Ухвала

від 06.11.2013 по справі 826/2142/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2142/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд» (далі за текстом - позивач, ТОВ «Автоленд») пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 28 січня 2013 року №0000081704 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 25 762,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 10 січня по 18 січня 2013 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку дотримання ТОВ «Автоленд» законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної перевірки було складено акт №79/1740/32527813 від 18.01.2013 року (далі за текстом - Акт, Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.6 ст. 1 ; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст. 3 ; п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 ; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 , п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV , що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 20 610,00 грн. (том І, а.с.11-15).

28 січня 2013 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000081704, яким позивачу за порушення п.1.6 ст. 1 ; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст. 3 ; п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 ; п.п.8.1.1-8.1.2; п.п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 , п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 25 762,00 грн., з яких 20 610,00 грн. - основного платежу та 5 152,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с.16)

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач оскаржив його до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до Управління податкової міліції Державної податкової служби в місті Києві надійшла заява громадянина ОСОБА_6 від 11 грудня 2012 року, в якій він стверджував, що з кінця 2009 року він працював на ТОВ «Автоленд» на посаді керівника підприємства, в результаті ознайомлення з бухгалтерськими документами підприємства ним було встановлено, що на ТОВ «Автоленд» працює 40 осіб, офіційні трудові відносини з якими не оформлювалися, а податок з доходів фізичних осіб не сплачувався.

На підтвердження своїх слів, ОСОБА_6 надав оригінали відомостей, які підтверджують виплату вказаним особам заробітної плати (том ІІІ, а.с.103-148).

За результатами розгляду даної заяви, на підставі п.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України , ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС була проведена фактична перевірка ТОВ «Автоленд».

В ході перевірки використано протоколи допиту працівників, наданих УПМ ДПС у м. Києві, з яких встановлено, що в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. з виплачених доходів громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на загальну суму 137 400,00 не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 20 610,00 грн.

В поясненнях вказаних осіб зазначено, що при оформленні на роботу вони надавали трудові книжки та заяви про прийняття на роботу, проте підприємством не зроблені відповідні записи про прийняття та звільнення з роботи, чим порушено ст. 48 Кодексу законів про працю України . На порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України вищевказані громадяни не були оформлені належним чином.

У зв'язку зі встановленими обставинами Управлінням ДПС в місті Києві було розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за №32012110030000027З.

Так, згідно з протоколів допитів вищезазначених осіб, попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України , останні працювали на різних посадах в ТОВ «Автоленд», отримували відповідну заробітну плату, в залежності від займаної посади, у відомостях про заробітну плату не розписувались, не були офіційно працевлаштовані, трудових договорів не укладали.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» , чинного у період виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 889 -IV) об'єктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Отже, необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України ) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

В абзаці першому пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 зазначається, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Наявними в матеріалах справи відомостями підтверджується нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в період з січня по червень 2010 року (том ІІІ, а.с.103-148).

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно поданого ТОВ «Автоленд» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 3-4 квартал 2010 року на даному підприємстві працювало 1 та 2 особи, відповідно.

В той ж час, враховуючи специфіку діяльності позивача - станція технічного обслуговування автомобілів, вказана діяльність потребувала значного обсягу трудових ресурсів (працівників) з відповідною кваліфікацією. Оцінюючи дану обставину у сукупності показання вищезазначених свідків, відомостями про виплату заробітної плати та іншим наявними у справі доказами, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що на підприємстві ТОВ «Автоленд» дійсно працювали неоформленими 9 осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яким виплачувалась заробітна плата без утримання податків.

Та обставина, що ці громадяни не були оформленими на роботу офіційно, не впливає на характер відносин; позивач допустив до роботи вказаних громадян, тому вважається що це була усна трудова угода, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу, а підприємство зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

У відповідності до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У суду не виникло сумнівів щодо правдивості показань зазначених вище свідків, наданих під час досудового слідства, які були підтверджені ними у судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджуються іншим наявними у справі доказами.

Відтак, колегія суддів критично розцінює пояснення представника позивача щодо відсутності трудових відносин ТОВ «Автоленд» з вищевказаними працівниками та виплати їм заробітної плати за липень-грудень 2010 року.

Таким чином, позивач, який є податковим агентом щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, не утримав та не перерахував цього податку всього в розмірі 20 610,00 грн. (детальний розрахунок в додатку до акту перевірки - том І, а.с.14-15). На зазначену суму відповідачем правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 5 152,00 грн.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ не нарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, акт перевірки №79/1740/32527813 від 18 січня 2013 року складено у повній відповідності із чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28 січня 2013 року №0000081704, що прийняте на підставі цього акту, також винесено у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.