Постанова

від 27.02.2013 по справі 2а-12365/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 р. (14:26 год.) Справа №2а-12365/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Капустіна Марина Олександрівна, довіреність б/н від 03.01.13р., паспорт серії ЕТ 252904;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: 31.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання дій щодо проведення з 28.09.2012 року позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року незаконними; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі від 23.10.2012 року № 0007012204.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м. Сімферополі не мало права проводити перевірку позивача, оскільки виданий нею наказ № 2372 від 25.09.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 28.09.2012 року отриманий позивачем лише 01.10.2012 року, тобто вже під час проведення перевірки, що є порушенням п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що господарські угоди, укладені між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн» є реальними та товарними, підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а посилання податкового органу на нікчемність укладених між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн» господарських угод є незаконним, оскільки недійсність зазначених договорів прямо не була встановлена.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 02.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.12.2012 року зупинено провадження у справі до отримання копії судового рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі № 10009/11/0170/5 за результатами оскарження постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2012 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 09.01.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року витребувані від позивача та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси необхідні для розгляду справи документи та зупинено провадження у справі до 13.02.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року поновлено провадження по справі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року витребувані необхідні для розгляду справи документи та на підставі клопотання представника позивача зупинено провадження у справі до 27.02.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012 року поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 27.02.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 27.02.2013 року не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачем 05.12.2012 року до суду надіслані заперечення на адміністративний позов (том 2 а.с.209), в яких відповідач зазначив, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Фрутлайн» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року встановлено їх завищення у сумі 228291,00 грн. в частині взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Кримфрукт» внаслідок встановленої актом нікчемності правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача», укладених між вказаними підприємствами.

Податковим органом зазначено, що ТОВ «Кримфрукт» не доведено факту транспортування цитрусових, а саме не надано до перевірки товарно-транспортні накладні від замовників автотранспорта постачальників цитрусової продукції з відмітками про місце завантаження та розвантаження цитрусових, передачу та отримання у контрагентів - постачальників та інші документи, що свідчать про транспортування цитрусової продукції.

Для перевірки не надано, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання передачі товару, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ПП «Фрутлайн».

У зв'язку з викладеним, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кримфрукт» є юридичною особою, зареєстровано рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим 26.09.1997 р., перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у місті Сімферополі АР Крим ДПС (а.с. 5-13, 59, т.1).

ТОВ «Кримфрукт» отримано наказ № 2372 від 25.09.2012 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р. з 28.09.2012 р. та повідомлення про проведення перевірки (а.с. 14-15, т.1)

Вказані документи направлені позивачу рекомендованим поштовим відправленням 28.09.2012р. та отримані позивачем 01.10.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.215, т.2).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 7296/22-3/25129769 від 10.10.2012р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» код ЄДРПОУ 25129769 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Фрутлайн» код ЄДРПОУ 32727314 за квітень 2011 p., який отримано позивачем рекомендованим поштовим відправленням 11.10.2012р. (а.с. 17-21, т.1, а.с.214 т.2).

Перевіркою встановлені порушення позивачем пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) донараховано податку на прибуток у сумі 331535 грн., у т.ч. 2 кв. 2011р. - 331535грн. (а.с.21 т.1).

На підставі Акту перевірки № 7296/22-3/25129769 від 10.10.2012р. ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення відповідачем від 23.10.2012р. №0007012204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 331535 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. (а.с. 24, т.1).

Щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними дій ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС щодо проведення з 28.09.2012 р. позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р. суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, на який міститься посилання у наказі «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» №2372 від 25.09.2012р., документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, зазначеними приписами податкового законодавства встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження, тобто не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання запиту,

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що від відповідача судом неодноразово ухвалами від 02.11.2012р., 14.11.2012р., 21.11.2012р. витребувані докази вручення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, однак такі документи суду не надані, про причини неможливості їх надати не зазначено.

Позивач стверджує, що письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідачем ТОВ «Кримфрукт» не вручений.

Абзац перший п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України визначає, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3 ст.73 ПК України).

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.7 п.73.3 ст.73 ПК України).

Аналізуючи зазначені норми суд приходить до висновку про обов'язок податкового органу вручити письмовий запит платнику податків.

Враховуючи ненадання відповідачем під час судового розгляду справи письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та доказів його вручення позивачу, суд виходить з того, що такий запит у відповідача, відсутній.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Як зазначає позивач та встановлено судом наказ № 2372 від 25.09.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р. з 28.09.2012 р. отримано ТОВ «Кримфрукт» поштою лише 01.10.2012 p., в той час, як проведення перевірки розпочато з 28.09.2012 р. тривалістю 5 робочих днів, отже закінчено 04.10.2012р.

Вказане підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи, яке свідчить про направлення наказу № 2372 від 25.09.2012 р. рекомендованою кореспонденцією 28.09.2012 р. та його отримання позивачем лише 01.10.12 р. (а.с. 215, т.2).

Тобто, податковим органом не було повідомлено позивача у встановленому пунктом 78.4.ст. 78 Податкового кодексу України порядку про проведення перевірки до її початку, а отже, враховуючи ненадання відповідачем під час судового розгляду справи письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та доказів його вручення позивачу, суд приходить до висновку про те, що дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення з 28.09.2012 р. позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р. є протиправними.

Суд зазначає, що позивач просить визнати дії відповідача щодо проведення з 28.09.2012 р. позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» незаконними, з цього приводу суд зазначає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є дії суб'єкту владних повноважень позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання таких дій протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення з 28.09.2012 р. позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р.

Перевіряючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн» було укладено договір купівлі-продажу № 31 від 01.04.2011 p., на підставі якого було поставлено фрукти та овочі, зокрема у квітні 2011 р., відповідно до накладних № 36 від 06.04.2011 р., № 76 від 13.04.2011 р. та № 188 від 26.04.2011 р. на загальну суму 1729743,28 грн. (а.с. 62-63, т. 1).

На підтвердження поставок ПП «Фрутлайн» були видані також відповідні податкові накладні № 36 від 06.04.2011 р., № 76 від 13.04.2011 р., № 188 від 26.04.2011 р. (а.с. 64-66, т.1).

Товар від ПП «Фрутлайн» до ТОВ «Кримфрукт» було доставлено перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на умовах відповідно до договору про перевезення вантажу № 4 від 05.01.2011 р., укладеним з ТОВ «Кримфрукт». (а.с. 143-145, т.1).

Виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 робіт за договором № 4 від 05.01.2011 р. підтверджується відповідними актами. (а.с. 71-86, т.1).

Належним доказом здійснення перевезення товару за договором купівлі-продажу № 31 від 01.04.2011 р. є наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних. (а.с. 16-20, т.3).

Таким чином відсутність у продавця ПП «Фрутлайн» транспортних засобів жодним чином не вплинуло на поставку товару за договором № 31 від 01.04.2011 р.

Товари, отримані від ПП «Фрутлайн» зберігались позивачем на фруктосховищі, яке належить йому на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1 від 03.10.2001 р. та рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2007 р. по справі №2-5/9206-2007. (а.с. 146-150, т.1).

Отриманий у квітні 2011 р. від ПП «Фрутлайн» товар було оплачено в безготівковій формі в повному розмірі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.87-105, т.1).

Фрукти, отримані від ПП «Фрутлайн», було продано контрагентам ТОВ «Кримфрукт» у квітні та травні 2011 р. на умовах відповідно до укладених з покупцями договорів поставки, а саме ТОВ «Декоста» за договором поставки № 16 від 01.01.2011 р. на загальну суму 211171,78 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.04.11 № РН-1441 на суму 160,87 грн., від 01.04.11 № РН-1442 на суму 3 572,27 грн., від 02.04.11 № РН-1464 на суму 8 434,10 грн., від 04.04.11 № РН-1475 на суму 6 963,09 грн., від 05.04.11 № РН-1511 на суму 1 067,50 грн., від 05.04.11 № РН-1495 на суму 5 760,51 грн., від 06.04.11 № РН-1514 на суму 3 970,55 грн., від 07.04.11 № РН-1536 на суму 6 193,22 грн., від 07.04.11 № РН-1541 на суму 3 710,00 грн., від 08.04.11 № РН-1551 на суму 93,73 грн., від 08.04.11 № РН-1552 на суму 4 887,96 грн., від 09.04.11 № РН-1577 на суму 14 367,36 грн., від 11.04.11 № РН-1589 на суму 8 507,68 грн., від 12.04.11 № РН-1633 на суму 7 362,10 грн., від 12.04.11 № РН-1620 на суму 4 603,03 грн., від 13.04.11 № РН-1643 на суму 7 578,00 грн., від 14.04.11 № РН-1662 на суму 5 011,94 грн., 15.04.11 № РН-1684 на суму 4 919,82 грн., 16.04.11 № РН-1699 на суму 11 041,66 грн., 18.04.11 № РН-1717 на суму 161,57 грн., 18.04.11 № РН-1718 на суму 11 556,64 грн., 19.04.11 № РН-1741 на суму 3 213,86 грн., 19.04.11 № РН-1754 на суму 7 050,50 грн., 20.04.11 № РН-1765 на суму 7640,48 грн., 21.04.11 № РН-1782 на суму 6 172,64 грн., від 21.04.11 № РН-1800 на суму 4788,00 грн., від 22.04.11 № РН-1824 на суму 8 934,94 грн., від 23.04.11 № РН-1839 на суму 10 770,48 грн., від 25.04.11 № РН-1859 на суму 6 515,60 грн., від 26.04.11 № РН-1895 на суму 6 397,50 грн., від 26.04.11 № РН-1884 на суму 5 555,29 грн., від 27.04.11 № РН-1909 на суму 5 032,42 грн., 28.04.11 № РН-1926 на суму 2 092,35 грн., від 29.04.11 № РН-1943 на суму 4 051,48 грн., від 29.04.11 № РН-1952 на суму 4 202,90 грн., від 30.04.11 № РН-1973 на суму 8 829,64 грн. (а.с. 101-269, т.1).

Отримані у квітні 2011 р. фрукти оплачено ТОВ «Декоста» на умовах відповідно до договору в квітні-листопаді 2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 159-198, т.1).

Реалізація придбаних у ПП «Фрутлайн» товарів на адресу ТОВ «Корпорація ФМ» за договором поставки № 141 від 09.06.2010 р. на загальну суму 149427,51 грн. підтверджується видатковими накладними від 01.04.11 № РН-1454 на суму 8 569,64 грн., від 04.04.11 № РН-1489 на суму 8 877,77 грн., від 05.04.11 № РН-1510 на суму 1 732,05 грн., від 06.04.11 № РН-1528 на суму 5 903,56 грн., від 07.04.11 № РН-1545 на суму 4 156,90 грн., від 08.04.11 № РН-1571 на суму 16 434,04 грн., від 11.04.11 № РН-1605 на суму 7 582,19 грн., від 12.04.11 № РН-1627 на суму 6 227,46 грн., від 14.04.11 № РН-1678 на суму 7 443,85 грн., від 15.04.11 № РН-1694 на суму 10 758,21 грн., від 18.04.11 № РН-1732 на суму 1 953,61, від 19.04.11 № РН-1756 на суму 6635,79 грн., від 20.04.11 № РН-1779 на суму 3 220,98 грн., від 21.04.11 № РН-1798 на суму 4697,15 грн., від 22.04.11 № РН-1829 на суму 6 660,46 грн., від 22.04.11 № РН-1835 на суму 1893,92 грн., від 23.04.11 № РН-1856 на суму 5 417,42 грн., від 23.04.11 № РН-1853 на суму 9528,72 грн., від 26.04.11 № РН-1896 на суму 6 889,00 грн., від 27.04.11 № РН-1920 на суму 3514,24, грн.., від 29.04.11 № РН-1962 на суму 5 731,73 грн., на суму 30.04.11 № РН-1975 на суму 12 639,69 грн., від 30.04.11 № РН-1984 на суму 2 959,13 грн. (а.с. 15-57, т.2) Оплату товару підтверджено відповідними платіжними дорученнями. (а.с. 3-14, т.2).

МПП «Стимул» поставлено придбаних у ПП «Фрутлайн» товарів на загальну суму 48 615,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 01.04.11 № РН-1455 на суму 1 697,21 грн., від 04.04.11 № РН-1491 на суму 2 752,72 грн., від 06.04.11 № РН-1530 на суму 2 514,28 грн., від 08.04.11 № РН-1569 на суму 4 254,80 грн., від 11.04.11 № РН-1611 на суму 2 383,61 грн., від 13.04.11 № РН-1661 на суму 5 274,58 грн., від 14.04.11 № РН-1679 на суму 5 810,36 грн., від 18.04.11 № РН-1733 на суму 3 402,51 грн., від 20.04.11 № РН-1781 на суму 4 231,72 грн., від 22.04.11 № РН-1836 на суму 2 211,88 грн., від 27.04.11 № РН-1922 на суму 5 131,70 грн., від 29.04.11 № РН-1963 на суму 3 373,95 грн., від 30.04.11 № РН-1982 на суму 5 575,85 грн. Товар оплачено в квітні-травні 2011 р. (а.с. 60-73, т.2).

Позивач поставляв придбані у ПП «Фрутлайн» товари на адресу ТОВ «Делішес» на загальну суму 793 511,04 грн., відповідно до накладних від 01.04.11 № РН-1445 на суму 8062,00, 01.04.11 № РН-1448 на суму 28 310,21 грн., 02.04.11 № РН-1463 на суму 11 955,27 грн., 02.04.11 № РН-1467 на суму 26 809,34 грн., 03.04.11 № РН-1469 на суму 1 234,78 грн., 04.04.11 № РН-1473 на суму 6 374,12 грн., 04.04.11 № РН-1482 на суму 10 017,06 грн., від 05.04.11 №РН-1503 на суму 9 953,78 грн., 05.04.11 № РН-1506 на суму 7 020,62 грн., 06.04.11 № РН-1522 на суму 5 735,71 грн., від 06.04.11 № РН-1523 на суму 22 628,98 грн., від 07.04.11 № РН-1532 на суму 7 067,58 грн., від 07.04.11 № РН-1542 на суму 13 357,43 грн., від 08.04.11 № РН-1550 на суму 6 068,30 грн. від 08.04.11 № РН-1567 на суму 4 844,00 грн., від 08.04.11 № РН-1565 на суму 32 986,03 грн., від 09.04.11 № РН-1580 на суму 11 714,25 грн., від 09.04.11 № РН-1585 на суму 515,20 грн., від 09.04.11 № РН-1584 на суму 24 488,33 грн., від 11.04.11 № РН-1610 на суму 2 365,00 грн., від 11.04.11 № РН-1607 на суму 7 127,64 грн., від 11.04.11 № РН-1597 на суму 25 089,09 грн., від 12.04.11 № РН-1629 на суму 24 621,25 грн., від 12.04.11 № РН-1625 на суму 11 671,99 грн., від 13.04.11 № РН-1637 на суму 4 421,68 грн., від 13.04.11 № РН-1651 на суму 26 934,04 грн., від 13.04.11 № РН-1653 на суму 322,70 грн., від 14.04.11 № РН-1671 на суму 13 528,11 грн., від 14.04.11 № РН-1674 на суму 7 958,51 грн., від 15.04.11 № РН-1692 на суму 37 220,93 грн., від 15.04.11 № РН-1696 на суму 5 929,95, від 16.04.11 № РН-1705 на суму 12 236,48 грн., від 16.04.11 № РН-1712 на суму 25 734,43 грн., від 16.04.11 № РН-1713 на суму 1 990,20 грн., від 18.04.11 № РН-1731 на суму 15 781,99 грн., від 18.04.11 № РН-1726 на суму 8979,46 грн., від 19.04.11 № РН-1750 на суму 6 569,17 грн., від 19.04.11 № РН-1748 на суму 16270,14 грн., від 19.04.11 № РН-1753 на суму 2 594,80 грн., від 20.04.11 № РН-1760 на суму 12059,28 грн., від 20.04.11 № РН-1776 на суму 7 174,04 грн., від 21.04.11 № РН-1791 на суму 6910,40 грн., від 21.04.11 № РН-1794 на суму 8 412,62 грн., від 21.04.11 № РН-1802 на суму 383,41 грн., від 22.04.11 № РН-1814 на суму 10 471,54 грн., від 22.04.11 № РН-1833 на суму 33790,68 грн., від 23.04.11 № РН-1837 на суму 9 117,80 грн., від 23.04.11 № РН-1845 на суму 36801,90 грн., від 23.04.11 № РН-1847 на суму 73,63грн., від 25.04.11 № РН-1862 на суму 8312,27 грн., від 25.04.11 № РН-1866 на суму 17 358,56 грн., від 26.04.11 № РН-1878 на суму 2491,52 грн., від 26.04.11 № РН-1893 на суму 15 230,17 грн., від 27.04.11 № РН-1914 на суму 8620,35 грн., від 27.04.11 № РН-1901 на суму 5 827,98 грн., від 28.04.11 № РН-1923 на суму 18881,86 грн., від 28.04.11 № РН-1934 на суму 6 030,64 грн., 29.04.11 № РН-1951 на суму 13154,53, від 29.04.11 № РН-1954 на суму 5 456,88 грн., 30.04.11 № РН-1971 на суму 12 071,31 грн., 30.04.11 № РН-1977 на суму 5 837,32 грн., від 30.04.11 № РН-1980 на суму 46 976,80 грн., від 30.04.11 №РН-1981 на суму 5 575,00 грн. (а.с. 76-138, т. 2).

ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» отримало від позивача придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти за договором поставки товарів та надання послуг № 22938 від 01.01.2010 р. у квітні 2011 р. відповідно до наступних накладних: від 07.04.11 № РН-1544 на суму 3 390,00 грн., від 09.04.11 № РН-1561 на суму 15 258,23 грн., від 11.04.11 № РН-1578 на суму 15 385,54, від 12.04.11 № РН-1595 на суму 4 520,00 грн., від 12.04.11 № РН-1623 на суму 12 000,00 грн. (а.с. 145-170, т.3).

ДП «Маркет-Плазо» позивачем було поставлено придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти за договором № 300 від 01.01.2010 р. в квітні 2011 р. відповідно до накладних № 1450 від 01.04.2011 р. на суму 9159,97 грн., № 1564 від 08.04.2011 р. на суму 1799,49 грн., № 1559 від 08.04.2011 р. на суму 500,30 грн., № 1598 від 11.04.2011 р. на суму 2448,90 грн., № 1624 від 12.04.2011 р. на суму 12244,50 грн., № 1644 від 13.04.2011 р. на суму 9121,25 грн., № 1735 від 18.04.2011 р. на суму 11999,62 грн., № 1735 від 18.04.2011 р. на суму 11999,62 грн., № 1757 від 19.04.2011 р. на суму 3569,95 грн., № 1762 від 20.04.2011 р. на суму 3332,20 грн., № 1766 від 20.04.2011 р. на суму 10428,64 грн., № 1777 від 20.04.2011 р. на суму 9741,45 грн., № 1792 від 21.04.2011 р. на суму 11650,56 грн., № 1799 від 21.04.2011 р. на суму 2383,60 грн. (а.с.21-41,т.3).

Придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти поставлялись позивачем на адресу ТОВ «Джонаголд» за договором поставки № 5 від 01.01.2011 р. Відпуск товару підтверджується накладними № 1444 від 01.04.2011 р. на суму 10674,61 грн., № 1462 від 02.04.2011 р. на суму 8332,32 грн., № 1626 від 12.04.2011 р. на суму 7573,33 грн., № 1638 від 13.04.2011 р. на суму 4759,56 грн., № 1693 від 15.04.2011 р. на суму 9313,45 грн., № 1710 від 16.04.2011 р. на суму 11025,18 грн., № 1725 від 18.04.2011 р. на суму 10332,97 грн., № 1738 від 19.04.2011 р. на суму 4276,08 грн., № 1767 від 20.04.2011 р. на суму 3943,25 грн., № 1790 від 21.04.2011 р. на суму 7746,84 грн., № 1831 від 22.04.2011 р. на суму 11230,28 грн., № 1879 від 26.04.2011 р. на суму 5081,81 грн.(а.с. 118-129, т.3).

ТОВ «Новус Україна» за договором поставки № А190212002 від 02.12.2010 р. отримало у квітні 2011р. товар від Позивача, придбаний ним у ПП «Фрутлайн». Отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 1871 від 25.04.2011 р. на суму 9545,54 грн., № 1844 від 23.04.2011 р. на суму 16700,50 грн., № 1843 від 23.04.2011 р. на суму 12031,70 грн., № 1816 від 22.04.2011 р. на суму 23964,21 грн., № 1783 від 21.04.2011 р. на суму 4540,21 грн., № с1771 від 20.04.2011 р. на суму 10121,02 грн., № 1745 від 19.04.2011 р. на суму 2804,23 грн., № 1700 від 16.04.2011 р. на суму 9705,62 грн., № 1687 від 15.04.2011 р. на суму 6362,48 грн., № 1686 від 15.04.2011 р. на суму 2887,60 грн., № 1650 від 13.04.2011 р. на суму 2116, 35 грн., № 1615 від 12.04.2011 р. на суму 5195,65 грн., № 1593 від 11.04.2011 р. на суму 5951,10 грн., № 1591 від 11.04.2011 р. на суму 3642,50 грн., № 1590 від 11.04.2011 р. на суму 4327,54 грн., № 1461 від 02.04.2011 р. на суму 5279,67 грн. (а.с. 71-101, т. 3).

