОБА_8 З липня 2010 року по грудень 2010 року, коли ТОВ «Автоленд Плюс» розпалося, він знову працював на ТОВ «Автоленд». ОСОБА_9 надавав трудову книжку на підприємство для офіційного працевлаштування. В період з липня по грудень 2010 року кошти отримував без відомостей, у вказаний період заробітна плата особи становила не менше 3000,00 грн. З наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, ОСОБА_9 впізнав відомі йому прізвища та імена осіб, які працювали з ним певний час на станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-В: ОСОБА_27, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_31, ОСОБА_10

Суд, надаючи оцінку обставинам справи, враховуючи матеріали перевірки, пояснення ОСОБА_8 та інших свідків по справі та всі наявні докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного у період виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 889-IV) об'єктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди , нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п 17.2 ст. 17 Закону № 889-IV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Пунктом 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV встановлено, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Отже, з аналізу зазначених норм випливає те, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи .

З метою повного і всебічного розгляду справи, судом допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_6.

Будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання вказані особи особисто підтвердили показання, які надавалися ними в межах кримінального провадження за №32012110030000027 та були зафіксовані у вищезазначених протоколах допиту.

Наявність незначних розбіжностей в показаннях осіб щодо суми заробітної плати пояснювалася свідками тим, що правовідносини, які є предметом даного судового розгляду, існували майже три роки тому і через такий значний проміжок часу свідкам складно відтворити всі обставини детально.

Посилання позивача на те, що свідки точно не знали на якому підприємстві працювали - ТОВ «Автоленд» чи ТОВ «Автоленд плюс» не береться судом до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до витягу з бази Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», в якому на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року, відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Автоленд» (код ЄДРПОУ 32527813) зареєстроване Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 11.07.2003 року за адресою: 02166, м. Київ, Деснянський район, вул. Волкова Космонавта, будинок 2-А .

Видами діяльності товариства, згідно з вказаної бази даних, є: (68.20) Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, (45.20) Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, (45.31) Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, (45.32) Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, (56.10) Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Директор підприємства - ОСОБА_25.

Відповідно до витягу з бази Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» ТОВ «Автоленд Плюс» (код ЄДРПОУ 35974891) зареєстроване Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 05.06.2008 року за адресою: 02166, м. Київ, Деснянський район, вул. Волкова Космонавта, будинок 2-А .

Видами діяльності товариства, згідно з вказаної бази даних, є: (45.20) Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний), (45.11) Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, (45.19) Торгівля іншими автотранспортними засобами, (45.31) Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, (45.32) Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, (68.20) Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Директор підприємства - ОСОБА_26.

Тобто, вказані підприємства зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою, мають ідентичні основні види господарської діяльності. Станція технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10-Г була передана ТОВ «Автоленд» на підставі договору оренди №010109 від 01.01.2009 року ТОВ «Автоленд Плюс».

Допитувані особи не займали на станції технічного обслуговування керівні посади або ті, які пов'язані з адміністративного-господарською діяльністю підприємства, що в свою чергу давало б змогу їм бути обізнаними в тому, що зазначена станція була передана ТОВ «Автоленд» в оренду ТОВ «Автоленд Плюс» та коли вона була повернута.

Крім того, позивач, надавши письмові пояснення у справі, зазначив, що «…виконавчий орган Позивача (за період, що охоплений позаплановою перевіркою) це директор ОСОБА_26 та ОСОБА_25.…», тобто позивачем було визнано, що ОСОБА_25 та ОСОБА_26 були керівниками саме ТОВ «Автоленд».

Крім того, факт існування трудових відносин не залежить від допуску до роботи саме керівником підприємства, достатньо встановлення тієї обставини, що вказані особи працюють на підприємстві та їм виплачується заробітна плата.

Відповідно до частини 4 ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

В абзаці першому пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 зазначається, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Наявними в матеріалах справи відомостями підтверджується нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в період з січня по червень 2010 року (том ІІІ, а.с.103-148).

Суд звертає увагу на те, що згідно поданого ТОВ «Автоленд» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 3-4 квартал 2010 року на даному підприємстві працювало 1 та 2 особи, відповідно.

В той ж час, враховуючи специфіку діяльності позивача - станція технічного обслуговування автомобілів, вказана діяльність потребувала значного обсягу трудових ресурсів (працівників) з відповідною кваліфікацією. Оцінюючи дану обставину у сукупності показання вищезазначених свідків, відомостями про виплату заробітної плати та іншим наявними у справі доказами, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що на підприємстві ТОВ «Автоленд» дійсно працювали неоформленими 9 осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, яким виплачувалась заробітна плата без утримання податків.

Та обставина, що ці громадяни не були оформленими на роботу офіційно, не впливає на характер відносин; позивач допустив до роботи вказаних громадян, тому вважається що це була усна трудова угода, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу, а підприємство зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Відповідно до положень статей 69, 71, 77, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У суду не виникло сумнівів щодо правдивості показань зазначених вище свідків, наданих під час досудового слідства, які були підтверджені ними у судовому засіданні та підтверджуються іншим наявними у справі доказами.

Відтак, суд критично розцінює пояснення представника позивача щодо відсутності трудових відносин ТОВ «Автоленд» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та виплати їм заробітної плати за липень-грудень 2010 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем, який є податковим агентом щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, не утримав та не перерахував цього податку всього в розмірі 20 610,00 грн. (детальний розрахунок в додатку до акту перевірки - том І, а.с.14-15). На зазначену суму відповідачем правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 5 152,00 грн.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ не нарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, акт перевірки №79/1740/32527813 від 18 січня 2013 року складено у повній відповідності із чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28 січня 2013 року №0000081704, що прийняте на підставі цього акту, також винесено у відповідності з чинним законодавством.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та вчинених дій, оскаржуване рішення прийняте суб'єктом владних повноважень в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування податкового-повідомлення-рішення форми «Р» ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 28 січня 2013 року №0000081704.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій