Постанова

від 24.04.2013 по справі 826/2792/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2013 року 15:21 № 826/2792/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Смарчевської Я.В.,

від відповідача: Павліченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2012 року №0003892250/11952, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Прімакс» (далі - позивач, ТОВ «Прімакс») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2012 року №0003892250/11952.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, які на момент здійснення даних господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстровані як платники податку на додану вартість, а витрати, понесені в рамках укладених договорів, підтверджуються відповідними первинними документами.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених із ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» позивач вважає безпідставними, оскільки рішення суду про визнання недійсним цих правочинів не приймалось, а податковий орган не має повноважень визнавати угоди недійсними.

Позивач зазначав, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому він не може нести відповідальність за можливе невиконання податкових зобов'язань своїми постачальниками.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 509225,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко», оскільки правочини між позивачем і вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на отримані від податкових органів за місцем обліку матеріалів перевірок ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко», згідно яких не підтверджуються задекларовані позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, через відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів у вказаному періоді.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що позивачем було вчинено правочини з ПП «Транс Грей», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» без мети реального настання правових наслідків, виключно для створення видимості проведення господарських операцій, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум податку на додану вартість по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Прімакс» (код ЄДРПОУ 24255733) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 29.02.1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААВ №349698 (а.с.10).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС з 09.04.1996 р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №200004695 від 18.10.2011, індивідуальний податковий номер 242557326518.

У період з 24.10.2012 року по 25.10.2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Транс Грейн» за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., ТОВ «Ольтенія Білд» за період з 01.02.2011 р. по 29.02.2011 р. та ТОВ «Маркон Груп Ко» за період з 01.05.2011 р. по 30.05.2011 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.10.2012 року №5215/22-50/24255733 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а.с.16-35.

06 грудня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003892250/11952, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 509 256,00 грн., з яких 509 255,00 грн. - основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14).

Не погоджуючись із прийнятим податковим органом податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби м. Києва.

За результатом розгляду первинної скарги позивача ДПС у м. Києві рішенням від 20.02.2013 р. №1707/10/12-1/03 залишила без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Прімакс» - без задоволення.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит на загальну суму 509 255,00 грн., в тому числі за січень 2011 року - 183 391,00 грн. за наслідками операцій з контрагентом - ПП «Транс Грейн», за лютий 2011 року - 205 748,00 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Ольтенія Білд», за травень 2011 року у сумі 120116,00 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Маркон Груп Ко».

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на отриманий від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ДПС акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Транс Грейн» , за змістом якого перевіркою не підтверджено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року, так як в ході перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування у підприємств-постачальників у розумінні ст. ст. 22, 185, 198 ПК України. Підприємство має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність місцезнаходження», остання звітність подана ним у липні 2010року, а також відсутні основні засоби. Позивач за січень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Транс Грейн» задекларував податковий кредит на суму 183 391,00 грн., в той час як до перевірки надано копії податкових накладних від імені ПП «Транс Грей» на суму 149 035,00 грн.

Також в Акті перевірки вказано, що ТОВ «Прімакс» задекларовано податковий кредит за лютий 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Ольтенія Білд» у сумі 205 748,00 грн., в той час як до перевірки надано копії виписаних від імені контрагента податкові накладні на суму 178 600,00 грн. Згідно отриманого від ДПІ у Святошинському районі м. Києва акту про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ольтенія Білд» за лютий 2001 року від 13.04.2011р. №85/23-50/36546782 діяльність вказаної особи спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою не підтверджено задекларовану суму податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року, оскільки в ході перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів у вказаному періоді у розумінні ст. ст. 22, 185, 198 ПК України. Також актом від 06.04.2011р. №128/23-290 зафіксовано відсутність ТОВ «Ольтенія Білд» за його місцезнаходженням та відсутність його посадових осіб.

З приводу взаємовідносин з ТОВ «Маркон Груп Ко» відповідач послався в Акті перевірки на акт від 08.12.2011р. №1318/2300/37135774 про результати перевірки вказаної особи з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з грудня 2010 року по серпень 2011 року, отриманий від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Згідно вказаного акту діяльність ТОВ «Маркон Груп Ко» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою не підтверджено задекларовану суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року через відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів у вказаному періоді у розумінні ст. ст. 22, 185, 198 ПК України. Керівник ТОВ «Маркон Груп Ко» - громадянка Російської Федерації ОСОБА_5 згідно даних Державної прикордонної служби України перетинала державний кордон України протягом 2010 року 2 рази (термін перебування 2 дні) та протягом 2011 року 1 раз (термін перебування на території України 1 день). Згідно висновку спеціаліста №168 від 28.09.2011р. науково-дослідного експертно-криміналістичного центу при ГУ МВС України у Київській області від 28.09.2011 р. №168 підпис, який виконаний на договорі №127 від 09.11.2010р. про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, за даними Яготинського БТІ за ТОВ «Маркон Груп Ко» не зареєстроване нерухоме майно на праві власності, як і не зареєстровані транспортні засоби за даними РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України у Київській області. Відтак, за твердженням контролюючого органу, фінансово-господарські операції ТОВ «Маркон Груп Ко» та контрагентів покупців в період з грудня 2010 року по серпень 2011 року не містять у своїй суті ділової мети, а наслідком його діяльності є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що правочини, укладені між ТОВ «Прімакс» з ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» реально не виконувались, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним операціям у розмірі 509 255,00 грн.

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні висновки з питань визначення правомірності формування валових витрат можна зробити також з положень пункту п. 138.2 ст. 138 ПК України та розділу ІІІ ПК України.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат , обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку придбаних товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства, тобто придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу та підтвердження господарських операцій з придбаних товарів (робіт, послуг) первинним документами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ПП «Транс Грейн», позивачем були надані суду наступні договори, укладені між ТОВ «Прімакс» та ПП «Транс Грейн»:

- договір №0109101-ПО про надання послуг (том І, а.с. 51 - 57), відповідно до умов якого ТОВ «Прімакс» (в якості замовника) та ПП «Транс-Грейн» (в якості виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою замовника, визначені у Додатку 1 до договору, а замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 50 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8450,00 грн. До вказаного договору сторонами підписані додатки №1, 2 та укладено додаткові угоди №2 та №3 від 12.01.2011р. На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з діагностики та моніторингу систем SGSN, з аналізу та усунення несправностей, з виконання профілактичних дій на SGSNелементі і ін, що підтверджується актами виконаних робіт : від 04.01.2011 р., від 31.01.2011 р. (том І, а.с.58, 60).

- договір виконання будівельно-монтажних робіт від 01 вересня 2010 року №0109102-ПО (том І, а.с.63-67), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єктах Замовника, за адресами, вказаними у додатках до договору (п. 1.1.,1.2). Загальна вартість робіт по даному договору визначається сторонами окремо на кожен об'єкт у додатках до договору. Замовник зобов'язується здійснити оплату виконаних робіт протягом 60 днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.4.1). До вказаного договору сторонами було підписано додаток - договірна ціна до договору від 01 вересня 2010 року №0109102-ПО. (том І, а.с.66). На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи, пов'язані з будівництвом телефонної лінії, загальна вартість яких склала 59 649,48 грн., в т.ч. ПДВ 9941,58 грн., що підтверджується актом виконаних робіт : від 24.01.2011 р. (том І, а.с. 67).

- договір на тарифікацію послуг зв'язку від 02 вересня 2010 року №0209101-ПО (том І, а.с.69-70), за умовами якого замовник доручає, приймає й оплачує, а виконавець зобов'язується виконати роботи по тарифікації та обліку вартості послуг та ресурсів, які замовник надає абонентам, із забезпеченням гнучкості тарифної системи замовника (п.1.1). Вартість послуг по тарифікації послуг зв'язка, які надає замовник своїм абонентам, визначається даним договором. Оплата проводиться замовником після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт обома сторонами (п.3.1). На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи з обліку наданих послуг і ресурсів замовника абонентам, загальна вартість яких склала 206136 грн., що підтверджується актом виконаних робіт : від 05.01.2011 р. (том І, а.с. 67).