ТОВ «Фоззі-Фуд» за договором поставки № 408/9 від 05.09.2010 р. придбало у ТОВ «Кримфрукт» фрукти відповідно до накладних № 1793 від 21.04.2011 р. на суму 4740,00 грн., № 1838 від 23.04.2011 р. на суму 13605,64 грн., № 1850 від 23.04.2011 р. на суму 11900,00 грн., № 1596 від 11.04.2011 р. на суму 9800,00 грн., (а.с. 61-70, т. 3).

ПП «Юкант» за договором поставки № 2 від 01.01.2010 р. отримало від позивача фрукти відповідно до наступних накладних: від 09.04.11 № РН-1576 на суму 852,80 грн., від 11.04.11 №РН-1588 на суму 941,44 грн., від 12.04.11 № РН-1621 на суму 1 021,40 грн., від 13.04.11 №РН-1641 на суму 1 420,40 грн., від 14.04.11 № РН-1663 на суму 2 318,82 грн., від 18.04.11 №РН-1720 на суму 1 348,21 грн., від 19.04.11 № РН-1737 на суму 808,86 грн., від 19.04.11 № РН-1738 на суму 674,88 грн., від 19.04.11 № РН-1740 на суму 620,42 грн., від 21.04.11 № РН-1789 на суму 919,84 грн., від 22.04.11 № РН-1823 на суму 1 721,96 грн., від 26.04.11№ РН-1876 на суму 1 014,58 грн., від 27.04.11 № РН-1912 на суму 1 279,02 грн. (а.с. 47-60, т. 3).

Судом встановлено, що доставка товару покупцям ТОВ «Кримфрукт» здійснювалась власним автомобілем марки ГАЗ 3309 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 1395 ВТ, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 007160, та орендованими автомобілями ГАЗ 3309 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 7085 ВЕ та МАЗ 533603 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 0170 АК. (а.с. 9-15, т. 3).

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, оскільки спірні правовідносини стосуються другого кварталу 2011 року суд перевіряє правила оподаткування податком на прибуток підприємств спірних господарських операцій на відповідність вимогам Податкового кодексу України, оскільки дія Податкового кодексу щодо оподаткування операцій податком на прибуток підприємств поширена з 01.04.2011р.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ».

Згідно до пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України до витрат операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України, визначено поняття собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - як витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо підстав формування позивачем витрат, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в силу норм ПК України є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку. Також, суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат суб'єкта господарювання понесених ним витрат передбачають випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки на підтвердження виконання договору поставки для виникнення у платника податку права на віднесення сум понесених ним витрат до витрат підприємства, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, досліджених судом, приходить до висновку про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів витрат підприємства у 2 кварталі 2011 року.

Відтак, первинними документами позивача підтверджується здійснення господарських операцій з ПП «Фрутлайн» та подальше використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Фрутлайн».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів, що підтверджують те, що контрагентів позивача на момент укладення угод було виключено з ЄДР, у зв'язку з чим вони не були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Крім того суд приймає до уваги надану позивачем на підтвердження правомірності позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-10009/11/0170/5 від 22.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012р., згідно якої визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №0008242301 від 03.08.2011 року, в основу якого покладено висновки про необґрунтованість порушень, виявлених перевіркою ТОВ «Кримфрукт» в акті перевірки №9072/23-4/25129759 від 20.07.2011р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Фрутлайн» за період квітень 2011р., складеному ДПІ в м.Сімферополі АРК, та підтверджено отримання, оплату та використання позивачем в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Фрутлайн» на загальну суму 1729743,28грн., в т.ч. ПДВ 288290,54грн., зокрема й висновком судово-бухгалтерської експертизи №141/11 від 12.06.2012р. (а.с.48-51 т.1, а.с.244-246).

Згідно ч.1. ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 626 ЦКУ встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України, відповідно до якої, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для прийняття відповідного рішення необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка вчиняється і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Передбачені статтею 208 ГК та 228 ЦК України наслідки можуть бути застосовані лише до угоди, яка дійсно відбулася. Безтоварна угода не може породжувати прав та обов'язків між сторонами, а тому до такої угоди неможливо застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Однак, суд вважає, що висновки відповідача про безтоварність угод не відповідають матеріалам справи, так як відповідач документально підтвердив реальність здійснених господарських операцій.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх відповідними доказами, суд відзначає помилковість судження суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі про відсутність реальності господарських операцій за спірними правочинами позивача.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0007012204 від 23.10.2012 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 27.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 04.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення з 28.09.2012 р. позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС № 0007012204 від 23.10.2012 р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» (код ЄДРПОУ 25129769) судовий збір в розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.