Постанова

від 13.05.2013 по справі 5017/203/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р.Справа № 5017/203/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка

суддів В.І. Жекова, О.Ю. Аленіна

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Вергин Д.С.

від Теплодарської міської ради - Юзишина І.В.

від Теплодарського МБТІ - не з'явився

від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області - Нікішев О.В.

від ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 17 лютого 2012р.

у справі № 5017/203/2012

за позовом : фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до відповідачів:

Теплодарської міської ради Одеської області

Теплодарського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 лютого 2012 р. (суддя Меденцев П.А.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі також - ФОП ОСОБА_4, Позивач) до Теплодарської міської ради Одеської області (далі також - Теплодарська міська рада, Рада) та Теплодарського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості (далі також - Теплодарське МБТІ) про визнання права власності задоволено повністю, визнано право власності ФОП ОСОБА_4 на об'єкт незавершеного будівництва - комплексу газового господарства: склад карбіду кальцію та балонів кисню площею 205,6 кв. м, ацетилено-генераторну станцію площею 202,8 кв. м, бетонний майданчик, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,4512 га; зобов'язано Теплодарське МБТІ зареєструвати право власності ФОП ОСОБА_4 на вказаний об'єкт нерухомості; стягнуто з Теплодарської міської ради на користь Позивача 804,75 грн. судового збору; стягнуто з Теплодарського МБТІ на користь Позивача 804,75 грн. судового збору. Приймаючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та повністю підтверджені належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник прокурора Одеської області (далі також - Прокурор) в інтересах Теплодарської міської ради Одеської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю оскаржуване рішення та прийняте нове, відмовивши ФОП ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що місцевим судом, під час винесення вказаного рішення, були порушені норми матеріально та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи. Так, зокрема, Прокурор вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки, що реконструкція спірного об'єкту нерухомості була здійснена Позивачем, в тому числі, і під час спливу строку дії наданого останньому дозволу на проведення будівельних робіт, а також, що спірний об'єкт нерухомості вибув з державної власності незаконно з порушенням встановлених правих відчуження таких об'єктів.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційної інстанції 22.04.2013 р., ФОП ОСОБА_4 зазначає, що Теплодарська міська рада вже приймала участь у справі та не заперечувала проти заявлених до неї позовних вимог, з огляду на що звернення Прокурора від її імені є безпідставним. Також Позивач вказує, що реконструкція спірного майна була проведена ним при наявності всіх необхідних дозвільних та погоджувальних документів, а вказане свідчить про те, що здійснене будівництво не є самовільним, та при його проведенні не було порушено інтереси держави. Зважаючи на викладене ФОП ОСОБА_4 просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу, який також надійшов до апеляційної інстанції 22.04.2013 р., Теплодарська міська рада не погоджується з апеляційною скаргою Прокурора, оскільки, на її думку, останнім не враховано, що Рада приймала участь у справі в якості Відповідача та не заперечувала проти позовних вимог ФОП ОСОБА_4, а право власності Позивача на спірне майно було визнано місцевим господарським судом законно і обґрунтовано, що, зокрема, підтверджується положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України „Про приватизацію державного майна", відповідними нормами Цивільного кодексу України, прийнятими Теплодарською міською радою рішеннями та обставинами справи. Враховуючи наведене Рада вважає, що інтереси держави і територіальної громади міста Теплодар оскаржуваним рішенням не порушені. Рада просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що висновки господарського суду в зазначеному рішенні не відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а відтак, згідно до приписів ст. 104 ГПК України, рішення підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2006 р. між ФОП ОСОБА_4 (Орендар) та Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (Орендодавець) було укладено договір оренди майна № 11/2006 (а. с. 12-19) (далі також договір - № 11/2006). Згідно п. 1.1. вказаного договору Орендарю було передано в строкове платне користування частина незавершеного будівництвом комплексу газового господарства: склад карбіду кальцію та балонів кисню, фундаменти та площадку ацетилено-генераторної станції, бетонний та гравійний майданчик, вартістю, станом на 01.03.2006 р. згідно експертної оцінки, 51110,7 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Метою використання майна визначено - виробництво метало-пластикових конструкцій.

Листом від 29.03.2006 р. Позивач звернувся до Управління з проханням надати дозвіл на проведення за власний рахунок реконструкції майна, яке є предметом договору № 11/2006. (а. с. 20). Рішенням Теплодарської міської ради від 19.04.2006 року № 108/В-06 Позивачу надано дозвіл на виготовлення проектної документації реконструкції вищезазначеного майна (а. с. 21). 21.11.2007 р. ФОП ОСОБА_4 від інспекції Держархбудконтролю отриманий дозвіл на реконструкцію та виконаний робочий проект (а. с. 22).

