Постанова

від 16.05.2013 по справі 5023/5476/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5023/5476/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Велт" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. у справі господарського суду№5023/5476/12 Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Велт" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімперіал-М" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- стягнення 19 500,00грн. пр. Поштар Т.П. - договір б/н від 13.05.13р. не з'явився не з'явився В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Велт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімперіал-М" та товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 19 500,00грн. заборгованості за договором про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2009р. №01/07/06, заявки від 22.08.2012р., витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1000,00грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задоволено за рахунок відповідача-1, стягнуто з ТОВ "Трансімперіал-М" на користь позивача 19 500,00грн. заборгованості, 1000,00грн. витрати на правову допомогу адвоката та 1 609,50грн. судового збору. В задоволенні стягнення солідарної заборгованості з ТОВ "Харків Хімпром" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач (ТОВ "Велт") звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення по справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Харків Хімпром" та в скасованій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до ТОВ "Харків Хімпром" як солідарного боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) від 13.03.2013р. апеляційна скарга ТОВ "Велт" залишена без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. скасовано в частині стягнення 1 000,00грн. витрат на послуги адвоката та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаної позовної вимоги. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Велт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення по справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Велт" та ТОВ "Трансімперіал-М" укладено договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/07/06 від 07.06.2009р.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Велт" (перевізник) на підставі письмових заявок від ТОВ "Трансімперіал-М" (експедитора) виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать перевізнику в відповідності з умовами договору та замовлення.

Згідно із п.4.3 договору всі розрахунки між перевізником та експедитором здійснюються в національній валюті України. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника на протязі трьох банківських днів з моменту отримання від перевізника оригіналів документів, а саме акту виконаних робіт, податкової накладної, ТТН (СМР) та інших документів, передбачених заявкою.

На виконання заявки ТОВ "Трансімперіал-М" б/н від 22.08.2012р. ТОВ "Велт" здійснило перевезення за маршрутом Тисайворош-Харків поліетілену гранульованого в мішках, вантажоодержувач ТОВ "Харків Хімпром".

Отримання вантажу вантажоодержувачем, підтверджується відміткою на СМР №162966 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 від 31.08.2012р., підписаного позивачем та відповідачем-1, та виставленим рахунком-фактурою №СФ-0000039.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач виконав свої обов'язки щодо перевезення вантажу, вартість яких складає 19 500,00грн.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором та заявкою відповідач-1 розрахунок за отримані від позивача послуги не здійснив.

При розгляді справи по суті, судами встановлено, що 08.10.2012р. позивачем була направлена претензія з вимогою сплатити 19 500,00грн. на адресу відповідачів.

Однак, ТОВ "Трансімперіал-М" вимоги претензії не виконало, заборгованість перед позивачем не погасило, а тому суди дійшли висновку, що у ТОВ "Трансімперіал-М" перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19500,00грн.

Щодо вимоги позивача про солідарну відповідальність відповідачів, то судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до ст.541 ЦК України солідний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором встановлено, що договір не передбачає солідарної відповідальності відповідача-1 та відповідача-2.

Наданими до матеріалів справи документами позивач підтвердив свої взаємовідносини за перевезення вантажу за заявкою б/н від 22.08.2012р. безпосередньо з ТОВ "Трансімперіал-М".

З даної заявки вбачається, що ТОВ "Харків Хімпром" є вантажоодержувачем.

Договір №01/07/06 про організацію перевезень автомобільним транспортом від 07.06.2009р. укладено безпосередньо з відповідачем-1. Заявка б/н від 22.08.2012р. підписана позивачем та відповідачем-1.

Щодо посилання позивача на приписи ст.1190 ЦК України, то судами встановлено, що вони не відповідають суті правовідносин, які склалися між сторонами у справі, оскільки приписи ст.1190 ЦК України регламентують деліктні правовідносини, які є одним з видів позадоговірних зобов'язань, і такі правовідносини між сторонами спору відсутні. Так, між сторонами укладений господарський договір, жодні елементи цивільного делікту (протиправна дія, спричинення потерпілому шкоди, тощо) відсутні.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача-2 солідарно суми боргу за надані послуги, а тому правомірно, з урахуванням положень ст.ст.509, 526, 530, 908, 909 ЦК України та ст.193 ГК України задовольнили позовної вимоги в сумі 19 500,00грн. боргу за надані позивачем послуги за рахунок відповідача-1.

Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заявленої до стягнення 1 000,00грн. витрат на послуги адвоката, оскільки відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.5 ст.49 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Водночас, сторона, яка вимагає відшкодування витрат по сплаті послуг адвоката, повинна надати докази здійснення таких витрат.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач просив стягнути судові витрати за послуги адвоката в сумі 1 000,00грн., але, в свою чергу, в обґрунтування даних витрат позивачем не надано ані договору укладеного між позивачем та адвокатом про надання правової допомоги, ані акту виконаних робіт. Наявне в матеріалах справи платіжне доручення №2944 від 06.11.2012р. згідно з яким позивач сплатив адвокату Бут-Абдулаєвій Т.В. 1000,00грн. не є належним доказом у розумінні ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з нього не вбачається, що ці послуги були надані саме по даній справі: у платіжному дорученні відсутнє посилання на характер справи, за якою сплачені кошти; відсутній номер справи та будь-які інші дані, на підставі яких можна було б визначити характер наданих адвокатом послуг.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги заявника щодо відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката не доведені і тому не підлягають задоволенню, а тому скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на послуги адвоката та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Велт", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Велт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. у справі №5023/5476/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська