Постанова

від 14.05.2013 по справі 813/2092/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року № 813/2092/13-а

11 год. 09 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представників позивача Чорнія А.О., Шарана Р.П., представника відповідача Гладій О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000063400/3461 та № 0000073400/3458 від 06.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Компанія «Агропром» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні № 5757/10-010/211 від 16.04.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 19.04.2013 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність господарських операцій з контрагентом ПП «Компанія «Агропром», не надано у повній мірі первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, відтак позивачем занижено податок на прибуток у сумі 38331,22 грн. Стосовно податкового кредиту, наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Компанія «Агропром».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 19.12.2007 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Позивача узято на облік в органах ДПС 20.12.2007 року за № 02-264, що підтверджено довідкою № 872/29-0 від 27.01.2012 року.

12.02.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», про що складено Акт № 81/34-00/35621418 від 12.02.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за січень-травень 2011 року та податку на прибуток за період І півріччя 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Компанія «Агропром». Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вимог п. 44.1. ст. 44, п. 138.2. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 38331,22 грн.; вимог п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 36505,93 грн.

06.03.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 81/34-00/35621418 від 12.02.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000063400/3461, яким за порушення п. 5.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1., п. 44.3. ст. 44, п. 138.2. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 57496,83 грн., у тому числі основний платіж 38331,22 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 19165,61 грн.

06.03.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 81/34-00/35621418 від 12.02.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000073400/3458, яким за порушення п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 36506,93 грн., у тому числі основний платіж 36505,93 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11. ст. 5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження дотримання вимог п. 5.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

- договору № ТП-092 від 04.01.2011 року про поставку товарів, укладеного між ПП «Компанія «Агропром» (постачальник) та ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» (покупець), та додатків № 1 та № 2 до нього (а. с. 43-46);

- податкових накладних № 3 від 13.01.2011 року на суму 9700,80 грн., № 14 від 17.01.2011 року на суму 7465,20 грн., № 16 від 21.01.2011 року на суму 2499,78 грн., № 18 від 24.01.2011 року на суму 8650,80 грн., № 19 від 27.01.2011 року на суму 5442 грн., № 1 від 01.02.2011 року на суму 4447,80 грн., № 2 від 03.02.2011 року на суму 6554,40 грн., № 3 від 07.02.2011 року на суму 5838,60 грн., № 4 від 11.02.2011 року на суму 6122,40 грн., № 5 від 14.02.2011 року на суму 4003,20 грн., № 6 від 16.02.2011 року на суму 4622,40 грн., № 7 від 18.02.2011 року на суму 2928 грн., № 8 від 21.02.2011 року на суму 3356,40 грн., № 9 від 22.02.2011 року на суму 5462,40 грн., № 10 від 24.02.2011 року на суму 5952 грн., № 11 від 28.02.2011 року на суму 2556 грн., № 3 від 01.03.2011 року на суму 5376 грн., № 4 від 02.03.2011 року на суму 5388 грн., № 7 від 04.03.2011 року на суму 5250 грн., № 8 від 07.03.2011 року на суму 3396 грн., № 11 від 09.03.2011 року на суму 2940 грн., № 13 від 11.03.2011 року на суму 960 грн., № 12 від 10.03.2011 року на суму 1974 грн., № 14 від 14.03.2011 року на суму 4821,60 грн., № 20 від 16.03.2011 року на суму 5288,40 грн., № 22 від 17.03.2011 року на суму 3786 грн., № 24 від 19.03.2011 року на суму 4754,40 грн., № 25 від 21.03.2011 року на суму 2472 грн., № 28 від 22.03.2011 року на суму 840 грн., № 29 від 23.03.2011 року на суму 2040 грн., № 30 від 24.03.2011 року на суму 1050 грн., № 35 від 29.03.2011 року на суму 3240 грн., № 36 від 30.03.2011 року на суму 4920 грн., № 9 від 04.04.2011 року на суму 1620 грн., № 10 від 05.04.2011 року на суму 5220 грн., № 14 від 06.04.2011 року на суму 2958 грн., № 12 від 11.04.2011 року на суму 4620 грн., № 16 від 12.04.2011 року на суму 960 грн., № 29 від 13.04.2011 року на суму 5280 грн., № 30 від 14.04.2011 року на суму 504 грн., № 28 від 15.04.2011 року на суму 3270 грн., № 31 від 18.04.2011 року на суму 4860 грн., № 32 від 19.04.2011 року на суму 5520 грн., № 33 від 20.04.2011 року на суму 9228 грн., № 34 від 21.04.2011 року на суму 6064,80 грн., № 36 від 22.04.2011 року на суму 3966 грн., № 47 від 27.04.2011 року на суму 840 грн., № 37 від 28.04.2011 року на суму 2020,80 грн., № 53 від 29.04.2011 року на суму 3060 грн., № 1 від 02.05.2011 року на суму 1521,60 грн., № 3 від 03.05.2011 року на суму 2436 грн., № 6 від 06.05.2011 року на суму 1619,40 грн., № 8 від 09.05.2011 року на суму 1422 грн., № 10 від 11.05.2011 року на суму 1380 грн., № 13 від 13.05.2011 року на суму 2220 грн.,№ 18 від 16.05.2011 року на суму 806,40 грн., № 20 від 17.05.2011 року на суму 1044 грн., № 21 від 18.05.2011 року на суму 1056 грн., № 25 від 24.05.2011 року на суму 1440 грн.;

- накладних на поставку товару відповідно до договору № ТП-092 від 04.01.2011 року (а. с. 106-135);

- платіжних доручень № 55979 від 15.06.2011 року на суму 2496 грн., № 53649 від 06.04.2011 року на суму 10695,60 грн., № 53250 від 30.03.2011 року на суму 14034 грн., № 52827 від 23.03.2011 року на суму 13884 грн., № 52376 від 16.03.2011 року на суму 16369,20 грн., № 51901 від 09.03.2011 року на суму 10125,60 грн., № 50691 від 16.02.2011 року на суму 11150,58 грн., № 51190 від 23.02.2011 року на суму 9889,80 грн., № 51591 від 02.03.2011 року на суму 12393 грн., № 1889 від 08.06.2011 року на суму 5450,40 грн., № 1502 від 01.06.2011 року на суму 3041,40 грн., № 1308 від 25.05.2011 року на суму 9878,40 грн., № 1133 від 18.05.2011 року на суму 19258,80 грн., № 875 від 11.05.2011 року на суму 19434 грн., № 668 від 04.05.2011 року на суму 8538 грн., № 520 від 27.04.2011 року на суму 11760 грн., № 343 від 20.04.2011 року на суму 6330 грн., № 140 від 13.04.2011 року на суму 17140,80 грн.;

- актів звірки взаємних розрахунків між ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» і ПП «Компанія «Агропром» від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року, від 31.05.2011 року та від 30.06.2011 року;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних по контрагенту ПП «Компанія «Агропром» (а. с. 204).

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем податкового законодавства, зазначених у Акті податкової перевірки № 81/34-00/35621418 від 12.02.2013 року. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента ПП «Компанія «Агропром», а також висновки про заниження податку на прибуток на суму 38331,22 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 36505,93 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обставина, що придбані позивачем у контрагента ПП «Компанія «Агропром» товари використані ним у своїй господарській діяльності, що підтверджується копіями фіскальних чеків (а. с. 139-143).

Вказані вище письмові докази свідчать про використання ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів, придбаних у контрагента ПП «Компанія «Агропром» та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, а саме документів, що підтверджують транспортування товару. Відповідно до умов договору № ТП-092 від 04.01.2011 року поставка товару здійснюється силами Постачальника (ПП «Компанія «Агропром») та за його рахунок. З огляду на наведене, відсутність у позивача документів на підтвердження транспортування товару за наявності факту оприбуткування товару та наявності інших первинних документів щодо господарських операцій є недостатньою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Компанія «Агропром».

Суд критично оцінює покликання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності та якості товару як на підставу встановлення безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Компанія «Агропром». Відповідачем не вказано, яким нормативно-правовим актом покладено на позивача обов'язок зберігання сертифікатів відповідності та якості товару, протягом якого часу такі сертифікати повинні зберігатись та чи взагалі такі сертифікати видаються на товар, що придбавався позивачем у контрагента ПП «Компанія «Агропром».

Крім того, необґрунтованими, на думку Суду, є покликання відповідача у акті податкової перевірки на обставини, встановлені у Акті від 29.11.2012 року № 5219/22-3/37206038 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Компанія «Агропром» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Інвест Пром» та за період з грудня 2010 року по травень 2011 року, складеному посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, стосовно відсутності у ПП «Компанія «Агропром» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства тощо. Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставини, викладені у Акті перевірки № 81/34-00/35621418 від 12.02.2013 року стосовно порушення позивачем п. 5.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1. ст. 44, п. 138.2. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000063400/3461 та № 0000073400/3458 від 06.03.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1. ст. 44, п. 138.2. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000063400/3461 від 06.03.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000073400/3458 від 06.03.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (ЄДРПОУ 35621418) 941 (дев'ятсот сорок одну) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.