Постанова

від 16.05.2013 по справі 908/85/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2013 р. справа №908/85/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Ложка Н.Л. від позивача:не з»явився від відповідача:не з»явився від третьої особи:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі№ 908/85/13-г (суддя Боєва О.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", м. Київ до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово - фінансова компанія "Ілліч - Метал Холдинг", м. Київ простягнення суми 400000 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя про стягнення суми 400000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.13 року до участі у справі № 908/85/13-г було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Ілліч-Метал Холдинг", м. Київ.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.13 р. позов було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", м. Київ суму попередньої оплати у розмірі 400000 грн. 00 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.13 р. змінити та стягнути з відповідача на користь позивача 301594 грн. 00 коп., оскільки надав докази поставки позивачу спірної продукції на суму 98406 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною № РН-000001 від 15.02.13 р.

Представники сторін та третьої особи до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін та третьої особи ухвалою суду від 10.04.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/85/13-г.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з частковим припиненням провадження по справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Ілліч-Метал Холдинг" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ" (Постачальник) було укладено договір № ИМХ 32, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність, а третя особа - прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002 (далі - товар), відповідно до умов даного договору за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п.п. 10.1., 10.2. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.11 р. У випадку, коли за 30 днів до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір, то даний договір вважається пролонгованим на наступні 12 місяців.

Згідно п. 5.4. договору, за узгодженням сторін можлива попередня оплата. Після отримання попередньої оплати, Постачальник зобов'язаний поставити Товар на суму отриманої передплати протягом 3-х календарних днів з моменту отримання передплати. У випадку невиконання цієї умови, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю суму отриманої попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення строку, протягом якого повинна була бути проведена поставка Товару.

Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що ціна договору визначається даними видаткових накладних, оформлених на виконання даного договору.

ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Ілліч-Метал Холдинг" (третя особа) на виконання умов договору № ИМХ 32 від 16.05.11 р. здійснило оплату за товар в сумі 400000 грн. 00 коп., що підтверджено випискою філії ПАТ "ВТБ Банк" від 02.09.11 р. та платіжним дорученням № 429 від 02.09.11 р.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своє договірне зобов'язання з поставки товару на суму у розмірі 400000 грн. 00 коп. не виконав.

01.10.12 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Ілліч-Метал Холдинг" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором № ІМХ32 від 16.05.11 р., за умовами якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором № ІМХ32 від 16.05.11р. (далі - Основний договір), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним договором.

За пунктами 1.2., 1.3. договору про відступлення права вимоги слідує, що Боржником за Основним Договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТ.НЕС", ідентифікаційний код юридичної особи 35037186. Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, згідно з відступленням права вимоги за цим договором, Первісний кредитор відступає право вимоги Новому кредитору на суму основного боргу, яка складає 400000 грн. 00 коп., в рахунок часткового погашення заборгованості перед Новим кредитором, яка підтверджується Договором № ІМХ32 від 16.05.11р.

Згідно п. 2.2 договору, до нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме: право вимоги від Боржника сплати заборгованості, що існує по Основному договору, у сумі 400000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1.3. договору відступлення права вимоги зазначено, що Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

Відповідно до п. 5.1 договору відступлення, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Приписами ст. 512 Цивільного кодексу України зазначено, що однією з підстав заміни кредитору у зобов'язанні може бути передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до норми ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Позивач (Новий кредитор) та третя особа (Первісний кредитор) 11.12.12 року направили відповідачу (боржнику) лист-повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за договором № ІМХ32 від 16.05.11р., яким зазначено, що станом на 01.10.12р. існує заборгованість у відповідача перед третьою особою в сумі 400000 грн. 00 коп. Право вимоги щодо виконання договірних зобов'язань за договором № ІМХ32 від 16.05.2011р. належить ТОВ "Торгівельна група АВІОР", оскільки 01.10.12р. між ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Ілліч-Метал Холдинг" та ТОВ "Торгівельна група АВІОР" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором № ІМХ32 від 16.05.11р.

Позивач, стверджуючи, що відповідач своє договірне зобов'язання з поставки товару на суму у розмірі 400000 грн. 00 коп. не виконав, звернувся до господарського суду Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя суми 400000 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до норми ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі через не поставку відповідачем товару, однак судова колегія вважає, що такий висновок є помилковим, оскільки відповідач до апеляційної скарги надав докази часткової поставки товару на суму 98406 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною № РН-000001 від 15.02.13 р., оформленою належним чином, підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств, тобто до прийняття рішення по справі відповідач частково виконав свої договірні зобов»язання з поставки і позивач без заперечень та зауважень прийняв таке виконання, не повідомивши про це суд першої інстанції, що є недотриманням позивачем його процесуальних обов»язків, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 301594 грн. 00 коп. з частковим припиненням провадження по справі щодо суми у розмірі 98406 грн. 00 коп., на яку відповідачем було здійснено поставку товару, згідно приписів п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв»язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 р. у справі № 908/85/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, але частково не відповідає нормам процесуального права України, тому підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом покладаються на відповідача в повному обсязі, а судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодовуються з позивача в частині припинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 908/85/13-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 908/85/13-г - частково скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя про стягнення суми 400000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", 69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 3-А, ЗКПО 35037186 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 37-Б, офіс 1, ЗКПО 37702121 грошові кошти у розмірі 301594 грн. 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 37-Б, офіс 1, ЗКПО 37702121 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", 69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 3-А, ЗКПО 35037186 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 984 грн. 06 коп.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "МЕТІНВЕСТ", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група АВІОР", м. Київ суми у розмірі 98406 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 908/85/13-г - залишити без змін.

Доручити господарському суду Запорізької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі;

5 - ДАГС;

6- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.