- договір підряду від 04 жовтня 2010 року №0410101-ПО (том І, а.с.73-74), за умовами якого Підрядник зобов'язується за плату виконати комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних парламентів волоконно-оптичних кабелів замовника згідно вимог нормативних документів (п.1.1 договору). Вартість робіт, зазначених у п.1.1, визначається відповідно до тарифів на роботи згідно договірних цін наведених у доатку №2 до договору та загалом складає 213 953.65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн. (п.3.1). Замовник зобов'язався проводити оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок підрядника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт на протязі 60 календарних днів після його підписання (п.3.2). До вказаного договору сторонами було підписано додаток - перелік ВОЛЗ, а також додаток - Розрахунок вартості до договору підряду від 04 жовтня 2010 року №0410101-ПО (том І, а.с.75-78). На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів волоконно-оптичних кабелів, загальна вартість яких склала 255744, 38 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн., що підтверджується актом виконаних робіт : від 31.01.2011 р. (том І, а.с. 79).

- договір №1609101-ПО про надання послуг від 16.09.2010р (том І, а.с. 81 - 86), відповідно до умов якого ТОВ «Прімакс» (в якості замовника) та ПП «Транс-Грейн» (в якості виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору). Послуги надаються для Rel4 Core елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «МТС України» (п.1.2). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15642,00 грн. До вказаного договору сторонами підписані додатки №1, 2 та укладено додаткову угоду №1 від 13.12.2011р.На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з з експлуатації Rel4 Core елементів, загальна вартість яких склала 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт : від 17.01.2011 р. (том І, а.с.87).

За наслідками виконання робіт (надання послуг) ПП «Транс Грейн» виписало на користь ТОВ «Прімакс» податкові накладні .: від 04.01.2011 №5 на загальну суму 80 665,20 грн., в тому числі ПДВ - 13 444,20 грн., від 21.01.2011 р. №67 на загальну суму 354 900 грн., в тому числі ПДВ - 59150,00 грн., від 31.01.2011 р. №68 на загальну суму 48399,12 грн., в тому числі ПДВ - 8066,52 грн., від 24.01.2011 р. №42 на загальну суму 56649,48 грн., в тому числі ПДВ - 9941,58 грн., від 05.01.2011 р. №10 на загальну суму 206136 грн., в тому числі ПДВ - 34 356,00 грн., від 31.01.2011 р. №66 на загальну суму 255 744,38 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн., від 17.01.2011 р. №29 на загальну суму 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн. (том І, а.с. 59, 61, 62, 68, 72, 80, 88). При цьому, у відповідь на отриману від ПП «Транс Грейн» податкову накладну №10 на загальну суму 206136 грн., якою визначено суму податку на додану вартість у розмірі 0 грн., позивач звернувся до контрагента з листом №4 від 05.01.2011р. про надання податкової накладної з урахуванням податку на додану вартість, оскільки зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України №2856 від 23.12.2010р., щодо операцій, які не є об'єктом оподаткування з ПДВ вступили в дію з 01.01.2011р., а операції, за якими нараховано податок, здійснені у грудні 2010р. (а.с. 30 том 2). Податкова накладна №10 на загальну суму 206136 грн., у якій визначено суму ПДВ у розмірі 34356,00 грн., складена ПП «Транс Грейн» та передана у встановленому порядку позивачу, копія якої наявна у матеріалах справи. (том 2 а.с. 145) .

Таким чином судом встановлено, що за наслідками виконаних робіт ПП «Транс Грейн» було виписано на користь ТОВ «Прімакс» податкові накладні на загальну суму 1096346,2 грн., в тому числі ПДВ - 183 391,03 грн. , а відтак розбіжності між задекларованою позивачем сумою податкового кредиту та сумою ПДВ, зазначеною у податкових накладних, виписаних позивачу ПП «Транс Грейн» у спірний період, судом не виявлено. Зазначене спростовує висновки контролюючого органу, викладені на арк. 4 Акту перевірки.

Оплата виконаних робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011р., укладеного між ПП «Транс Грейн» та ТОВ «Прімакс», також наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (том 1 а.с.89, 146, 147, 148-159).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ольтенія Білд», позивачем були надані суду наступні договори, укладені між ТОВ «Прімакс» та з ТОВ «Ольтенія Білд»:

- договір виконання будівельно-монтажних робіт від 01 лютого 2011 року №0102ПО (том І, а.с.90-93), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єктах Замовника, за адресами, вказаними у додатках до договору (п. 1.1.,1.2). Загальна вартість робіт по даному договору визначається сторонами окремо на кожен об'єкт у додатках до договору. Замовник зобов'язується здійснити оплату виконаних робіт протягом 60 днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.4.1). До вказаного договору сторонами було підписано додаток № та №2 - договірна ціна до договору від 01 лютого 2011 року №0102ПО. (том І, а.с.92, 93). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи, пов'язані з будівництвом телефонної лінії, загальна вартість яких склала 80 011,75 грн., в т.ч. ПДВ 13 335,29 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 22.02.2011 р. (том І, а.с. 94, 95).

- договір №0501ПО про надання послуг від 05.01.2011р (том І, а.с. 98 - 101), відповідно до умов якого ТОВ «Прімакс» (в якості замовника) та ТОВ «Ольтенія Білд» (в якості виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору). Послуги надаються для SGSN елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «УМС» (п.1.2). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 42 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 450,00 грн. До вказаного договору сторонами підписаний додаток №1 - загальний опис послуг. На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги для SGSN елементів, загальна вартість яких склала 748 995,60 грн., в т.ч. ПДВ 157 495,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт : від 28.02.2011 р. та від 03.02.2011р. (том І, а.с.102, 104, 106).

- договір підряду від 27 січня 2011 року №2701ПО (том І, а.с.108-109), за умовами якого Підрядник зобов'язується за плату виконати комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних парламентів волоконно-оптичних кабелів замовника згідно вимог нормативних документів (п.1.1 договору). Вартість робіт, зазначених у п.1.1, визначається відповідно до тарифів на роботи згідно договірних цін наведених у додатку №2 до договору та загалом складає 213 953,65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн. (п.3.1). Замовник зобов'язався проводити оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок підрядника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт на протязі 60 календарних днів після його підписання (п.3.2). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів волоконно-оптичних кабелів, загальна вартість яких склала 213 953.65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн., що підтверджується актом виконаних робіт : від 28.02.2011 р. (том І, а.с. 110).

- договір №1502ПО про надання послуг від 15.02.2011р . (том І, а.с. 112 - 116), відповідно до умов якого ТОВ «Прімакс» (в якості замовника) та ТОВ «Ольтенія Білд» (в якості виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору). Послуги надаються для Rel4 Core елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «МТС України» (п.1.2). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15642,00 грн. До вказаного договору сторонами підписані додатки №1, 2. На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з експлуатації Rel4 Core елементів, загальна вартість яких склала 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн.

ТОВ «Ольтенія Білд» виписало на користь ТОВ «Прімакс» податкові накладні .: від 22.02.2011 №275 на загальну суму 54 885,64 грн., в тому числі ПДВ - 9147,61 грн., від 22.02.2011 №274 на загальну суму 80 011,75 грн., в тому числі ПДВ - 13335,29 грн., від 28.02.2011 №429 на загальну суму 256 744,38 грн., в тому числі ПДВ - 42790,73 грн., від 03.02.2011 №41 на загальну суму 354 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 59150,00 грн., від 03.02.2011 №40 на загальну суму 39 195,60 грн., в тому числі ПДВ - 6532,60 грн., від 28.02.2011 №428 на загальну суму 354900 грн., в тому числі ПДВ - 59150,00 грн., від 17.02.2011 №203 на загальну суму 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн. на загальну суму 1 234 489,4 грн., в т.ч. ПДВ 205 748,27 грн. (том І, а.с. 95, 97, 103, 105, 107, 111, 117).

Таким чином судом встановлено, що за наслідками виконаних робіт ТОВ «Ольтенія Білд» було виписано на користь ТОВ «Прімакс» податкові накладні на загальну суму 1 234 489,4 грн., в тому числі ПДВ - 205 748,27 грн., а відтак розбіжності між задекларованою позивачем сумою податкового кредиту та сумою ПДВ, зазначеною у податкових накладних, виписаних ТОВ «Ольтенія Білд» позивачу у спірний період, судом не виявлено. Зазначене спростовує висновки контролюючого органу, викладені на арк. 7 Акту перевірки.

Оплата виконаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями . (том 1 а.с.133, 137, 138, 139, 140 - 145).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Маркон Груп Ко», позивачем були надані суду наступні договори, укладені між ТОВ «Прімакс» та з ТОВ «Маркон Груп Ко»:

- договір на поставку від 27 квітня 2011 року №М11-27 (том І, а.с.122-124), за умовами якого постачальник продає, а одержувач купує обладнання (п.1.1). Перелік обладнання, що поставляється, і ціни на нього, узгоджуються сторонами, і оформлюються у вигляді Додатків до Даного Договору (п.2.1). Одержувач оплачує постачальнику усю вартість обладнання, вказаного в додатках до договору після прийняття обладнання на свій склад, в повному об'ємі. (п.2.2). Розрахунок за обладнання проводиться одержувачем простим банківським переказом на рахунок постачальника не пізніше 90 днів з моменту прийняття обладнання. (п.5.1). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Маркон Груп Ко» було поставлено для ТОВ «Прімакс» обладнання, загальна вартість яких склала 720 697,09 грн., в т.ч. ПДВ 120 116,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № 040519 від 04.05.2011 р. (а.с. 125) та товарно-транспортною накладною від 04.05.2011р. на підтвердження факту транспортування (перевезення, доставки) вказаного обладнання ТОВ «Прімакс» (а.с. 129-131).

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Маркон Груп Ко» було виписано на користь ТОВ «Прімакс» податкову накладну від 04.05.2011 №19 на загальну суму 720 697,09 грн., в тому числі ПДВ - 120 116,18 грн. (том І, а.с. 127-128), що податковим органом не заперечується (арк. 11 Акту перевірки).

Оплата виконаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями . (том 1, а.с.132, 133, 134, 135, 136).

Вказані вище податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень-лютий, травень 2011 року, а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту за вказаний період у розмірі 509 255,00 грн. та відображені в Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаних податкових деклараціях.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Досліджені судом податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції .

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ПП «Транс Грейн» (індивідуальний податковий номер 367259604636), ТОВ «Ольтенія Білд» (індивідуальний податковий номер 365467826579), ТОВ «Маркон Груп Ко» (індивідуальний податковий номер 371357710252) були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

З'ясовуючи питання про анулювання реєстрації ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» як платників податку на додану вартість судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

За інформацією, відображеною на офіційному сайті ДПС України «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» свідоцтво платника ПДВ ПП «Транс Грейн» №100251075 анульоване 24.03.2011р. за закінчення терміну його дії (том ІІ, а.с. 155), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані у січні 2011 року.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ольтенія Білд» №100236504 анульоване 06.06.2011р. за власним бажанням (том ІІ, а.с. 156), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані у лютому 2011 року.

Аналогічно склалися обставини стосовно реєстрації платником ПДВ ТОВ «Маркон Груп Ко». Так, Свідоцтво платника ПДВ цього товариства за №100308135 анульоване 15.08.2011р. (том ІІ, а.с. 157), в той час як податкову накладну на користь позивача було видано у травні 2011 року.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість вказаних вище контрагентів позивача були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ними до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №255583 серія АВ від 27.03.2013 року (том ІІ, а.с.2-3) підтверджує, що ПП «Транс Грейн» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.10.2009р., станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ДПС було встановлено відсутність ПП «Транс Грейн» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

По-перше, як вбачається з вказаного вище витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про відсутність ПП «Транс Грейн» за його місцезнаходженням було внесено 13 липня 2011 року , тобто після здійснення господарських операцій з позивачем (том 2 а.с.2).

По-друге, на переконання суду, відсутність ПП «Транс Грейн» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій ТОВ «Ольтенія Білд» зареєстроване як юридична особа Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.09.2003 рок (том ІІ, а.с.70-72), станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Також не можуть братися судом до уваги твердження контролюючого органу про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Ольтенія Білд».

Так, в обґрунтування вказаних висновків відповідач посилається на акт ДПІ в Святошинському районі м. Києва №85/23-50/36546782 від 13.04.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ольтенія Білд», згідно якого на дату складання акту перевірки не встановлено місцезнаходження ТОВ «Ольтенія Білд» за податковою адресою. При цьому, згідно вказаного акту фактичне місцезнаходження ТОВ «Ольтенія Білд» перевірялось лише 06.04.2011р. , що не може бути свідченням відсутності даного підприємства за його місцезнаходженням станом на час здійснення господарських операцій - лютий 2011р.

Інший контрагент позивача - ТОВ «Маркон груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774) зареєстроване як юридична особа Яготинською районною державною адміністрацією Київської області (том ІІ, а.с. 105-106), станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент здійснення господарських операцій інформація про відсутність ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» за їх місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилась; товариства не були ліквідовані, їх діяльність в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені. Відтак, вказані підприємства не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність правочинів між позивачем та його контрагентами, придбання (замовлення) робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що роботи, виконані ПП «Транс Грейн» та ТОВ «Ольтенія Білд» фактично замовлялися позивачем з метою виконання ремонтно-будівельних робіт за договорами, укладеними з замовниками - ТОВ «Діском» та ТОВ «Вастел».

Так, згідно матеріалів справи, на підставі укладеного позивачем з ТОВ «Діском» договору підряду №02/10-ТО від 01 червня 2010 року (том ІІ, а.с.52-53) позивач зобов'язувався виконати комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів волоконно-оптичних кабелів замовника згідно вимог нормативних документів, що включає комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів ВОК, виконання планово-профілактичних робіт, ремонтних робіт і охоронно-роз'яснювальної роботи для забезпечення безаварійної роботи ВОЛЗ замовника, вказаних у Додатку №1.

На підставі укладеного позивачем з ТОВ «Вастел» договору про надання послуг №PRIM-2/10 від 16 серпня 2010 року (том ІІ, а.с.38-39) позивач зобов'язувався виконати комплекс робіт для Rel4 Core елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «МТС України».

Згідно умов укладеного з ТОВ «Вастел» договору про надання послуг №PRIM12/10 від 01 січня 2010 року (том ІІ, а.с.44-45) позивач зобов'язувався виконати комплекс робіт на SGSN елементі (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ЗАТ «УМС».

З метою належного виконанням зобов'язань перед замовниками позивачем були залучені субпідрядники - ПП «Транс Грейн» та ТОВ «Ольтенія Білд» для виконання частини обсягу замовлених за договорами робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядниками і передані позивачу, в подальшому були передані замовникам. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю робіт, виконаних ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та робіт, реально прийнятих замовниками, їх найменуванням, обсягом, строками виконання, підтвердженням чого є надані позивачем договори, акти передачі робіт позивачем замовникам та актами виконаних робіт, переданих ПП «Транс Грейн» та ТОВ «Ольтенія Білд» позивачу (том І а.с. 73 - 79, 81-87, 98-102, 104, 106, 112-116, том ІІ а.с. 41-57, а.с. 56-57).

Товари, поставлені позивачу ТОВ «Маркон груп КО» за видатковою накладною №0405119 від 04.05.2011р. на підставі укладеного між сторонами договору на поставку за №М11-27 від 27.04.2011р. (адаптер, вимірювальний шнур, кронштейн, крос, муфта, розгалуджувач) були відчуджені позивачем своєму покупцю - ТОВ «Укрком Лайн», що підтверджується копією відповідного договору та специфікацій до нього (том І, а.с. 118-121).

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з його контрагентами є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Примакс» та ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО».

Доводи відповідача про відсутність у ПП «Транс-Грей», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО» найманих працівників, матеріальних ресурсів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, не можуть бути взяті судом до уваги на підтвердження безтоварності угод з огляду на наступне.

Вказані висновки обґрунтовуються даними актів Яготинської МДПІ Київської області №1318/2300/37135774 від 08.12.2011 р., ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13.04.2011р. №85/23-50/36546782, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 08.12.2011р. №1318/2300/37135774 про результати перевірки ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО», які, в свою чергу, ґрунтуються на даних лише податкової звітності цих підприємств.

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку . Адже укладення трудових договорів та придбання майна не є єдиним способом залучення фізичних осіб та матеріально-технічних ресурсів до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 р. по справі К/9991/61845/12 .

В той же час, дані бухгалтерського обліку ПП «Транс Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО» податковими органами досліджено не було. Також відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємствам для виконання робіт, що були здійснені ними на користь позивача.

З аналогічних підстав не приймаються до уваги доводи податкового органу про відсутність у ТОВ «Маркон Груп Ко» зареєстрованого на праві власності нерухомого майно та транспортних засобів за даними Яготинського БТІ та РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України у Київській області.

По-перше, з урахуванням характеру здійснюваних між сторонами операцій - поставка товарів - виконання взятих на себе зобов'язань не вимагало наявності у постачальника основних засобів. По-друге, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Посилання відповідача на висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУ в Київській області №168 від 28.09.2011р., яким встановлено, що підпис на договорі №127 від 09.11.2010р. про визнання електронних документів, виконаний не директором ТОВ «Маркон груп ко» ОСОБА_5, не може бути взятий судом до уваги, оскільки вказаний висновок стосується лише договору про визнання електронних документів, укладеного підприємством з податковим органом. В той же час, почеркознавча експертиза стосовно податкових накладних та інших первинних документів, складених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Маркон груп ко» не проводилась .

Суд не приймає в якості доказу відсутності реального характеру вчинення господарських операцій інформацію державної прикордонної служби України, за якою ОСОБА_5 на території України в 2011 році перебувала лише один день 12.09.2011 р. тобто не могла вчиняти будь-які фінансово-господарські операції підприємства та складати податкову звітність, скільки наявність чи відсутність підпису на примірнику договору на дату його укладення не свідчить про відсутність факту реального виконання зобов'язань за договором. В свою чергу, доказів неможливості підписання договорів під час перебування ОСОБА_5 на території України, рівно як і доказів відсутності реальної поставки товарів, відповідачем суду надано не було.

Суд зазначає, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Судом при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи дослідження судом факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару з метою використання його у господарській діяльності, доводи податкового органу, викладені в Акті перевірки, суд знаходить безпідставними.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ПП «Транс-Грей», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання (замовлення) робіт та придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ПП «Транс-Грей», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон груп КО» з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Прімакс» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за січень-лютий та травень 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.139.1.9 п.139.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняті ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС податкове повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06 грудня 2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 509 256,00 грн., є неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1059 від 21 лютого 2013 року (а.с.9).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби №0003892250/11952 від 06 грудня 2012.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті девяносто чотири гривні).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 29 квітня 2013 року.