Постанова

від 22.07.2013 по справі 909/205/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" липня 2013 р.                                                             Справа № 909/205/13-г Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді                                                                      Скрипчук О.С. суддів                                                                                          Зварич О.В.                                                                                                                        Орищин Г.В. При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» б/н і дати; на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року; у справі № 909/205/13-г; за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Панхім», с. Голишів Луцького району Волинської області; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза», м. Рогатин Івано-Франківської області; про стягнення заборгованості в сумі 181  421,07 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; ВСТАНОВИВ: ТзОВ фірма «Панхім» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» про стягнення 142  998,07 грн. основного боргу, 10  366,77 грн. пені, 24  644,73 грн. 40% річних, 411,50 грн. витрат від інфляції (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог). Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року у справі № 909/205/13-г (суддя Булка В.І.) позов ТзОВ фірма «Панхім» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» на користь ТзОВ фірма «Пархім» 142 998,07грн. основного боргу, 10 366,77грн. пені, 27 644,73грн. 40% річних, 411,50 грн. втрат від інфляції. Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» подало апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просило змінити рішення Господарського суду Івано-Франківського від 16.05.2013 року в частині стягнення з ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» 27  644,73 грн. – 40% річних. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції стягнувши з відповідача 40% річних не звернув увагу на те, що ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 27/06-1 від 27.06.2013 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року було змінено склад колегії суддів. Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2012 року між  ТзОВ фірма «Панхім» (постачальник) та ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» (покупець) було укладено договір №0000240 поставки нафтопродуктів. Згідно умов договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, а останній - прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах договору. Асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами додатково та визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною  даного договору (п.1.2 договору). Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу нафтопродукти на суму 719 845,37 грн., що підтверджується видатковими накладними № ФП-0000045 від 04.10.2012 року, № ФП-0000103 від 08.10.2012 року, № ФП-0000059 від 04.10.2012 року, № ФП-0000207 від 16.10.2012 року, № ФП-0000166 від 12.10.2012 року, № ФП-0000238 від 18.10.2012 року, № ФП-0000220 від 16.10.2012 року, № ФП-0000270 від 19.10.2012 року, № ФП-0000258 від 19.10.2012 року, № ФП-0000297 від 23.10.2012 року, № ФП-0000283 від 22.10.2012 року,  № ФП-0000336 від 25.10.2012 року, № ФП-0000313 від 24.10.2012 року. Пунктом 5.6 договору сторонами погодили, що оплата товару здійснюється протягом двох банківських днів з моменту видачі постачальником видаткової накладної. Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач всупереч умовам договору не оплатив за отримані нафтопродукти, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 142 998,07грн. Позивачем направлялась на адресу відповідача вимог про сплату боргу у сумі 144  498,07 грн. Проте, дана вимога була залишена без відповіді та належного реагування. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Згідно  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 142  998,07 грн. за отриманий товар. Оскільки, відповідач частково розрахувався перед позивачем за отриманий товар і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 142  998,07 грн. Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського  правопорушення. Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строк, що передбачено п.5.6 даного договору, покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Так, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 10 366,77грн. пені за період з 01.10.12 по 14.03.13. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом7.4 договору, сторони погодили, що розмір процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України становить сорок відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної сплати. Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача  27 644,73грн. - 40% річних та  411,50 грн. - втрати від інфляції (за період з 01.10.12 по 28.02.13). Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 2. Достягнути з ТзОВ «Торговий дім «Рогатинська нафтобаза» (77000 вул. Стуса,10, м. Рогатин, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 32632029) в дохід державного бюджету 678,83 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. 4. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області. Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С. суддя                                                                                          Зварич О.В. суддя                                                                                          Орищин Г.В.