25 січня 2010 року між ФОП ОСОБА_4 та Теплодарською міською радою укладено договір оренди № 1 (а. с. 37-40) земельної ділянки площею 0,4512 га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна орендовані Позивачем за договором № 11/2006.

Рішенням Теплодарської міської ради від 25.01.2007 року № 168/V затверджено перелік об'єктів незавершеного будівництва й основних фондів, що підлягають приватизації у 2007-2011 роки, в якому пунктами 3-4 зазначено, що об'єкти - склад карбіду кальцію та балонів кисню й ацетилено-генераторна станція підлягають приватизації шляхом викупу орендарем за грошові кошти.

Для введення об'єктів в експлуатацію з виробництва метало -пластикових вікон та отримання права власності на вищевказані об'єкти рішенням Теплодарської міської ради від 25.08.2011 р. № 119-VI Позивачу надано дозвіл на придбання шляхом викупу частини об'єктів незавершеного будівництва газового господарства, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Теплодар за ціною ринкової вартості, що склала 78036,02 грн.

16.12.2011 р. Позивач письмово звернувся до Ради з пропозицією укласти договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, а також перерахував у повному обсязі грошові кошти в сумі 78036,02 грн. на рахунок Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради, про що свідчить платіжне доручення № 25 від 16.12.2011 р. (а. с. 52).

16.01.2012 р. Теплодарською міською радою надана відповідь на письмове звернення Позивача, в якому Рада зазначила, що оформлення договору купівлі-продажу на об'єкт незавершеного будівництва не є можливим в зв'язку з відмовою нотаріуса, яка базується на тому, що об'єкти незавершеного будівництва підлягають продажу разом із земельними ділянками.

Зважаючи на наведені обставини ФОП ОСОБА_4 звернувся з даним позовом до Теплодарської міської ради та Теплодарського МБТІ про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, обґрунтовуючи свої вимоги наведеними вище обставинами справи та посилаючись на положення ст. 328 Цивільного кодексу України, відповідно до яких право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на приписи ч. ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України, згідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вже зазначалось вище та вбачається з наявних у справі доказів, спірне майно є об'єктом незавершеного будівництва. Частиною 3 ст. 331 ЦК України законодавець визначив, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна); у разі необхідності вказана особа, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до положень ст. 182 ЦК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття господарським судом оскаржуваного рішення, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом; відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Положеннями ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в його редакції на момент звернення ФОП ОСОБА_4 із зазначеним позовом) визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно, право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Частиною 1 ст. 6 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" в якості способу приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб, визначено, зокрема, продаж такого майна шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта. При цьому положеннями ст. 3 вказаного закону визначено, що продаж об'єктів незавершеного будівництва здійснюється на відкритих аукціонах разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об'єкти; земельні ділянки, що не підлягають продажу, відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з переважним правом орендаря на придбання їх у власність у разі зняття заборони на приватизацію зазначених земельних ділянок.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" договори купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (в тому числі разом із земельною ділянкою) у разі приватизації підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Положеннями ч. 2 ст. 12 вказаного закону визначено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу .

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за N 157/6445), яке було чинним на момент звернення Позивача із зазначеним позовом, реєстрація прав, зокрема, права власності та інших речових прав на нерухоме майно, проводилась Бюро технічної інвентаризації на підставі документів визначених цим Тимчасовим положенням.

Згідно до пп. пп. 2.1, 2.2 вказаного Положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору Бюро технічної інвентаризації заяву про державну реєстрацію прав за встановленою формою, до вказаної заяви додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням, до яких (відповідно до пп. 4.2 вказаного Положення), у випадку проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва, віднесено документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що право власності на об'єкти нерухомого майна (в тому числі і незавершеного будівництвом нерухомого майна) виникає лише з моменту державної реєстрації такого речового права; Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), як суб'єкт владних повноважень, що здійснював державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язано провести реєстрацію відповідного права власності, що підлягає реєстрації, лише за умови подання правонабувачем всього необхідного переліку документів, визначених, як обов'язкових для подання при проведенні такої реєстрації. Відповідне неподання правонабувачем вказаного переліку, є підставою для відмови у прийнятті зазначеної заяви про реєстрацію. При цьому зазначений обов'язок БТІ провести реєстрацію випливає саме з відповідності встановленим вимогам чинного законодавства згаданої заяви та доданих до неї документів і ніяким чином не залежить від згоди на таку реєстрації або відсутності цієї згоди ні у БТІ, ні у будь-яких інших осіб.

Відтак, з огляду на наведені вище положення судовою колегією не можуть бути враховані при розгляді даної справи наведені у відзивах посилання Теплодарської міської ради та Теплодарського МБТІ про відсутність заперечень щодо проведення реєстрації права власності Позивача на спірне майно.

Між тим наявні матеріали справи взагалі не містять жодного доказу як звернення Позивача до БТІ з вищевказаною заявою, так і відмови МБТІ у проведенні реєстрації його права власності.

Вказаним вище обставинам місцевим господарським судом взагалі не було надано ніякої юридичної оцінки, що, серед іншого, стало наслідком помилкового висновку суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ФОП ОСОБА_4

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що місцевим господарським судом помилково в оскаржуваному рішенні при задоволенні позову здійснено одночасне посилання на положення ст. ст. 331, 392, ЦК України, оскільки на підставах приписів ст. 331 ЦК України набувається право власності саме на новостворене нерухоме майно, тоді як положеннями ст. 392 ЦК України, законодавець надав право саме власнику майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (негаторний позов), а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також судова колегія звертає увагу, що положеннями ч. 1 ст. 328 ЦК України, на яку Позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Між тим зміст вказаної норми не містить виключного переліку підстав та порядку набуття права власності на спірне нерухоме майно, а такі підстави та порядок визначені законодавцем в положеннях вищенаведених ст. ст. 331, 334 ЦК України та відповідних положеннях вказаних вище спеціальних законів. Однак, а ні матеріали справи, а ні наведені в апеляційній скарзі та відзивах сторін посилання не містять обґрунтованого доведення наявності підстав набуття Позивачем права власності на спірне майно, а також, як вже зазначалось, намагань Позивача зареєструвати таке речове право у встановленому чинним законодавством порядку.

З огляду не викладене, судова колегія приходить до висновку, що не може бути належними і допустимими доказами, відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, переходу права власності на спірне майно прийняття Теплодарською міською радою рішення від 25.08.2011 року №119-VI про надання Позивачу дозволу на продаж спірного нерухомого майна шляхом викупу, а також перерахування Позивачем на рахунок Теплодарської міської ради грошових коштів в сумі 78036,02 грн., оскільки правочини щодо реалізації такого майна, як вже зазначалось вище мають укладатись в особливій формі, а право власності виникає лише з моменту державної реєстрації такого права. Відтак, відмова нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна не може являтись підставою для виникнення права у Позивача для визнання права власності у судовому порядку. Аналогічної правової позиції додержується і Верховний суд України (постанова Верховного Суду України від 19 вересня 2011 р. у справі № 3-82гс11), рішення якого, відповідно до положень ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що господарським судом при розгляді даної справи також помилково не враховано, що, відповідно до акту прийому-передачі від 31.03.2006 р. до договору № 11/2006 від 31.03.2006 р. (а. с. 19), площа переданого ФОП ОСОБА_4 майна відповідно складає: склад карбиду кальцію та балонів кисню з рампою - 187, 6 кв. м, ацитилено-генераторна станція (фундамент та майданчик) - 233,4 кв. м, бетонна (1494 кв. м) та гравійна (2045 кв. м.) майданчики. Між тим площа окремих об'єктів, щодо яких Позивач звернувся з даним позовом про визнання права власності визначена останнім в іншому розмірі. Так площа складу карбиду кальцію та балонів кисню склала 205,6 кв. м, а площа ацитилено-генераторної станції - 202,8 кв. м. Вказане свідчить про суттєве змінення цих об'єктів під час реконструкції, що підтверджується і самим ФОП ОСОБА_4 у його позовній заяві. Однак Позивачем не було надано жодних доказів введення вказаних об'єктів в експлуатацію. Отже визнання права власності на таке майно суперечить наведеним вище вимогам ч. 2 ст. 334 ЦК України, а розгляд спору без залучення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області (далі - Інспекція), саме на яку покладений обов'язок контролю за додержанням вимог чинного законодавства при будівництві об'єктів нерухомого майна, є порушенням прав вказаної Інспекції, яка до участі в цій справі залучена не була.

Зважаючи на зазначене, судова колегія задовольняє апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 17 лютого 2012 р.

В задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2012р. скасувати.

В позові відмовити.

Постанова підписана 16.05.2013 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.