Рішення

від 16.05.2013 по справі 909/205/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 909/205/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім",

вул. Садова, 81, с. Голишів, Луцький район, Волинська область, 45605

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Рогатинська нафтобаза",

вул. Стуса,10, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

про стягнення заборгованості в сумі 181 421,07грн., із них: 142 998,07грн. основного боргу, 10 366,77грн. пені, 27 644,73грн. - 40% річних, 411,50грн. втрат від інфляції.

за участю представників сторін:

від позивача: Драюк М.С. - представник (довіреність № 11 від 08.01.13);

від відповідача: не з"явились,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" про стягнення заборгованості в сумі 181 921,07 грн., в т.ч. 143498,07 грн. - основний борг за поставку нафтопродуктів, 10 366,77грн. - пеня, 27 644,73грн. - 40% річних та 411,50 грн. - втрати від інфляції .

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області № 38 від 12.04.2013року, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 909/261/13-г скеровано на розгляд судді Булці В.І.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, надав суду:

- заяву з додатками про збільшення розміру позовних вимог (вх.№ 4644/13 від 19.03.13 ), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 181 921,07 грн., в т.ч. 143498,07 грн. - основний борг за поставку нафтопродуктів, 10 366,77грн. - пеня, 27 644,73грн. - 40% річних та 411,50 грн. - втрати від інфляції (судом прийнято заяву до розгляду - ухвала суду від 25.04.13);

- заяву (факсограма вх.№ 7250/13 від 23.04.13; оригінал заяви вх.№ 7574/13 від 29.04.13) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 181 421,07грн., із них: 142 998,07грн. основоного боргу, 10 366,77грн. пені, 27 644,73грн. - 40% річних, 411, 50грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач. Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвали суду від 20.02.13, 15.04.13, 25.04.13, повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№3657 від 13.05.13). Ухвали суду направлялись відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. Відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах від 20.02.13, 15.04.13, 25.04.13 не виконав.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" 14.06.2012 року укладено договір №0000240 поставки нафтопродуктів.

Згідно п.1.1 вказаного вище договору постачальник (позивач) зобов"язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) нафтопродукти, а покупець (відповідач) - прийняти товар від постачальника (позивача) та оплатити його вартість на умовах договору. Асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами додатково та визначаються у видаткових накладних, які є невід"ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Позивач на виконання умов договору поставляв та передавав у власність відповідача нафтопродукти на суму 144 498,07грн. з оформленням накладних. Факт отримання відповідачем нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними, а саме:

- №ФП-0000045 від 04.10.2012 року;

- №ФП-0000059 від 04.10.2012 року;

- №ФП-0000103 від 08.10.2012 року;

- №ФП-0000166 від 12.10.2012 року;

- №ФП-0000207 від 16.10.2012 року;

- №ФП-0000220 від 16.10.2012 року;

- №ФП-0000238 від 18.10.2012 року;

- №ФП-0000258 від 19.10.2012 року;

- №ФП-0000270 від 19.10.2012 року;

- №ФП-0000283 від 22.10.2012 року;

- №ФП-0000297 від 23.10.2012 року;

- №ФП-0000313 від 24.10.2012 року;

- №ФП-0000336 від 25.10.2012 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.6 договору сторонами погоджено, що оплата товару здійснюється протягом двох банківських днів з моменту видачі постачальником видаткової накладної.

Однак, відповідач всупереч умовам договору не оплатив за нафтопродукти, внаслідок чого утворилась заборгованість, що становить 144 498,07грн. Факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 31.10.12, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

В засіданні суду позивач зазначив, що на адресу відповідача18.12.12 надіслав претензію №344 з вимогою погасити існуючу заборгованість. Про отримання відповідачем претензії, а саме: 26.12.12, свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строк, що передбачено п.5.6 даного договору, покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов"язання.

Позивач нарахував відповідачу 8 715,97грн. пені (за період з 27.09.12 по 14.02.13).

Сторони прийшли до згоди щодо розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної сплати (п.7.4 договору).

За порушення грошового зобов"язання, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 27 644,73грн. - 40% річних та 411,50 грн. - втрат від інфляції.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач 28.03.13 сплатив 500,00грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить: 181 421,07грн., із них: 142 998,07грн. основного боргу, 10 366,77грн. пені, 27 644,73грн. - 40% річних, 411,50грн. втрат від інфляції.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем в порушення умов договору не сплачено за нафтопродукти внаслідок чого виник борг, що становить 144 498,07грн. (станом на 14.02.13). Однак, відповідач 28.03.13 сплатив 500,00грн.

Таким чином, станом на 14.03.13 борг відповідача перед позивачем складає 142 998,07грн. Судом встановлено, що даний борг, підтверджується розрахунками, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, наявність боргу у відповідача підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 19.04.14, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, відповідно до п.7.2 договору, за неоплату відвантаженої продукції товару в строк нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов"язання, що становить 10 366,77грн. (за період з 01.10.12 по 14.03.13). Судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з п.7.4 договору, сторони прийшли до згоди щодо розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме: сорок відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної сплати.

Судом встановлено, що позивачем правомірно здійснено нарахування 27 644,73грн. - 40% річних та 411,50 грн. - втрати від інфляції (за період з 01.10.12 по 28.02.13).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати нафтопродуктів згідно з договором. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 3 638,43грн. судового збору (згідно платіжних доручень: №82 від 14.02.13 - 3 531,62грн. та №178 від 14.03.13 - 106,81грн.). Тобто, судовий збір сплачено в розмірі більшому, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої вказаної вище статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. З огляду на викладене, суд вважає за правильне повернути позивачу з Державного бюджету 10,00грн. судового збору.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.11,525,526,629,530,549,611,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,34,43,49,55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" про стягнення заборгованості в сумі 181 421,07грн., із них: 142 998,07грн. основного боргу, 10 366,77грн. пені, 27 644,73грн. - 40% річних, 411,50грн. втрат від інфляції - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза", вул. Стуса,10, м. Рогатин, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 32632029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім", вул. Садова, 81, с. Голишів, Луцький район, Волинська область (р/р 260051990 у ВОД АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 30733394) 142 998,07грн. (сто сорок дві тисячі дев"ятсот дев"яносто вісім грн. 07коп.) основного боргу, 10 366,77грн. (десять тисяч триста шістдесят шість грн. 77коп.) пені, 27 644,73грн. (двадцять сім тисяч шістсот сорок чотири грн. 73коп.) 40% річних, 411,50грн. (чотириста одинадцять грн. 50коп.) втрат від інфляції, 3 628,42грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім грн. 42коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України сплачений позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім", вул. Садова, 81, с. Голишів, Луцький район, Волинська область (код ЄДРПОУ 30733394) судовий збір в сумі 10,00грн. (десять грн. 00коп.), згідно платіжного доручення №178 від 14.03.13 (на суму 106,81грн.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 17.05.13