Постанова

від 15.05.2013 по справі 20/057-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 20/057-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Зузака І.О., посв. № 014200 від 26.12.2012 року;

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: Проценка В.О., дов. № б/н від 18.02.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби" на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року

у справі № 20/057-12 господарського суду Київської області

за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області

до відповідача -1 Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області

відповідача -2 приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби"

про визнання незаконними та скасування рішень Погребівської сільської ради № 371 від 28.08.2007 року та № 469 від 14.12.2007 року; визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 969577, ЯД № 969578, ЯД № 969579,ЯД № 969580, ЯД № 969581 від 25.12.2007 року, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок до земель комунальної власності

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року Васильківський міжрайонний прокурор Київської області, виступаючи в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області, приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби", просив визнати незаконними та скасувати рішення XIII сесії Погребівської сільської ради V скликання № 371 від 28.08.2007 року "Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою" та рішення XV сесії Погребівської сільської ради V скликання № 469 від 14.12.2007 року "Про передачу у власність земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби""; визнати недійсними державні акти серії ЯД № 969577, ЯД № 969578, ЯД № 969579, ЯД № 969580, ЯД № 969581 на право власності на земельні ділянки площами 20,1272 га, 0,8242 га, 5,3315 га, 1,0307 га, 0,1223 га у с. Погреби Васильківського району Київської області (кадастрові № № 3221486501:01:008:0001, 3221486501:01:013:0002, 3221486501:01:019:0011, 3221486501:01:020:0017, 3221486501:01:023:0017) для обслуговування викуплених будівель і споруд, які зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02073260005 (експертна оцінка якої складає 10 164 236,00 грн.), № 020732600004 (експертна оцінка якої складає 657 712,00 грн.), № 020732600003 (експертна оцінка якої складає 2 692 408,00 грн.), № 020732600002 (експертна оцінка якої складає 822 499,00 грн.), № 020732600001 (експертна оцінка якої складає 97 595,00 грн.) видані 25.12.2007 року приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" та скасувати їх реєстрацію; зобов'язати приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" повернути зазначені земельні ділянки загальною площею 27,4359 га (експертна оцінка яких складає 14 434 450,00 грн.) до земель комунальної власності в адміністративних межах с. Погреби Васильківського району Київської області у придатному для подальшого використання стані, в якому вони знаходились до надання у власність вказаному підприємству (т. 1, а.с. 7-16).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірні рішення прийнято з порушенням норм земельного законодавства.

У відзиві на позов від 27.08.2012 року приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" просило у задоволенні позовних вимог відмовити (т. 1, а.с. 37-42).

Клопотанням від 10.09.2012 року приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" просило припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконними і скасування рішень Погребівської сільської ради № 371 від 28.08.2007 року та № 469 від 14.12.2007 року, посилаючись на непідвідомчість вказаних вимог господарським судам (т. 1, а.с. 82-84).

У відзиві на позовні заяву від 08.10.2012 року Погребівська сільська рада Васильківського району Київської області просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на пропуск прокурором строку позовної давності (т. 1, а.с. 138-141).

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2012 року (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року (головуючий Зубець Л.П., судді Іоннікова І.А., Мартюк А.І.) (т. 2, а.с. 45-60) позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано рішення XIII сесії Погребівської сільської ради V скликання № 371 від 28.08.2007 року "Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою" та рішення XV сесії Погребівської сільської ради V скликання № 469 від 14.12.2007 року "Про передачу у власність земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби""; визнано недійсними державні акти серії ЯД № 969577, ЯД № 969578, ЯД № 969579, ЯД № 969580, ЯД № 969581 на право власності на земельні ділянки площами 20,1272 га, 0,8242 га, 5,3315 га, 1,0307 га, 0,1223 га у с. Погреби Васильківського району Київської області (кадастрові № № 3221486501:01:008:0001, 3221486501:01:013:0002, 3221486501:01:019:0011, 3221486501:01:020:0017, 3221486501:01:023:0017) для обслуговування викуплених будівель і споруд, які зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02073260005 (експертна оцінка якої складає 10 164 236,00 грн.), № 020732600004 (експертна оцінка якої складає 657 712,00 грн.), № 020732600003 (експертна оцінка якої складає 2 692 408,00 грн.), № 020732600002 (експертна оцінка якої складає 822 499,00 грн.), № 020732600001 (експертна оцінка якої складає 97 595,00 грн.) видані 25.12.2007 року приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби"; зобов'язано приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" повернути зазначені земельні ділянки загальною площею 27,4359 га (експерна оцінка яких складає 14 434 450,00 грн.) до земель комунальної власності в адміністративних межах с. Погреби Васильківського району Київської області у придатному для подальшого використання стані, в якому вони знаходились до надання у власність приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби". В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 147-163).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що на момент прийняття оскаржених рішень законодавством не було передбачено безоплатної передачі земельних ділянок юридичним особам.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустилися суди попередніх інстанцій, що призвело до прийняття останніми неправильних рішень (т. 2, а.с. 70-76).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 року касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.04.2013 року (т. 2, а.с. 68-69).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено на 15.05.2013 року (т. 2, а.с. 87-89).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/442 від 13.05.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 15.05.2013 року представники позивача - Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відповідача - Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області не з'явилися, причин неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відповідача - Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2007 року Погребівською сільською радою Васильківського району Київської області було прийнято рішення № 371 "Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою", згідно якого:

