Рішення

від 08.04.2013 по справі 5026/1963/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Справа № 15/07/5026/1963/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А., за участю прокурора відділу прокуратури м. Черкаси Шкрьобка О.В. та представників сторін:

від позивача - Сторчоус О.В. - за довіреністю;

від відповідача - Галамбоші Е.Г. - за довіреністю;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України в особі Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство"

до Приватного підприємства "Тур-Люкс",

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаська обласна державна адміністрація

про визнання недійсними договору та зобов'язання повернути лісову ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2009 року, укладеного між ДП "Золотоніське лісове господарство" та ПП "Тур-Люкс", посвідченого нотаріусом Канівського міського нотаріального округу 28.12.2009 року за № 3112 та зобов'язання повернути до державної власності лісову ділянку площею 0,98 га., розташовану в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

- відсутність у приватного підприємства "Тур-Люкс" на час укладання спірного договору спеціального дозволу - лісового квитка для використання корисних властивостей лісу у культурно-оздоровчих цілях;

- незаконність розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі якого був укладений спірний договір на право тимчасового користування лісами від 28.12.2009р., через прийняття його (розпорядження) не уповноваженою на те особою.

У письмовому поясненні від 01.03.2013 року № (25-04)1025вих.13 прокурор позовні вимоги доповнює наступним:

- договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2009 року, укладений між ДП "Золотоніське лісове господарство" та ПП "Тур-Люкс" має бути визнаний недійсним оскільки при його укладенні порушені спеціальні норми, що регламентують відносини в частині особливостей укладення договорів оренди лісових ділянок;

- спірний договір не відповідає вимогам п. 2.7. Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених 14.08.2012 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 502, при його укладенні не враховано, що строки надання у довгострокове тимчасове користування лісів та розміри лісових ділянок, що виділяються у тимчасове користування, повинні відповідати реальним можливостям тимчасового лісокористувача для їх ефективного використання, а згідно інформації позивача з 2009 року відповідач взагалі не використовує лісову ділянку 0,98 га та сплатив на виконання договору інвестицій № 91-09/к від 25.12.2009 року лише 4 900 грн. замість 39 200 грн.;

- згідно інформації ДП «Золотоніське лісове господарство» від 27.02.2012 року № 278/02 за договором оренди ПП «Тур-Люкс» взагалі не сплачувало орендної плати та не приступило до використання лісової ділянки, що є порушенням п.7-11 та п.п.1 п. 24 договору;

- при укладенні договору не визначено нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а її відсутність автоматично вказує на те, що дійсний розмір орендної плати визначити неможливо. Орендна плата є істотною умовою договору, а відсутність у договорі оренди землі однієї з істотрих умов згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації та визнання його недійсним;

- підставою для укладання оспорюваного договору є розпорядження Черкаської ОДА, яке суперечить чинному законодавству, визнано судом незаконним та скасовано.

У відзиві на позовну заяву б/н від 04.03.2013 року представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю, виходячи з наступного:

- відповідачем чітко виконувалися всі умови спірного договору, лісова ділянка використовувалась відповідно до цільового призначення;

- доводи про відсутність у першого заступника голови Черкаської ОДА Гамана П.І. повноважень на прийняття розпорядження у зв»язку з присутністю того дня на роботі голови ОДА ОСОБА_5 прокурор обгрунтовує відміткою в табелі обліку використання робочого часу. Однак вказаний табель був заповнений та підписаний 23.12.2009 року, а інформація відображена в ньому після 23.12.2009 року по 31.12.2009 року, що не може точно засвідчувати присутність голови ОДА ОСОБА_5 на робочому місці 24.12.2009 року;

- розпорядження № 376 від 24.12.2009 року «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки ПП «Тур-Люкс» є ненормативним правовим актом, актом одноразового застосування, що вичерпало свою дію фактом свого виконання, тому воно не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після виконання;

- у рішенні господарського суду Черкаської області від 07.06.2011 року (суддя Дорошенко М.В.) зазначено, що «договір від 28.12.2009 року був належним чином підписаний сторонами, нотаріально посвідчений і зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, відтак є укладеним, набрав чинності з 28.12.2009 року і є чинним. Укладення договору від 28.12.2009 року і набрання ним чинності означає про виконання розпорядження Черкаської ОДА від 24.12.2009 року № 376, яке у зв»язку з цим вичерпало свою дію». Вказане рішення ніким не оскаржене та набрало законної сили;

- позивач, звертаючись до суду із даним позовом, згідно вимог ст. 215 та ст. 216 ЦК України зобов»язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси;

- позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об»єктивна неможливість настання правового результату, а також що внаслідок його укладення порушені права або охоронювані законом інтереси позивача;

- прокурором ставиться під сумнів наявність у сторін договору, а у посадової особи облдержадміністрації відповідних повноважень на видання розпорядження, на підставі якого надалі між сторонами укладено спірний договір;

- прокурор не навів конкретних порушень саме відповідачем інтересів держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і згідно з приписами ст. 1 ГПК України та ч. 3 ст. 215 ЦК України не зазначив які саме права або майнові інтереси держави зачіпаються або порушуються відповідачем внаслідок укладення спірного договору.

У поясненнях б/н від 18.02.2013 року представник третьої особи вказує наступне:

- розпорядженням облдержадміністрації від 24.12.2009 року № 376 «Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації від 22.06.2009 року № 175» ПП «Тур-Люкс» було виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 0,98 га, що знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Золотоніське лісове господарство") в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років;

- відповідно до ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на підставі протестів прокурора Черкаської області від 14.05.2010 № 07/4-2197-10 розпорядженням Черкаської ОДА від 21.05.2010 № 102 „Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації" відмінено розпорядження облдержадміністрації № 376. Однією з підстав відміни є те, що розпорядження № 376 видано з порушенням Закону України "Про місцеві державні адміністрації", оскільки підписано неналежною посадовою особою - першим заступником голови облдержадміністрації Гаманом П.І.;

- відповідно до частини 3 статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації. Тобто, єдиною підставою для видання (підписання) першим заступником голови облдержадміністрації є підтверджена документально відсутність голови облдержадміністрації. Чинне законодавство не наділяє першого заступника голови облдержадміністрації правом видавати (підписувати) розпорядження в інших випадках;

- згідно з табелем обліку використання робочого часу працівниками апарату облдержадміністрації за грудень 2009 року у колишнього голови облдержадміністрації ОСОБА_5 24 грудня 2009 року обліковується робочим днем, а у першого заступника голови Черкаської ОДА Гамана П.І. - неробочим днем. Зокрема у табелі обліку дні, починаючи з 07.12.2009 по 25.12.2009 включно, у Гамана П.І. позначено буквеним кодом „І" (інші причини неявок);

- розпорядження № 376 було підписано Гаманом П.І. того дня, який офіційно обліковується у нього неробочим днем, що підтверджує позицію облдержадміністрації про незаконність розпорядження № 376.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі та пояснив, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору про інвестиційну діяльність № 91-09К від 25.12.2009 року останній зобов»язався протягом 2010-2013 років перерахувати позивачу в якості інвестицій грошові кошти у загальній сумі 39 200 грн., а станом на 01.04.2013 року сплатив лише 4 900 грн.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Представник третьої особи у судове засідання не з»явився, ухвалою від 25.03.2013 року явка представника третьої особи обов»язковою не визнавалася.

Заслухавши доводи та пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

Першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаман П.І. видані розпорядження:

- від 22.06.2009 року № 175 "Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок"

- від 24.12.2009 року № 376 "Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації від 22.06.2009 року № 175".

Відповідно до розпоряджень Приватному підприємству "Тур-Люкс" (далі - відповідач, ПП "Тур-Люкс") виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 0,98 га, що знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Золотоніське лісове господарство") в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років та доручено ДП "Золотоніське лісове господарство" укласти договір на довгострокове тимчасове користування цією лісовою ділянкою, забезпечити його нотаріальне посвідчення, реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

На виконання даних розпоряджень, 28.12.2009 року між ДП "Золотоніське лісове господарство", як постійним лісокористувачем, та ПП "Тур-Люкс", як тимчасовим лісокористувачем, укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами (далі - Договір).

Згідно Договору постійний лісокористувач на підставі розпоряджень Черкаської обласної державної адміністрації від 22.06.2009 року № 175 і від 24.12.2009 року № 376 виділяє тимчасовому лісокористувачу, а останній приймає в строкове платне користування лісову ділянку загальною площею 0,98 га, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області згідно з картосхемою, для використання в культурно-оздоровчих цілях.

28.12.2009 року, приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Договір був посвідчений, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3172 і зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства за № 15.

Згідно з п. 6 Договору, його укладено на 49 років.

Прокуратура, як на підставу своїх вимог, посилається на те, що розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі яких укладений спірний Договір, були прийняті не уповноваженою на те особою, а також на відсутність у ПП "Тур-Люкс" на час укладання спірного договору спеціального дозволу - лісового квитка для використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих цілях.

Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстави для визнання правочину недійсним визначені в ч. 1 ст. 215 ЦК України , відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права або охоронювані законом інтереси позивача.

Прокурором не доводились зазначені обставини, адже, як вбачається з матеріалів справи, прокурором ставилася під сумнів наявність не у сторін договору, а у посадової особи облдержадміністрації відповідних повноважень на видання розпорядження, на підставі якого в подальшому між сторонами за справою укладено спірний договір.

Статтею 40 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій , і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.

Отже, заявляючи даний позов з посиланням на незаконність розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі якого був укладений спірний договір, через прийняття розпорядження не уповноваженою на те особою, Золотоніський міжрайонний прокурор мав навести конкретні порушення саме відповідачем інтересів держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і згідно з приписами ст. 1 ГПК України та ч. 3 ст. 215 ЦК України зазначити в позовній заяві які саме права або майнові інтереси держави зачіпаються або порушуються відповідачем внаслідок укладення спірного договору і на виконання вимог ст. ст. 33 , 34 ГПК України довести ці обставини за допомогою належних і допустимих доказів.

При цьому, судами не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень не має юридичної сили , крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обставини, отже, для відповідача, який уклав спірний договір і виконував його, не має будь-якого правового значення обмеження повноважень першого заступника голови облдержадміністрації, якщо остання не доведе, що відповідач безумовно знав про такі обмеження, втім, ці обставини судами також не встановлювались.

Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є суттєвим порушенням ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Щодо відсутності у ПП "Тур-Люкс" на час укладання спірного Договору спеціального дозволу - лісового квитка для використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих цілях, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 18 Лісового кодексу України передбачено, що об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. (ч. 2)

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. (ч. 3)

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. (ч. 4)

Статтею 20 Лісового кодексу України передбачено, право тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору, а ст. 21 цього ж Кодексу - право тимчасових лісокористувачів на умовах короткострокового користування здійснювати використання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціального дозволу.

Згідно ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, встановлено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Пунктами 8 та 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, передбачено, що лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.

Отже, для тимчасового лісокористувача на умовах довгострокового користування отримувати спеціальний дозвіл - лісовий квиток для спеціального використання лісових ресурсів не вимагається.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в редакції, яка була чинною на день укладення спірного договору, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010 року був укладений на підставі виданих першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаманом П.І. розпоряджень від 22.06.2009 року № 175 та 24.12.2009 року № 376, які не відповідають вимогам Закону України "Про державні адміністрації", а це означає що і Договір не відповідає вимогам законодавства, в тому числі вимогам ст. 18 Лісового кодексу України, яка передбачає можливість здійснення довгострокового тимчасового користування лісами державної та комунальної власності на підставі законних рішень відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 16 травня 2013 року.

Суддя В. В. Потапенко