Постанова

від 21.01.2014 по справі 2а-12365/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12365/12/0170/8

21.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12365/12/0170/8 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 27.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" (вул. Глинки буд 55,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення з 28.09.2012 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 р.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС № 0007012204 від 23.10.2012; вирішено питання щодо сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 21.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 23.10.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0007012204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 331535 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. (а.с. 24, т.1).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 10.10.2012 № 7296/22-3/25129769 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» код ЄДРПОУ 25129769 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Фрутлайн» код ЄДРПОУ 32727314 за квітень 2011 p., який отримано позивачем рекомендованим поштовим відправленням 11.10.2012р. (а.с. 17-21, т.1, а.с.214 т.2).

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) донараховано податку на прибуток у сумі 331535 грн., у т.ч. 2 кв. 2011р. - 331535грн. (а.с.21 т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням вказаних обставин судова колегія переглядає в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення №0007012204 від 23.10.2012

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн» укладено договір купівлі-продажу № 31 від 01.04.2011, на підставі якого було поставлено фрукти та овочі, зокрема у квітні 2011 р., відповідно до накладних № 36 від 06.04.2011 р., № 76 від 13.04.2011 р. та № 188 від 26.04.2011 р. на загальну суму 1729743,28 грн. (а.с. 62-63, т. 1).

На підтвердження поставок ПП «Фрутлайн» були видані також відповідні податкові накладні № 36 від 06.04.2011 р., № 76 від 13.04.2011 р., № 188 від 26.04.2011 р. (а.с. 64-66, т.1).

Товар від ПП «Фрутлайн» до ТОВ «Кримфрукт» було доставлено перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на умовах відповідно до договору про перевезення вантажу № 4 від 05.01.2011 р., укладеним з ТОВ «Кримфрукт». (а.с. 143-145, т.1).

Виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 робіт за договором № 4 від 05.01.2011 р. підтверджується відповідними актами. (а.с. 71-86, т.1).

Товари, отримані від ПП «Фрутлайн» зберігались позивачем на фруктосховищі, яке належить йому на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1 від 03.10.2001 р. та рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2007 р. по справі №2-5/9206-2007. (а.с. 146-150, т.1).

Отриманий у квітні 2011 р. від ПП «Фрутлайн» товар було оплачено в безготівковій формі в повному розмірі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.87-105, т.1).

Фрукти, отримані від ПП «Фрутлайн», було продано контрагентам ТОВ «Кримфрукт» у квітні та травні 2011 р. на умовах відповідно до укладених з покупцями договорів поставки, а саме ТОВ «Декоста» за договором поставки № 16 від 01.01.2011 р. на загальну суму 211171,78 грн., що підтверджується видатковими накладними . (а.с. 101-269, т.1).

Отримані у квітні 2011 р. фрукти оплачено ТОВ «Декоста» на умовах відповідно до договору в квітні-листопаді 2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 159-198, т.1).

Реалізація придбаних у ПП «Фрутлайн» товарів на адресу ТОВ «Корпорація ФМ» за договором поставки № 141 від 09.06.2010 р. на загальну суму 149427,51 грн. підтверджується видатковими накладними (а.с. 15-57, т.2).

МПП «Стимул» поставлено придбаних у ПП «Фрутлайн» товарів на загальну суму 48 615,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 60-73, т.2).

Позивач поставляв придбані у ПП «Фрутлайн» товари на адресу ТОВ «Делішес» на загальну суму 793 511,04 грн., відповідно до накладних (а.с. 76-138, т. 2).

ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» отримало від позивача придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти за договором поставки товарів та надання послуг № 22938 від 01.01.2010 р. у квітні 2011 р. відповідно до наступних накладних: від 07.04.11 № РН-1544 на суму 3 390,00 грн., від 09.04.11 № РН-1561 на суму 15 258,23 грн., від 11.04.11 № РН-1578 на суму 15 385,54, від 12.04.11 № РН-1595 на суму 4 520,00 грн., від 12.04.11 № РН-1623 на суму 12 000,00 грн. (а.с. 145-170, т.3).

ДП «Маркет-Плазо» позивачем було поставлено придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти за договором № 300 від 01.01.2010 р. в квітні 2011 р. відповідно до накладних (а.с.21-41,т.3).

Придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти поставлялись позивачем на адресу ТОВ «Джонаголд» за договором поставки № 5 від 01.01.2011 р. Відпуск товару підтверджується накладними (а.с. 118-129, т.3).

ТОВ «Новус Україна» за договором поставки № А190212002 від 02.12.2010 р. отримало у квітні 2011р. товар від Позивача, придбаний ним у ПП «Фрутлайн». Отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (а.с. 71-101, т. 3).

ТОВ «Фоззі-Фуд» за договором поставки № 408/9 від 05.09.2010 р. придбало у ТОВ «Кримфрукт» фрукти відповідно до накладних № 1793 від 21.04.2011 р. на суму 4740,00 грн., № 1838 від 23.04.2011 р. на суму 13605,64 грн., № 1850 від 23.04.2011 р. на суму 11900,00 грн., № 1596 від 11.04.2011 р. на суму 9800,00 грн., (а.с. 61-70, т. 3).

ПП «Юкант» за договором поставки № 2 від 01.01.2010 р. отримало від позивача фрукти відповідно згідно накладних (а.с. 47-60, т. 3).

Доставка товару покупцям ТОВ «Кримфрукт» здійснювалась власним автомобілем марки ГАЗ 3309 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 1395 ВТ, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 007160, та орендованими автомобілями ГАЗ 3309 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 7085 ВЕ та МАЗ 533603 (вантажний фургон ізотермічний) з номерними знаками АК 0170 АК. (а.с. 9-15, т. 3).

Згідно до пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України, визначено поняття собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - як витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

Тобто, первинними документами позивача підтверджується здійснення господарських операцій з ПП «Фрутлайн» та подальше використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Фрутлайн».

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги надану позивачем на підтвердження правомірності позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-10009/11/0170/5 від 22.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012р., згідно якої визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №0008242301 від 03.08.2011, в основу якого покладено висновки про необґрунтованість порушень, виявлених перевіркою ТОВ «Кримфрукт» в акті перевірки №9072/23-4/25129759 від 20.07.2011р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Фрутлайн» за період квітень 2011р., складеному ДПІ в м.Сімферополі АРК, та підтверджено отримання, оплату та використання позивачем в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Фрутлайн» на загальну суму 1729743,28грн., в т.ч. ПДВ 288290,54грн., зокрема й висновком судово-бухгалтерської експертизи №141/11 від 12.06.2012р. (а.с.48-51 т.1, а.с.244-246).

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентом суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0007012204 від 23.10.2012.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 у справі № 2а-12365/12/0170/8 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 у справі № 2а-12365/12/0170/8 змінити.

Викласти п. 5 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" (ЄДРПОУ 25129769 вул. Глинки буд 55,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022) 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 у справі № 2а-12365/12/0170/8 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко