Постанова

від 16.05.2013 по справі 826/3427/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/65

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

16 травня 2013 року 16:20 № 826/3427/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТЕХНО-СЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012382204 від 15.11.2012, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС" (далі - позивач, ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012382204 від 15.11.2012 (далі - ППР № 0012382204).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3427/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 закінчено підготовче провадження у справі № 826/3427/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 18.04.2013 прибув представник позивача та свідок. Представник відповідача в судове засідання 18.04.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18.04.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 31.10.2012 по 01.11.2012 працівниками ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків - товариством з обмеженою відповідальністю "Дінекс" (код ЄДРПОУ 30931893) за січень, лютий, березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2012 № 950/22-4/21452048 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України, внаслідок чого на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0012382204, відповідно до якого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 473 256,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 181 009,00 грн., за лютий 2011 року на суму 136 199,00 грн., за березень 2011 року на суму 156 048,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС" зареєстровано 18.03.1993 за № 10701070001029044 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 21452048). Місцезнаходження позивача: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-в.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.02.1997 за № 53678, в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основним видом діяльності позивача є, зокрема, електромонтажні роботи.

Основним видом діяльності контрагента позивача - ТОВ "Дінекс" є, зокрема, виробництво агрохімічної продукції, оптова торгівля хімічними продуктами.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Дінекс" було укладено наступні договори:

- № 1511 від 15.11.2010 на виконання робіт по монтажу та пусконалагоджування системи диспетчеризації та автоматизації устаткування. Предметом даного договору було доручення позивачем контрагенту ТОВ "Дінекс" виконання робіт по монтажу та пусконалагоджування системи диспетчеризації та автоматизації устаткування у нежитлових приміщеннях, прибудованих до метро Васильківська, та приймання на себе контрагентом ТОВ "Дінекс" виконання вказаних робіт. ТОВ "Дінекс" зобов'язувалося виконати вказані роботи власними силами та матеріально-технічними засобами, наданими позивачем згідно з протоколом договірної ціни. Договірна вартість даного договору склала 426 000,00 грн.;

- № 2411 від 24.11.2010 на виконання робіт по монтажу структурованих кабельних мереж. Предметом даного договору було доручення позивачем контрагенту ТОВ "Дінекс" виконання робіт по монтажу структурованих кабельних мереж в офісі ЗАТ "Сармат" за адресою: вул. М. Раскової, 2-а, 8 поверх, та приймання на себе контрагентом ТОВ "Дінекс" виконання вказаних робіт. ТОВ "Дінекс" зобов'язувалося виконати вказані роботи власними силами та матеріально-технічними засобами, наданими позивачем згідно з протоколом договірної ціни. Договірна вартість даного договору склала 242 000,00 грн.;

- № 0112 від 01.12.2010 на виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації. Предметом даного договору було доручення позивачем контрагенту ТОВ "Дінекс" виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації у відділенні Правекс банка в Харківській області згідно заявки, та приймання на себе контрагентом ТОВ "Дінекс" виконання вказаних робіт. ТОВ "Дінекс" зобов'язувалося виконати вказані роботи власними силами та матеріально-технічними засобами, наданими позивачем згідно з протоколом договірної ціни. Договірна вартість даного договору склала 436 577,00 грн.;

- № 2501 від 25.01.2011 на виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації. Предметом даного договору було доручення позивачем контрагенту ТОВ "Дінекс" виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації у відділенні Правекс банка в Донецькій області згідно заявки, та приймання на себе контрагентом ТОВ "Дінекс" виконання вказаних робіт. ТОВ "Дінекс" зобов'язувалося виконати вказані роботи власними силами та матеріально-технічними засобами, наданими позивачем згідно з протоколом договірної ціни. Договірна вартість даного договору склала 428 000,00 грн.;

- № 2202 від 22.02.2011 на виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації. Предметом даного договору було доручення позивачем контрагенту ТОВ "Дінекс" виконання робіт по монтажу та наладці охоронної та тривожної сигналізації у відділенні Правекс банка згідно заявки, та приймання на себе контрагентом ТОВ "Дінекс" виконання вказаних робіт. ТОВ "Дінекс" зобов'язувалося виконати вказані роботи власними силами та матеріально-технічними засобами, наданими позивачем згідно з протоколом договірної ціни. Договірна вартість даного договору склала 353 000,00 грн.

