Рішення

від 14.05.2013 по справі 913/776/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2013 року Справа № 913/776/13-г

Провадження №9/913/776/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донкуб", м. Перевальськ Луганської області

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України , м. Луганськ

про стягнення 2 414761 грн. 77 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Парчевський В.Ю. , дов. № 001д від 18.03.13,

від відповідача - Крупнік О.М. , дов. № 27юр від 02.01.13, Янченко А.М., дов. № 16/10/2012/1 від 16.10.12

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, ТОВ "Донкуб", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2330437,93 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 54110,76 грн. та 3% річних - 12833,37 грн. за договором № 16/02 від 16.02.2006.

До початку розгляду справи від позивача надійшла заява № 6 про зміну підстави позову, яка судом була задоволена, оскільки вона подана з додержанням норм процесуального закону.

Крім того, заявою про уточнення позовної заяви від 25.03.13 (а.с. 111 - 116) та заявою про зменшення розміру позовних вимог від 07.05.13 позивач, скориставшись правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому статтею 22 ГПК України, зменшив розмір вимоги щодо стягнення основного боргу на 200 тис. грн. та 100 тис. грн. відповідно через погашення цих сум після подачі цього позову.

За таких обставин суд розглядає спір з урахуванням поданих позивачем заяв.

Позов та заяви обґрунтовані тим, що відносини з відповідачем у 2012 році існували у відповідності до ст. 11 ЦК України не на підставі договору, а на підставі інших правочинів та юридичних фактів.

Згідно з п. 5 ст. 265 ГК України поставка товарів без укладення договору може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Незважаючи на те, що між сторонами був укладений договір № 16/02 від 16.02.06, згідно з яким він (продавець) зобов'язався передати у власність, а відповідач (покупець) мав прийняти та оплатити товар (кам'яні матеріали), поставка будматеріалів фактично проводилася на підставі усних правочинів у відповідності до ст.ст. 202, 204 - 206 ЦК України.

Протягом березня - липня 2012 року відповідачу був поставлений товар у кількості 44318,8 тис. тон на суму 3090543,98 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, який на час звернення до суду з цим позовом оплачений частково на суму 760106,05 грн. заборгованість складала 2330437,93 грн.

Цей борг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та актом звірення розрахунків від 30.11.12.

Після звернення з цим позовом до суду відповідач частково погасив борг в розмірі 200 тис. грн. 20 березня та 100 тис. грн. 25 квітня 2013 року, таким чином, борг складає 2030437,93 грн .

Положенням ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам ст. 9 цього Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого товару за вказаними накладними має визначатися за правилами, що містяться у ч. 1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 30.12.12 по 04.03.13 в сумі 12833,37 грн.

Застосовуючи норму ч. 6 ст. 231 ГК України, позивач нарахував пеню за порушення грошового зобов'язання за період з 05.09.12 по 04.03.13, зважаючи кожну поставку в межах 6-ти місячного терміну в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 54110,76 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 30.12.12 по 04.03.13 в сумі 12833,37 грн.

Відповідач , ДП "Луганський облавтодор", письмових заперечень проти позову не надав, однак його представники в ході розгляду справи проти позову заперечували в усній формі через невідповідність вимог фактичним обставинам.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Інтерес позивача у спірних відносинах стосується стягнення з відповідача вартості поставленого товару з урахуванням пені та 3% річних внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

Матеріали справи містять договір № 16/02 від 16.02.06, згідно з яким позивач (продавець) мав передати у власність, а відповідач (покупець) мав прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього договору.

У відповідності до розділу 1 договору кількість товару, його ціна тощо мають зазначатися у специфікації, а згідно з п. 2.4 договору строк поставки визначений у 5 днів з дня отримання позивачем рознарядки від відповідача.

Спір стосується невиконання грошового зобов'язання з боку відповідача за отриманий товар протягом березня - липня 2012 року.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

За своєю юридичною природою спірний договір є договором поставки, оскільки істотними для такого договору є умови щодо предмету, кількості, асортименту та строку поставки, що вбачається зі змісту ст.ст. 266, 268 ЦК України.

Термін дії цього договору сторони обумовили до 31.12.15, при цьому згідно з п. 2.3 договору строк оплати товару - протягом 30 днів з моменту його поставки.

Згідно з правилом ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або інший строк, визначений угодою сторін.

Згідно з ч. 2 цієї статті строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам. якщо інше не передбачено законодавством.

Умовою п. 2.3 договору сторони обумовили строк оплати товару - протягом 30 днів з моменту його поставки.

Разом з тим, згідно з нормою ч. 3 ст. 267 ГК України якщо в договорі поставки кількість поставки не визначено хоча б на рік, в договорі має бути передбачений порядок узгодження строків поставки на весь період дії договору, а якщо такий порядок не передбачено, вважається, що такий договір не може діяти більше одного року.

Як вбачається зі спірного договору, він не узгоджує кількість продукції, що мала бути поставлена за ним, лише містить посилання на специфікацію, не містить порядку, за яким сторони мають погоджувати окремо строки кожної поставки понад однин рік, тому, за правилом ч. 3 ст. 267 ГК України, цей договір не міг діяти більше року.

За таких обставин суд вважає зміну позивачем підстави позову правомірною та обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини з відповідачем у 2012 році існували у відповідності до ст. 11 ЦК України не на підставі договору, а на підставі інших правочинів та юридичних фактів.

Згідно з п. 5 ст. 265 ГК України поставка товарів без укладення договору може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Поставка будматеріалів фактично проводилася на підставі усних правочинів, у відповідності до ст.ст. 202, 204 - 206 ЦК України.

Протягом березня - липня 2012 року відповідачу був поставлений товар у кількості 44318,8 тис. тон на суму 3090543,98 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. а.с. 31 - 94) та довіреностями на його отримання (а.с. 95 - 103), який на час звернення до суду з цим позовом оплачений частково на суму 760106,05 грн. заборгованість складає 2330437,93 грн.

Цей борг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та актом звірення розрахунків від 30.11.12.

Після звернення з цим позовом до суду відповідач частково погасив борг в розмірі 200 тис. грн. 20 березня та 100 тис. грн. 25 квітня 2013 року, таким чином, борг складає 2030437,93 грн . (а.с. 30).

Положенням ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам ст. 9 цього Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого товару за вказаними накладними має визначатися за правилами, що містяться у ч. 1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Така правова позиція викладена й у постанові ВГСУ від 21.04.11 № 9/252-10 .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач нарахував 3% річних в сумі 12833,37 грн. за період з 30.12.12 по 04.03.13 (67 днів) згідно з наведеним у позові розрахунком, який відповідає фактичним обставинам.

Щодо заявленої позивачем пені .

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки спірні відносини між сторонами за цією справою не засновані на письмовому договорі та за відсутністю письмового правочину щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання неустойкою у вигляді пені, вимога позивача щодо стягнення пені є необґрунтованою.

При цьому посилання позивача на норму ч. 6 ст. 231 ГК України є хибним, оскільки ця норма вимагає від сторін встановлення штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, чого не було зроблено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір, у зв'язку з зменшенням позивачем суми позову, буде повернутий відповідною ухвалою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України , 91056, м. Луганськ, вул. Лінія Залізниці, буд. 9, код 31995774 , на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Донкуб" , 94300, Луганська обл., м. Перевальськ, вул. Тухачевського, буд. 1-а, код 33851800 , заборгованість в розмірі 2030437,93 грн. та 3% річних - 12833,37 грн., разом - 2 043 271,30 грн ., крім того, витрати зі сплати судового збору - 41213,02 грн.

3. У задоволенні вимоги про стягнення пені відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 16.05.13 .

Суддя А.Г. Ворожцов