Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/4419/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/4419/13 15.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАС 7», м. Харків

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова аграрна компанія»,

м. Київ

Про стягнення 95 556,28 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Кріулін К.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 95 556,28 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором поставки № 22 від 22.06.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4419/13 та розгляд справи призначено на 10.04.2013р.

09.04.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

10.04.2013р від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.03.2013р., а також, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу, було подано заяву про зміну позовних вимог в сторону їх збільшення, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 87 407,28 грн. основного боргу, 262 грн. - інфляційних нарахувань, 1 745,75 грн. - 3% річних, 6 627,19 грн. - пені та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013р. було відкладено розгляд справи на 15.05.2013р. та продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України.

14.05.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає, що позов є необґрунтованим в частині стягнення інфляційних втрат, а також додав контррозрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 13.03.2013р. та 10.04.2013р. не виконав.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджують факт отримання відповідачем 18.03.2013р. ухвали про порушення провадження у справі від 13.03.2013р. та 16.04.2013р. - ухвали від 10.04.2013р.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

В судовому засіданні 15.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012р. між сторонами було укладено Договір поставки № 22, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов`язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти у порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Жернакової В.Г. та від відповідача - Даніловим М.О., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість, номенклатура, ціна, терміни оплати та умови поставки продукції визначаються в рахунках-фактурах виставлених на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною РН-0000126 від 10.08.2012р. на загальну суму 87 407,28 грн., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи долучено копію Довіреності № 578 від 09.08.2012р., яка підтверджує факт отримання товару уповноважним представником відповідача.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що постачання продукції здійснюється на умовах 100% (сто відсоткової) передплати покупцем, якщо інше не передбачене у Додаткових угодах до Договору.

Відповідач порушуючи умови Договору зокрема п. 4.2. за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

25.09.2012р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 87 407,28 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 87 407,28 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 5.2. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 6 627,19 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі порушення покупцем строків оплати поставленої продукції і транспортних витрат передбачених відповідним Додатком до Договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 1 745,75 грн. та збитки від інфляції у розмірі - 262 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо інфляційних втрат, то суд погоджується з доводами відповідача та визнає вимогу щодо стягнення інфляційних втрат необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, за визначений позивачем період сукупний індекс інфляції не перевищив 100,0%.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова аграрна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 37469662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАС 7» (61034, м. Харків, вул. Наріманова, буд. 6, код ЄДРПОУ 35070134), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 87 407 (вісімдесят сім тисяч чотириста сім) грн. 28 коп., пеню у розмірі - 6 627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 19 коп., три відсотка річних у розмірі - 1 745 (одна тисяча сімсот сорок п`ять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 87 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 16 травня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук