Постанова

від 15.05.2013 по справі 5011-5/7506-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5011-5/7506-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Студенця В.І. Нєсвєтової Н.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" на рішення та на постановугосподарського суду міста Києва від 17.10.2012 Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 у справі№ 5011-5/7506-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С." 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Борислав" провизнання недійсним протоколу та статуту за участю представників сторін:

від позивача: Косачова Ю.Б. - за довіреністю;

від відповідача -1: Гулько Ж.В. - за довіреністю;

від відповідача -2: не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Борислав" про визнання недійсним протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С." від 08.09.2008 та визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С.", зареєстрованого 23.09.2008 Шевченківською державною адміністрацією м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2012 в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним Статуту ТОВ "Б.В.С." відмовлено та припинено провадження у справі № 5011-5/7506-2012 в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ "Б.В.С." від 08.09.2008.

Припиняючи провадження у справі у вищезазначеної частині позовних вимог місцевий господарський суд, посилаючись на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, виходив з того, що спір у цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України у зв'язку з тим, що рішення, зафіксоване в оскаржуваному протоколі зборів учасників товариства, було прийняте засновниками за участю фізичної особи.

Відмовляючи у решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні спорів про визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регулюють правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 скасовано в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ "Б.В.С." від 08.09.2008, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 залишено без змін.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу зборів учасників товариства та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет позову не відповідає встановленому законом способу захисту прав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Будсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 23.09.2008 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією здійснено реєстрацію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С.", який затверджено зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С." від 08.09.2008.

Відповідно до п. 1.3 Статуту ТОВ "Б.В.С." учасниками останнього є громадянин України Сімоходський Борис Веніамінович та ТОВ "Борислав".

Згідно з п. 5.4 Статуту до моменту державної реєстрації ТОВ "Б.В.С.", ТОВ "Борислав" вносить до статутного капіталу товариства майно вартістю 353 520, 00 грн.: нежилі приміщення №№ 57, 59, 60 площею 273, 90 кв. м., які розташовані в м. Києві за адресою: вул. Білоруська, 30, літера А, що належать останньому на праві власності, що становить 87, 07 % статутного капіталу товариства і, відповідно, 87, 07 % голосів на загальних зборах учасників товариства.

11.08.2010 постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2010 у справі №32/318 про стягнення з ТОВ "Борислав" на користь ТОВ "Будсервіс" 726400,24 грн. боргу, а постановою від 25.07.2011 у цьому ж виконавчому провадженні накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "Борислав" у межах суми 726400,24 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про те, що обставини, на підставі яких у позивача виникло право звернення на майно ТОВ "Борислав", виникли пізніше ніж відбулася державна реєстрація ТОВ "Б.В.С."

Крім того, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п. 14 Постанови № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008), Статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо помилковості доводів позивача про обґрунтування позовних вимог статтями 203, 215 ЦК України, оскільки при вирішенні спору про визнання недійсним Статуту , положення зазначених статей не застосовуються.

Що ж до вимог позивача про визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ "Б.В.С." від 08.09.2008, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п. 20 Постанови № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008), у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п. 4.3. Постанови № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011) господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого суду в частині припинення провадження у справі та про відмову в позові в частині визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ "Б.В.С." від 08.09.2008.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 у справі №5011-5/7506-2012 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді В.І. Студенець

Н.М. Нєсвєтова