- надано згоду приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для обслуговування викуплених нежитлових будівель і споруд у с. Погреби на території Погребівської сільської ради Васильківського району;

- зобов'язано технічну документацію із землеустрою подати Головному управлінню земельних ресурсів у Київській області у строк, передбачений договором на розробку технічної документації, для здійснення земельно-кадастрової документації;

- повідомлено, що розробка технічної документації не дає права на використання земельних ділянок до встановлення меж цих ділянок в натурі (на місцевості), одержання актів на право власності та державної реєстрації (т. 1, а.с. 17).

14.12.2007 року Погребівською сільською радою Васильківського району Київської області було прийнято рішення № 469 "Про передачу у власність земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби"", яким вирішено:

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" для обслуговування викуплених будівель та споруд в с. Погреби;

- передати безкоштовно п'ять земельних ділянок площею 27,4359 га господарських будівель і споруд, з них: ділянку № 5-32, № 5-33 площею 1,0307 га, ділянку № 5-34 площею 0,8242 га, ділянку № 5-35 (1) площею 5,3315 га, ділянку № 5-35 (2) площею 0,1223 га, ділянку № 5-36 площею 20,1272 га у власність для обслуговування викуплених будівель і споруд за рахунок земель запасу в с. Погреби Васильківського району;

- районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни в державну статистичну звітність по формі № 6-зем;

- приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" зареєструвати державні акти на право власності на земельні ділянки у відповідності з чинним законодавством (т. 1, а.с. 18).

У подальшому 25.12.2007 року на підставі рішення № 469 від 14.12.2007 року приватне сільськогосподарське підприємство "Погреби" отримало державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯД № 969577, № 969578, № 969579, № 969580, № 969581 (т. 1, а.с. 19-25).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що до передачі у власність приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" спірні земельні ділянки загальною площею 27,4359 га, на яких розташовані викуплені приватним сільськогосподарським підприємством "Погреби" будівлі і споруди належали до земель комунальної власності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, п. 3 ст. 24 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 28.08.2007 року) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 28.08.2007 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 28.08.2007 року) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Враховуючи вищезазначене суди дійшли висновку, що наявність на земельній ділянці нерухомого майна не є підставою для безоплатної передачі земельної ділянки державної чи комунальної власності юридичній особі у власність. З виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування.

Згідно п. „в" ч. 1 ст. 20 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ст. 50 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (в редакції, чинній станом на 28.08.2007 року) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року було затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до п.п. 9-11 якого (в редакції, чинній станом на 28.08.2007 року) проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначені Законом України від 17.06.2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації", згідно п. 6, 8, 9, 10 ч. 1 ст. 9 якого обов'язковій державній експертизі, зокрема, підлягають: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 35 Законом України від 17.06.2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при передачі спірних земельних ділянок у власність приватному сільськогосподарському підприємству "Погреби" проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність не розроблялись і не проходили державну землевпорядну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними оспорюваних рішень.

Відповідно до п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Місцевим господарським судом, з яким погодилась і апеляційна інстанція, задоволено вимогу про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки така вимога є похідною щодо визнання незаконними та скасування вищевказаних рішень. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року № 6-169цс12).

Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що вимога про скасування реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки не підлягає задоволенню, оскільки вона повинна бути пред'явлена безпосередньо до органу, який здійснює функції реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки.

Також грунтуються на нормах матеріального права висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність вимог відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби" про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Васильківським міжрайонним прокурором Київської області про існування оспорюваних рішень стало відомо у грудні 2011 року з листа Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області № 754/02-8 від 09.12.2011 року та під час проведення прокуратурою перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Крім того, наслідки виконання оспорюваних рішень носять тривалий характер, тобто, відбувається володіння відповідачем земельними ділянками, отриманими з порушенням норм діючого законодавства.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що у порушення ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди попередніх інстанцій не дотримались практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Однак, порушення права відповідача, як він вважає, на мирне володіння майном, не може служити на користь правової позиції приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби", оскільки, як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішення органу місцевого самоврядування прийняті з численними порушеннями норм спеціального законодавства, а саме Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Згідно ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Інші доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Погреби" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 08.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року у справі № 20/057-12 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков