Ухвала

від 14.05.2013 по справі 2а-1225/10/1770

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"14" травня 2013 р. Справа № 2а-1225/10/1770

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавісс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" лютого 2013 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавісс" про стягнення податкової заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівне) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Лавісс» (далі - ТОВ-фірма «Лавісс»), в якому просить стягнути до бюджету заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 40 711,70 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2013року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження

Колегія суддів, переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Лавісс» виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1002302343 від 18.12.2009 року, прийнятого на підставі акта перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №0256/17/16/43/13990381 від 14.12.2009 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 40 711,70 грн..

Вказане рішення відповідачем було оскаржене до Рівненського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 20.05.2010 року в адміністративній справі №2а-1494/10/1770 в задоволенні позову ТОВ-фірми «Лавісс» до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.12.2009 року №1002302343 відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу ТОВ-фірми «Лавісс» залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 року - без змін.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року N637 (далі - Положення), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та у повній мірі оприбутковуватися; при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Перевіркою встановлено, що готівкові кошти в розмірі 32120,16 грн., знаходились в скринці РРО, що підтверджується "Х" денним звітом від 14.12.2009. Скринька РРО на ТОВ фірмі ЛАВІСС" функціонує у відповідності до акту введення в експлуатацію необоротних активів №ЛА-000002 від 08 лютого 2005р..

Залишок грошових коштів центральної каси підприємства на початок дня 14.12.2009р., який відповідає залишку на кінець попереднього дня 12.12.2009р., був в сумі 5018,54грн., що підтверджується сторінкою 16 касової книги від 14.12.2009р. та сторінкою 15 від 12.12.2009р..

Твердження позивача в апеляційній скарзі, що ним було здійснено повне оприбуткування готівки , колегією суддів до уваги не приймається, оскільки при підписанні акта перевірки у позивача були відсутні до нього зауваження.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. N265/95-ВР (далі - Закон N265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відсутність обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій передбачена ст.6 Закону №265/95-ВР, відповідно до якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) суб`єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб`єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону N265/95-ВР, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, та статтею 11-2 Закону "Про державну податкову службу в Україні", в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до вимог п.1 ст.17 Закону N265/95-ВР за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) .

За своєю суттю передбачена ст.17 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України. При цьому колегія суддів відмічає, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування і тому встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при їх реалізації.

Окрім того, стаття 22 зазначеного Закону передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Виходячи з приписів зазначених правових норм та на підставі матеріалів справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем допущено порушення вимог вищезазначеного Закону.

Доводи позивача про те, що ним проведені усі відповідні розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції, не знайшли свого підтвердження як при розгляді справи в суді першої інстанції так і при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавісс" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружноного адміністративного суду від "18" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023

3- відповідачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавісс" вул.Промислова,1,м.Рівне,33000