Так, судом встановлено, що позивач на виконання вказаних договорів отримав від ТОВ "Дінекс" відповідні роботи.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ "Дінекс", що перебуває на обліку державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС), згідно деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено, що станом на дату складання Акта перевірки, згідно баз даних АІС "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" ТОВ "Дінекс" не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з позивачем за січень 2011 року на суму ПДВ - 181 009,00 грн., за лютий 2011 року на суму ПДВ - 136 199,00 грн. та за березень 2011 року на суму ПДВ - 192 692,00 грн.

За твердженням відповідача декларація з ПДВ та додаток № 5 за січень, березень 2011 року не була подана ТОВ "Дінекс" до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС, а декларація з ПДВ та додаток № 5 за лютий 2011 року була подана ТОВ "Дінекс" до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС з нульовими показниками.

Податковий орган дійшов висновку, що фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Дінекс" відсутні трудові ресурси, виробниче та транспортне обладнання для здійснення виконання умов вищевказаних договорів, а саме: виконання робіт власними силами.

На підставі таких висновків податковий орган дійшов помилкового висновку, що загальна сума податку на додану вартість ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС", включена до складу податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Дінекс" у січні, лютому, березні 2011 року у розмірі 509 900,00 грн., не відповідає сумі податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ "Дінекс".

Разом з тим, з такою позицією відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Крім цього, позивачем належними доказами доведено фактичне отримання відповідних робіт від ТОВ "Дінекс" та виконання сторонами умов договорів, які було поставлено під сумнів відповідачем. Дані факти підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, звіту про партії товарів, розрахунків з вітчизняними постачальниками, банківських виписок (Т. 1, арк. 117 - 120, 215 - 247; Т. 2, арк. 1 - 47 матеріалів справи).

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Також Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Дінекс" зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, сума ПДВ по яким була включена до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - березень 2011 року.

Податкові накладні, які зазначені в Акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_2, який обіймав посаду директора ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС" на момент вчинення спірних операцій, підтвердив реальність операцій та факт підписання первинних документів, наявних в матеріалах справи.

ТОВ "Дінекс" на час вчинення правочинів було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дінекс" органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, належним чином виписаних зареєстрованим платником податку.

Також судом встановлено факт використання отриманих позивачем робіт у своїй подальшій господарській діяльності. Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання отриманих у даного контрагента робіт у власній господарській діяльності, а саме копії договору на виконання робіт з монтажу системи димовидалення та системи протипожежної автоматики та інших договорів та угод; довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати); реєстру актів вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт; акту вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт; акту приймання виконаних будівельних робіт; зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва; договірної ціни на монтаж системи димовидалення та системи протипожежної автоматики на об'єкті: "Будівництво підземних приміщень торговельного призначення із закладами громадського харчування на станції "Васильківська" Київського метрополітену", що здійснюється у 2010 році; загальновиробничих витрат на будову; локального кошторису; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису; підсумкової відомості ресурсів; акту здачі-прийняття виконаних робіт; банківських виписок (Т. 1, арк. 131 - 214, Т. 2 матеріалів справи).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт надання позивачу відповідних робіт ТОВ "Дінекс" підтверджується матеріалами справи.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 у справі № К/800/11410/13 (колегія суддів у складі головуючого Маринчак Н.Є., суддів Вербицької О.В., Муравйова О.В.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі № 2а-15537/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Грибан І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 у справі № 826/1000/13-а (колегія суддів у складі головуючого Беспалова О.О., суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-16085/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Петрика І.Й., суддів Борисюк Л.П., Собківа Я.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 у справі № 826/1198/13-а (колегія суддів у складі головуючого Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі № 2а-15437/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Мацедонської В.Е., суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 розд. V ПК України є протиправним, тому ППР № 0012382204 підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Фірма "ТЕХНО-СЕРВІС" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТЕХНО-СЕРВІС" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 15.11.2012 № 0012382204.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТЕХНО-СЕРВІС" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова