Постанова

від 21.01.2014 по справі 826/2792/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2792/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 грудня 2012 року № 0003892250/11952,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімакс" (далі - ТОВ «Прімакс») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2012 року №0003892250/11952.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Прімакс» (код ЄДРПОУ 24255733) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 29.02.1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААВ №349698 (а.с.10).

З 09.04.1996 р. позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС як платник податків. Згідно свідоцтва №200004695 від 18.10.2011 позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 242557326518).

У період з 24.10.2012 року по 25.10.2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Прімакс» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Транс Грейн» за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., ТОВ «Ольтенія Білд» за період з 01.02.2011 р. по 29.02.2011 р. та ТОВ «Маркон Груп Ко» за період з 01.05.2011 р. по 30.05.2011 р.

За результатами перевірки було складено акт від 25.10.2012 року №5215/22-50/24255733 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2012 року №0003892250/11952, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 509 256,00 грн., з яких 509 255,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.14).

Позивач не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги позивача, ДПС у м. Києві прийняла рішення від 20.02.2013 р. №1707/10/12-1/03, яким спірне податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач заперечує правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06.12.2012 року №0003892250/11952, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. а) п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) або послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного оподатковуваного періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що між позивачем та ПП «Транс Грей» були укладені наступні договори:

- договір про надання послуг №0109101-ПО (том І, а.с. 51 - 57), за умовами якого ТОВ «Прімакс» (в якості Замовника) та ПП «Транс-Грейн» (в якості Виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою Замовника, визначені у Додатку 1 до договору, а Замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 Договору). Загальна вартість договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому, базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 50 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8450,00 грн. До вказаного договору сторонами були підписані додатки №1, 2 та укладено додаткові угоди №2 та №3 від 12.01.2011р. На виконання умов зазначеного договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з діагностики та моніторингу систем SGSN, з аналізу та усунення несправностей, з виконання профілактичних дій на SGSNелементі і ін.;

- договір виконання будівельно-монтажних робіт від 01 вересня 2010 року №0109102-ПО (том І, а.с.63-67), за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єктах Замовника, за адресами, вказаними у додатках до договору (п. 1.1.,1.2 Дговору). Загальна вартість робіт по даному договору визначається сторонами окремо на кожен об'єкт у додатках до договору. Замовник зобов'язується здійснити оплату виконаних робіт протягом 60 днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.4.1 Договору). До вказаного договору сторонами було підписано додаток - договірна ціна до договору від 01 вересня 2010 року №0109102-ПО. (том І, а.с.66). На виконання умов зазначеного договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи, пов'язані з будівництвом телефонної лінії, загальна вартість яких склала 59 649,48 грн., в т.ч. ПДВ 9941,58 грн.;

- договір на тарифікацію послуг зв'язку від 02 вересня 2010 року №0209101-ПО (том І, а.с.69-70), за умовами якого Замовник доручає, приймає й оплачує, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по тарифікації та обліку вартості послуг та ресурсів, які Замовник надає абонентам, із забезпеченням гнучкості тарифної системи Замовника (п.1.1 Договору). Вартість послуг по тарифікації послуг зв'язка, які надає Замовник своїм абонентам, визначається даним договором. Оплата проводиться Замовником після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт сторонами (п.3.1 Договору). На виконання умов зазначеного договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи з обліку наданих послуг і ресурсів Замовника абонентам, загальна вартість яких склала 206136 грн.;

- договір підряду від 04 жовтня 2010 року №0410101-ПО (том І, а.с.73-74), за умовами якого Підрядник зобов'язується за плату виконати комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних парламентів волоконно-оптичних кабелів замовника згідно вимог нормативних документів (п.1.1 Договору). Вартість робіт, зазначених у п.1.1 договору, визначається відповідно до тарифів на роботи згідно договірних цін наведених у додатку №2 до договору та загалом складає 213 953.65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн. (п.3.1 Договору). Замовник зобов'язався проводити оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт на протязі 60 календарних днів після його підписання (п.3.2 Договору). До вказаного договору сторонами було підписано додаток - перелік ВОЛЗ, а також додаток - розрахунок вартості до договору підряду від 04 жовтня 2010 року №0410101-ПО (том І, а.с.75-78). На виконання умов зазначеного договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів волоконно-оптичних кабелів, загальна вартість яких склала 255744, 38 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн.;

- договір про надання послуг від 16.09.2010р №1609101-ПО (том І, а.с. 81 - 86), за умовами якого ТОВ «Прімакс» (в якості Замовника) та ПП «Транс-Грейн» (в якості Виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а Замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги та здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору). Послуги надаються для Rel4 Core елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «МТС України» (п.1.2 Договору). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому, базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15642,00 грн. До вказаного договору сторонами підписані додатки №1, 2 та укладено додаткову угоду №1 від 13.12.2011р. На виконання умов зазначеного Договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з експлуатації Core елементів, загальна вартість яких склала 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн.

Крім того, матеріали даної справи свідчать про укладення між позивачем та ТОВ «Ольтенія Білд» наступних договорів:

- договір виконання будівельно-монтажних робіт від 01 лютого 2011 року №0102ПО (том І, а.с.90-93), за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єктах Замовника, за адресами, вказаними у додатках до договору (п. 1.1.,1.2 Договору). Загальна вартість робіт по даному договору визначається сторонами окремо на кожен об'єкт у додатках до договору. Замовник зобов'язується здійснити оплату виконаних робіт протягом 60 днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.4.1 Договору). До вказаного договору сторонами було підписано додаток № та №2 - договірна ціна до договору від 01 лютого 2011 року №0102ПО. (том І, а.с.92, 93). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи, пов'язані з будівництвом телефонної лінії, загальна вартість яких склала 80 011,75 грн., в т.ч. ПДВ 13 335,29 грн.;

- договір про надання послуг від 05.01.2011р №0501ПО (том І, а.с. 98 - 101), за умовами якого ТОВ «Прімакс» (в якості Замовника) та ТОВ «Ольтенія Білд» (в якості Виконавця) дійшли спільної згоди що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою Замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а Замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 Договору). Послуги надаються для SGSN елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «УМС» (п.1.2 Договору). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому, базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 42 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 450,00 грн. До вказаного договору сторонами було підписано додаток №1 - загальний опис послуг. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги для SGSN елементів, загальна вартість яких склала 748 995,60 грн., в т.ч. ПДВ 157 495,60 грн.;

- договір підряду від 27 січня 2011 року №2701ПО (том І, а.с.108-109), за умовами якого Підрядник зобов'язується за плату виконати комплекс робіт по підтриманню характеристик передачі та механічних парламентів волоконно-оптичних кабелів Замовника згідно вимог нормативних документів (п.1.1 Договору). Вартість робіт, зазначених у п.1.1 договору, визначається відповідно до тарифів на роботи згідно договірних цін наведених у додатку №2 до договору та загалом складає 213 953,65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн. (п.3.1 Договору). Замовник зобов'язався проводити оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок підрядника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт на протязі 60 календарних днів після його підписання (п.3.2 Договору). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Ольтенія Білд» було виконано для ТОВ «Прімакс» роботи по підтриманню характеристик передачі та механічних параметрів волоконно-оптичних кабелів, загальна вартість яких склала 213 953.65 грн., в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн.;

- договір про надання послуг від 15.02.2011р. №1502ПО (том І, а.с. 112 - 116), за умовами якого ТОВ «Прімакс» (в якості Замовника) та ТОВ «Ольтенія Білд» (в якості Виконавця) прийшли згоди стосовно того, що Виконавець зобов'язався надати послуги за вимогою Замовника, визначеній у Додатку 1 до договору, а Замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги на здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.1 Договору). Послуги надаються для Rel4 Core елементів (комунікаційний центр послуг передачі даних), що належать ПАТ «МТС України» (п.1.2 договору). Загальна вартість Договору складається із вартості, вказаній у підписаних актах приймання-передавання наданих послуг за весь період дії договору. При цьому, базова ціна послуг для одного елементу на місяць складає 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15642,00 грн. До вказаного договору сторонами були підписані додатки №1, 2. На виконання умов зазначеного договору ПП «Транс-Грейн» було виконано для ТОВ «Прімакс» послуги з експлуатації Core елементів, загальна вартість яких склала 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн.

Також, між позивачем та ТОВ «Маркон Груп Ко» було укладено договір на поставку від 27 квітня 2011 року №М11-27 (том І, а.с.122-124), за умовами якого Постачальник продає, а Одержувач купує обладнання (п.1.1 Договору). Перелік обладнання, що поставляється, і ціни на нього, узгоджуються сторонами, і оформлюються у вигляді Додатків до Даного Договору (п.2.1 Договору). Одержувач оплачує постачальнику вартість обладнання, вказаного в додатках до договору, після прийняття обладнання на свій склад в повному об'ємі. (п.2.2 Договору). Розрахунок за обладнання проводиться одержувачем простим банківським переказом на рахунок постачальника не пізніше 90 днів з моменту прийняття обладнання. (п.5.1). На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Маркон Груп Ко» було поставлено для ТОВ «Прімакс» обладнання, загальна вартість яких склала 720 697,09 грн., в т.ч. ПДВ 120 116,18 грн.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач вказує на нікчемність укладених позивачем правочинів, які на його думку є фіктивними та не створюють жодних юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України установлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положенням статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення так і досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Так, на підтвердження виконаня договірних зобов'язань з ПП «Транс-Грейн» позивачем до суду були надані копії податкових накладних від 04.01.2011 №5 на загальну суму 80 665,20 грн. (в тому числі ПДВ - 13 444,20 грн.), від 21.01.2011 р. №67 на загальну суму 354 900 грн. (в тому числі ПДВ - 59150,00 грн.), від 31.01.2011 р. №68 на загальну суму 48399,12 грн. (в тому числі ПДВ - 8066,52 грн.), від 24.01.2011 р. №42 на загальну суму 56649,48 грн. (в тому числі ПДВ - 9941,58 грн.), від 05.01.2011 р. №10 на загальну суму 206136 грн. (в тому числі ПДВ - 34 356,00 грн.), від 31.01.2011 р. №66 на загальну суму 255 744,38 грн. (в т.ч. ПДВ 42 790,73 грн.), від 17.01.2011 р. №29 на загальну суму 93 852,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15642,00 грн. (том І, а.с. 59, 61, 62, 68, 72, 80, 88).

На підтвердження виконаня договірних зобов'язань з ТОВ «Ольтенія Білд» позивачем до суду були надані копії податкових накладних від 22.02.2011 №275 на загальну суму 54 885,64 грн., в тому числі ПДВ - 9147,61 грн., від 22.02.2011 №274 на загальну суму 80 011,75 грн., в тому числі ПДВ - 13335,29 грн., від 28.02.2011 №429 на загальну суму 256 744,38 грн., в тому числі ПДВ - 42790,73 грн., від 03.02.2011 №41 на загальну суму 354 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 59150,00 грн., від 03.02.2011 №40 на загальну суму 39 195,60 грн., в тому числі ПДВ - 6532,60 грн., від 28.02.2011 №428 на загальну суму 354900 грн., в тому числі ПДВ - 59150,00 грн., від 17.02.2011 №203 на загальну суму 93 852,00 грн., в т.ч. ПДВ 15642,00 грн. на загальну суму 1 234 489,4 грн., в т.ч. ПДВ 205 748,27 грн. (том І, а.с. 95, 97, 103, 105, 107, 111, 117).

Крім того, за наслідками виконаних робіт ТОВ «Маркон Груп Ко» було виписано на користь ТОВ «Прімакс» податкову накладну від 04.05.2011 №19 на загальну суму 720 697,09 грн., в тому числі ПДВ - 120 116,18 грн. (том І, а.с. 127-128).В свою чергу позивачем було виписано видаткову накладну № 040519 від 04.05.2011 р. (а.с. 125).

Вищевказані податкові накладні позивачем були відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень-лютий, травень 2011 року, а суми ПДВ за вказаними податковими накладними були віднесені ним до складу податкового кредиту за вказаний період у розмірі 509 255,00 грн. та відображені в Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових деклараціях відповідних звітних періодів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, де зокрема передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач, зокрема, посилається на висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ольтенія Білд» від 13.04.11 № 85/23-50/36546782 з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, з якого вбачається, що в ході проведення перевірки не було підтверджено задекларовану суму податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по причині відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за вказаний період.

Крім того, відповідач посилається на висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні ПДВ за період: з грудня 2010 року по серпень 2011 року, де міститься інформація про те, що в ході проведення перевірки було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання тоарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.12.10 по 31.08.12. Згідно довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 28.07.2011 року № 3140, місцезнаходження ТОВ «Маркон Груп Ко» за місцем державної реєстрації не встановлено.

На думку податкового органу, фінансово-господарські операції ТОВ «Маркон Груп Ко» та контрагентів-покупців за період: з грудня 2010 р. по серпень 2011 р. не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, доказом чого є відсутність у ТОВ «Маркон Груп Ко» управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Також, відповідач в своїх доводах посилається на акт позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Транс-Грейн» від 05.04.2011 року № 602/234/36725965 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з ПДВ за січень 2011 року, де міститься висновок про те, що в ході проведення перевірки не було підтверджено задекларовану суму податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року по причині відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за вказаний період. Крім того, згідно відповіді ВПМ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, місцезнаходження ПП «Транс-Грейн» за місцем його державної реєстрації не відоме.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.

Так, при проведенні аналізу податкової звітності вищезазначених контрагентів позивача в цілому було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Як свідчать матеріали даної справи, фінансово-господарська діяльність ПП «Транс-Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» здійснювалась поза межами правового поля, про що свідчить відсутність інформації щодо загальної чисельності працюючих на даних підприємствах.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, було встановлено укладання вищевказаними контрагентами позивача цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, не було підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період, що перевірявся, оскільки операції ПП «Транс-Грейн», ТОВ «Ольтенія Білд» та ТОВ «Маркон Груп Ко» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, посадові особи вказаних підприємств не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що дії платника податку ТОВ "Прімакс", на думку колегії суддів, вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що в свою чергу вказує на безтоварність господарських операцій позивача упродовж періоду, що перевірявся.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 грудня 2012 року № 0003892250/11952, слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 грудня 2012 року № 0003892250/11952 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Повний текст постанови виготовлено - 29.01.14р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.