Постанова

від 14.05.2013 по справі 21/5005/6461/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 21/5005/6461/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Владимиренко С.В. -доповідач, Прокопанич Г.К., розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Дубрава" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2012р. у справі№21/5005/6461/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" до 1. Фермерського господарства "Дубрава" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера" простягнення 109873,9грн. за договором купівлі-продажу №7419 від 17.05.2011р.,

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 13.05.2013р. №02-05/443 у зв'язку з перебуванням суддів Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. у відпустках, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Владимиренко С.В. (доповідач), Прокопанич Г.К.

За участю представників

- позивача: Фурман В.В., дов. №1 від 02.01.2013р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фермерського господарства "Дубрава" та товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по договору купівлі-продажу №7419 від 17.05.2011р. на суму 109873,9грн, з яких: 26157,81грн проіндексована сума боргу, 80160,56грн сума процентів за користування товарним кредитом, 3555,53грн пеня.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2012р. у справі №21/5005/6461/2012 (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сизько І.А., суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.), позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ФГ "Дубрава" та ТОВ "Літосфера" на користь ТОВ "Агросфера" 493,41грн проіндексованої суми боргу, 80160,56грн процентів за користування товарним кредитом, 3555,53грн пені. Стягнуто з ФГ "Дубрава" та ТОВ "Літосфера" на користь ТОВ "Агросфера" по 842,1грн витрат на оплату судового збору. В частині стягнення 25664,4грн провадження у справі припинено. Повернуто з Державного бюджету України ТОВ "Агросфера" 513,28грн судового збору за подання позовної заяви.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Фермерське господарство "Дубрава" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2012р. у справі №21/5005/6461/2012 і прийняти нове рішення.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 17.05.2011р. між ТОВ "Агросфера" (продавець) та ФГ "Дубрава" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №7419, за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих у подальшому товар, за умовами договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

З договірних умов, визначених сторонами у п.3.1, п.3.2 договору судами попередніх інстанцій з'ясовано, що конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (долар США). Оплата вартості товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 договору. Загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом. За умовами п.4.7, 4.8 договору сторони погодили, що якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем товарним кредитом (як правомірне користування, так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти (долар США) зміниться на 0,1 % від офіційного курсу гривні до іноземної валюти (долар США), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/ А0) х СП = ПСП, де: А1 - офіційний курс гривні до долара США на дату, коли мало місце його зміна на 0,1% по відношенню до А0; А0 - (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США, визначений у специфікації до договору, при кожній черговій індексації - це офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу), був на місці показника А1; СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на: дату, коли грошові кошти від покупця (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок продавця, - дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту, - дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в умовах оплати у специфікації, як строк погашення товарного кредиту; ПСП - проіндексована сума вартості товару. Якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти (долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США, то продавець має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні, з урахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США згідно наступної формули: проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1+А0) х СП=ПСП, де М1 міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мала місце його зміна більш ніж на 0,1% по відношенню до А0; А0 (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США визначений у специфікації до договору, а при кожній черговій індексації - це курс гривні до іноземної валюти - долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу), був на місці показника М1; СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на: - дату, коли грошові кошти від покупця (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок продавця; - дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту; - дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в умовах оплати у специфікації, як строк погашення кредиту; ПСП- проіндексована сума вартості товару (боргу). Міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (за вибором продавця). Кількість разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до долара США, згідно п.4.7, п.4.8 договору, у періоди: починаючи з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару покупцю), та протягом всього періоду користування покупцем товарним кредитом (як правомірного користування, так і неправомірного).

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що умовами п.4.2 договору сторони передбачили надання товарного кредиту з відстрочкою платежу на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п.7.2 (протягом 10-ти календарних), а далі по ставці згідно п.7.3 договору.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п.13.1 договору).

За умовами специфікації №1 від 17.05.2011р. товар по специфікації продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю загальну кінцеву вартість товару у строк до 25.10.2011р.

З аналізу наявних матеріалів справи, здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору позивач на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей Д №058 від 19.05.2011р. здійснив поставку товару відповідачу-1 за видатковою накладною №200505/11 від 20.05.2011р. на суму 55664,4грн.

12.12.2011р. відповідач-1 частково сплатив за поставлений товар 30000грн., що підтверджено банківською випискою, внаслідок чого на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача-1 становила 26157,81грн. (проіндексована сума вартості товару) та у зв'язку зі сплатою відповідачем-1 під час розгляду справи боргу на суму 25664,4грн., заборгованість перед позивачем склала 493,41грн.

Поряд з цим, сторони у п.7.1, 7.2, 7.3 договору визначили, що у випадку порушення термінів оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати; нарахування пені припиняється через 365 календарних днів від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,15% за кожний день прострочення оплати; у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати.

На підставі вказаних договірних умов за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, позивач нарахував за період з 26.10.2011р. по 24.07.2012р. проценти за користування відповідачем-1 товарним кредитом за вказаним договором на суму 80160,56грн. та пеню на суму 3555,53грн.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2011р. між ТОВ "Агросфера" (кредитор) та ТОВ "Літосфера" (поручитель) укладено договір поруки №7419-ПОР, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником (ФГ "Дубрава") його зобов'язань по основному договору (№7419 від 17.05.2011р.), що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов договору купівлі-продажу; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

За умовами п.4.1, 5.1, 8.1 договору поруки, у разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Даний договір поруки набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х (чотирьох) років.

Враховуючи приписи ст.174, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.6, ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ч.2 ст.533, ст.ст.553, 554, 627, 628, 629, 655 Цивільного кодексу України, викладені вище обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, часткову оплату відповідачем-1 основного боргу під час розгляду справи, умови договору поруки, укладеного між відповдіачем-2 та позивачем, місцевий господарський суд, з яким вірно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 25664,4грн на підставі п.1 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, солідарно стягнув з відповідачів залишок основного боргу на суму 493,41грн.

Водночас з урахуванням ст.ст.536, 543, 546, 553, 554, ч.1, 5 ст.694 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.216, ч.1 ст.230, ч.6 ст.231, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", перевірив правильність здійснених позивачем розрахунків заявлених позовних вимог, обсягу відповідальності відповідача-2, як поручителя за договором поруки перед позивачем за невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заявлених позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів пені та процентів за користування товарним кредитом.

Твердження відповідача-1 про несхвалення ним договору купівлі-продажу №7419 від 17.05.2011р., судами не прийняті до уваги, із зазначенням, що перерахуванням на розрахунковий рахунок позивача відповідно до банківських виписок 12.12.2011р. - 30000грн, 17.08.2012р. - 25664,4грн з посиланням на договір №7419 від 17.05.2011р., відповідач-1 фактично частково виконав умови договору, вчинивши дії у розумінні ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України. При цьому, судами зазначено, що договір містить відтиск печатки ФГ "Дубрава", доказів викрадення якої відповідачем-1 суду не надано, як і доказів повернення товару за договором купівлі-продажу.

Доводи відповідача-1 щодо укладення договору поруки без повідомлення боржника, суди підставно не прийняли уваги, із зазначенням, що за змістом статей 553, 554 Цивільного кодексу України договір поруки укладається кредитором за зобов'язанням, яке забезпечується порукою, і поручителем. Боржник стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою. Законодавством України не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору.

Твердження відповідача-1 про відсутність правових підстав для залучення ТОВ "Літосфера" у якості відповідача-2 судом апеляційної інстанції підставно не прийняті до уваги з посиланням на приписи ст.554 Цивільного кодексу України, за якою у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Твердження відповідача-1 про порушення правил територіальної підсудності є безпідставними, оскільки за приписами ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Стосовно доводів скаржника щодо нарахування процентів за користування товарним кредитом та пені, судом апеляційної інстанції зазначено, що укладаючи договір купівлі-продажу, позивач та відповідач-1 узгодили певний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар, передбачений п.4.7, 4.8 договору.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

За приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дубрава" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. у справі №21/5005/6461/2012 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд покласти на скаржника.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: С. Владимиренко Г. Прокопанич