Постанова

від 14.05.2013 по справі 5009/1286/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 5009/1286/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. по справі № 5009/1286/12 за заявою ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс" про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2012 р. порушено провадження по справі № 5009/1286/12 про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 р. по справі № 5009/1286/12 боржник - ТОВ "Компанія Ексімсервіс" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. затверджено звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія Ексімсервіс", провадження по справі № 5009/1286/12 припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. по справі № 5009/1286/12 /судді : Геза Т.Д., Кододова О.В., Манжур В.В./ ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС просить скасувати Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким провадження - припинити.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

До господарського суду Запорізької області надійшов звіт ліквідатора боржника від 07.09.2012 р., уточнений станом на 21.09.2012 р. та ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія Ексімсервіс", із якого вбачається, що у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора по справі, відсутня будь-яка документація боржника, а отже здійснити дії по розшуку можливих дебіторів, виявити майно та провести відповідну інвентаризацію не є можливим.

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі на підставі ч.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором ТОВ "Компанія Ексімсервіс" проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія Ексімсервіс"та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, у зв'язку з чим вимоги кредитора по справі - ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс" в розмірі 70 605,00 грн. залишаються непогашеними, на підставі п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Донецький апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинної на момент порушення провадження по справі) ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

В порушення вищезазначених вимог Закону, затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія Ексімсервіс" та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ТОВ "Компанія Ексімсервіс".

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, провадження по даній справі № 5009/1286/12 про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс" порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись з заявою до суду про порушення провадження по справі про банкрутство боржника, ініціюючим кредитором - ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс" не було надало суду належних доказів, у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про відсутність боржника - ТОВ "Компанія Ексімсервіс" за місцем знаходження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс" ініціюючим кредитором не було надано суду витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника - ТОВ "Компанія Ексімсервіс".

Згідно з вимогами ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При звернення із заявою про порушення справи про банкрутство до суду ініціюючим кредитом надано копію акту державного виконавця від 15.03.2012 р., про відсутність ТОВ "Компанія Ексімсервіс" за юридичною адресою : м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 61 та постанову Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 19.03.2012 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2, 5 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (т.1, а.с.22, 23).

Зазначена копія акту та постанова ВДВС не є належними доказами відсутності боржника за його юридичною адресою, відповідно до вимог ст.34 ГПК України.

В матеріалах справи містяться витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника - ТОВ "Компанія Ексімсервіс", які подані кредитором вже після порушення провадження по справі про банкрутство, і відповідно до яких місцезнаходження боржника зазначено : 69115, м.Запоріжжя, Комунарський район, вул. Совхозна, б.61; статус відомостей про юридичну особу - підтверджено; стан юридичної особи - в стані припинення підприємницької діяльності , що не є підтвердженням відсутності боржника за його місцезнаходженням (т.1 а.с.44-46, 48, 49, 75-83).

Таким чином, в порушення вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності ТОВ "Компанія Ексімсервіс" за місцезнаходженням.

Крім того, статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, однією із підстав для порушення справи про банкрутство за даною статтею є не надання боржником звітності до відповідних контролюючих органів протягом року.

Як вбачається із матеріалів справи, боржник протягом 2012 р. надавав податкову звітність до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС, так, останню декларацію з податку на додану вартість було подано ТОВ "Компанія Ексімсервіс" 11.05.2012 р., із якої вбачається, що боржником у 2012 році здійснювалась господарська діяльність (т.1, а.с.88-94).

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишаючи без змін ухвалу господарського суду першої інстанції від 21.09.2012 р., Донецький апеляційний господарський суд на зазначені обставини справи уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Таким чином, в порушення вимог закону, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціюючим кредитором не надано належних доказів відсутності ТОВ "Компанія Ексімсервіс" за місцезнаходженням та належних доказів припинення господарської діяльності боржника.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс" за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону та підстав для припинення ухвалою від 21.09.2012 р. провадження по справі про банкрутство та ліквідацію ТОВ "Компанія Ексімсервіс".

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. по справі про банкрутство ТОВ "Компанія Ексімсервіс" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п. 1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 13 , п. 1 1 , ч.1 ст.80 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. по справі № 5009/1286/12 скасувати.

Провадження по справі № 5009/1286/12 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ексімсервіс", 69115, м.Запоріжжя, Комунарський район, вул. Совхозна, б.61 ( код ЄДРПОУ 19428396), проведену відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 21.09.2012 р. по справі № 5009/1286/12.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.