Постанова

від 30.04.2013 по справі 805/4218/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 р. Справа №805/4218/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Король О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Нос О.К.

відповідача: Рокицької Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ

ГРУПП»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції

м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» (надалі - позивач, ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Жовтнева МДПІ) про визнання недійними податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012р.:

- №0000721510, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в розмірі 7 333,00 грн.;

- №0001671520, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 7 970,00 грн., у тому числі за основним платежем 6 376,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 594,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 22.08.2012р. №1325/22-5/31891752, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 30.04.2013р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Жовтнева МДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 30.04.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31891752, місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Латишева, буд.35, кв.33), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №286662.

Відповідно до свідоцтва №08739652 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 13.05.2002р.

Жовтневою МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Константа Д» за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 22.08.2012р. №1325/22-5/31891752.

Згідно висновків вказаного акту:

1. ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» не правомірно віднесено до складу податкового кредиту 5 443 грн. та сум у розмірі 27 215 грн. до витрат у складі собівартості продукції (послуг), які не підтверджені податковими накладними, що призвело до порушення:

- ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість всього у сумі 5 443 грн.;

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України на загальну суму 27 215 грн. за 4 квартал 2011 року, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на 6 260 грн.

2. за наслідками встановлення нікчемних угод між ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» та ТОВ «Константа Д», ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» визнано вигодонабувачем отриманих послуг автоперевезення та встановлені порушення:

- ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижено податковий кредит по операціям з отримання послуг від ТОВ «Константа Д» за жовтень 2011 року на суму ПДВ 933 грн.;

3. ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» неправомірно віднесено до складу собівартості послуг витрати по операціях з ТОВ «Константа Д» на загальну суму 4 667 грн. за 4 квартал 2011 року, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на 1 073 грн.

На підставі акту перевірки від 22.08.2012р. були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012р.:

- №0000721510, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в розмірі 7 333,00 грн.;

- №0001671520, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 7 970,00 грн., у тому числі за основним платежем 6 376,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 594,00 грн.

Висновки щодо встановлених порушень та нікчемності угод між ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» та його контрагентами ТОВ «КОНСТАНТА Д» та ТОВ «Ламан Шиппинг Єйдженси» Жовтнева МДПІ зробила на підставі наступного.

01.04.2011р. між ТОВ «Константа Д» (надалі - перевізник) та ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» (надалі - експедитор) було укладено договір №01-04/11 щодо перевезення транзитних та експортно-імпортних товарів.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ТОВ «Константа Д» виписані податкові накладні від 06.10.2011р. №101, від 26.10.2011р. №106, від 17.10.2011р. №105 та №104, від 10.10.2011р. №102 та №103, від 06.10.2011р. №100, сума податку на додану вартість, згідно вказаних податкових накладних становить 17 670 грн.

Розрахунки між ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» та ТОВ «Константа Д» проводились у безготівковій формі відповідно до банківських виписок від 07.11.2011р. №13, від 06.10.2011р. №280, від 10.10.2011р. №283, від 18.10.2011р. №292, від 01.11.2011р. №10.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до перевірки були надані наступні документи:

- видаткові накладні;

- товарно-транспортні накладні;

- рахунки-фактури;

- акти здачі-прийняття робіт.

Із акту перевірки від 22.08.2012р. вбачається, що під час перевірки були використані данні які були встановлені із акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 22.12.2011р. №2134 про неможливість проведення документальної перевірки питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Гросс Юг» за жовтень 2011 року.

Відповідно до вказаного акту за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. ПП «Гросс Юг» не надавало податкову звітність до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.

Також, ПП «Гросс Юг» не надавало декларації з ПДВ з додатками №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з грудня 2010р. по листопад 2011р.

Аналізом даних електронної бази «Контрагенти» на рівні ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» було встановлено, що податкові зобов'язання підприємства ПП «Гросс Юг» у зазначеному періоді занижені на загальну суму 9 949 506 грн. за рахунок контрагента-покупця ТОВ «Константа Д». ТОВ «Константа Д» задекларувало у декларації за жовтень 2011 року у складі податкових зобов'язань ПДВ у сумі 583 031 грн. по контрагенту-постачальнику ПП «Гросс Юг», однак ПП «Гросс Юг» не звітувало до ДПІ у Малиновському районі за весь період з грудня 2010 року по листопад 2011р.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел ДПІ у Малиновському районі м.Одеси не встановлено наявність у ПП «Гросс Юг» власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси зробило висновок, що на підставі того, що ПП «Гросс Юг» не звітувало за період з грудня 2010р. по листопад 2011р., контрагенти-постачальники не поставляли товар на адресу підприємства ПП «Гросс Юг» то, в свою чергу ПП «Гросс Юг» не могло поставити цей товар на адресу контрагента-покупця ТОВ «Константа Д».

Отже, підприємством ТОВ «Константа Д» декларувалися показники не підтверджені документами первинного обліку, без мети реального настання правових наслідків, з метою транзитного формування обсягів постачання по ланцюгу.

Податковим органом було зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Константа Д» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, на підставі наведеного, відповідач стверджує, що операції ТОВ «Константа Д» з ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» також не мали реального характеру.

Виходячи з обставин, викладених в акті ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 29.12.2011р. за жовтень 2011р. ТОВ «Константа Д» провело документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП», які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального товарного характеру, у зв'язку з цим наявність у ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» податкових накладних та факту сплати коштів не є безумовним підтвердженням реальності поставки товару.

Відповідач стверджує, що ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» здійснювало заздалегідь економічно не вигідні операції, збільшувало валові витрати та податковий кредит.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. встановлено його завищення всього в сумі 23 113,33 грн., у зв'язку з наступним.

Відповідно до даних бази «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту платника податків ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» рахуються розбіжності з податковими зобов'язаннями постачальника ТОВ «Константа Д» за жовтень 2011 року, а саме податковий кредит ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» більше податкових зобов'язань ТОВ «Константа Д» на суму 23 113 грн. (розбіжності виникли за результатами акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Константа Д» за жовтень 2011р. №5776/23-214/37477626/268 від 29.12.2011р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними у розмірі 17 670,00 грн. включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та не відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2011р. Відхилення за відповідний період склали 5 443 грн.

Обсяг поставок без ПДВ на загальну суму 88 350 грн. включено до складу валових витрат за 4 квартал 2011 року.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. встановлено їх завищення всього в сумі 17 751 грн.

Придбані у ТОВ «Константа Д» послуги було реалізовано позивачем на адресу ТОВ «Ламан Шиппинг Єйдженси» на підставі договору від 12.07.2010р., відповідно до якого ТОВ «ДАКККОН ЕКСІМ ГРУПП» (надалі - експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок ТОВ «Ламан Шиппиниг Єйдженси» (надалі - клієнт) надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг необхідних для доставки вантажу.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору були виписані податкові накладні від 07.10.2011р. №72 та №73, від 24.10.2011р. №78 та №79, від 17.10.2011р. №76 та №77, від 07.10.2011р. №74, від 04.10.2011р. №69, №66, №67, №68, №70.

Розрахунки між ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» и ТОВ «Ламан Шиппиниг Єйдженси» проводились у безготівковій формі відповідно до банківських виписок від 24.10.2011р. №6430, від 26.10.2011р. №6509 та №6510, від 27.10.2011р. №6543, від 02.12.2011р. №7350, від 08.12.2011р. №7459, від 20.12.2011р. №7701, від04.11.2011р. №6743, від 28.09.2011р. №5851, від 04.10.2011р. №5973, від 07.10.2011р. №6077, від 17.10.2011р. №6285.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до перевірки були надані наступні документи:

- оборотно-сальдова відомість по рахунку «631» в розрізі ТОВ «Ламан Шипинг Єндженси»;

- видаткові накладні;

- товарно-транспортні накладні;

- рахунки-фактури;

- акти здачі-прийняття робіт.

Суми ПДВ за податковими накладними включено до складу податкових зобов'язань у жовтні 2011р. у загальній сумі 100 904 грн., у тому числі ПДВ 16 817 грн. Обсяг поставки без ПДВ на загальну суму 84 087 грн. включено до складу валових доходів за 4 квартал 2011 року.

Відповідач посилається на те, що правочини укладені між ТОВ «Константа Д» з ТОВ «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» та підприємством-покупцем ТОВ «Ламан Шипинг Єйдженси» не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи з того, що угоди з ТОВ «Константа Д» визнані нікчемними.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначалися Податковим кодексом України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрован платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами Податкового кодексу України чітко передбачено випадки виникнення права платника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем послуг підтверджується реалізацією вказаних послуг на адресу ТОВ «Ламан Шиппинг Єйдженси».

Таким чином, на думку суду, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наданими до матеріалів справи.

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем у судовому засіданні, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають сплаті.

Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обігу підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Подальше використання позивачем товарів спростовує нікчемність укладених правочинів, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч.1, 4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ Ламан Шиппинг Єйдженси», ТОВ «Константа Д» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, з урахуванням наявних у сторін вказаних операцій матеріально технічних ресурсів та трудових ресурсів.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Державної податкової служби задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012р. №0000721510, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в розмірі 7 333,00 грн. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012р. №0001671520, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 7 970,00 грн., у тому числі за основним платежем 6 376,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 594,00 грн. - визнати протиправним та скасувати..

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАККОН ЕКСІМ ГРУПП» (ЄДРПОУ 37477626, місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гагаріна, 3) 153 (сто п'ятдесят три) гривні 03 (три) копійки судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 30 квітня 2013 року, повний текст буде виготовлено 7 травня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.