Постанова

від 14.05.2013 по справі 2а/1270/9733/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа №2а/1270/9733/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Губської Л.В., секретар судового засідання Братченко О.В., за участі представника позивача Циганок Г.А., за довіреністю від 08.01.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9733/2012 (головуючий І інстанції Яковлев Д.О.) за позовом Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

06 грудня 2012 року ДП "Луганський холодокомбінат" ВАТ "Луганськхолод" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби, в якому позивач просив визнати протиправними дій Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби щодо складення висновку документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський хладокомбинат» ВАТ «Луганськхолод» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП Компанія «Віал» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012року та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.11.2012 року №0014922300;

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги повністю. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» зареєстроване в якості юридичної особи, з 08.08.1997 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби як платник податків та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (а.с.10-16)

Відповідно до п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПКУ, наказу від 05.10.2012 №616, головним державним податковим ревізором - інспектором податкової служби І рангу відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» (код за ЄДРПОУ 24846227) з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинам із ПП Компанія «Віал» (код за ЄДРПОУ 37000006).

За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 26.10.2012 року№713/22-309/24846227 (а.с.17-33). Відповідно до висновків акта встановлено порушення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» пунктів 198.3, 198.6ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 6375 грн., в т.ч. серпень 2011 - 6375 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0014922300 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7968,75 грн., з яких: за основним платежем - 6375,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1593,75 грн. (а.с.34).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності доказів підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом позивача та не підтвердження здійснення цих господарських операцій, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи в період здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

.В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП Компанія «Віал» було укладено договір постачання товару від 21.03.2011 року № 2103/1 (а.с.36).

Відповідно до умов договору постачальник приймає на себе зобов'язання здійснити постачання товару (аміаку зрідженого, ГОСТ 6221-90), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар. Умови постачання товару: СРТ м.Луганськ (Інкотермс-2000). Якість постачає мого товару нормується відповідними ГОСТ та технічними умовами, підтвердженими сертифікатами якості виробника та гарантується постачальником. Загальна кількість товару (аміаку зрідженого, ГОСТ 6221-90), згідно умов договору становить 6 тонн.

Відповідно до умов додаткових угод від 21.06.2011 №1 та від 02.08.2011 №2 до договору постачання товару від 21.03.2011 № 2103/1 загальна кількість товару (аміаку зрідженого, ГОСТ 6221-90) була збільшена на 6 тонн та 6 тонн відповідно, що станом на дату спірної поставки, з урахуванням первісної редакції договору становить 18 тонн аміаку зрідженого, ГОСТ 6221-90.

На підтвердження виконання умов вище зазначеного договору та реальності здійснення спірної господарської операції, позивачем були надані видаткова накладна від 19.08.2011 №4405 (а.с.41), податкова накладна від 19.08.2011 №24 (а.с.40), виписка по рахунку за 18.08.2011 (а.с.43) платіжне доручення від 17.08.2011 №996 (а.с.119), товарно-транспортна накладна від 19.08.2011 (а.с.42) та копію сертифікату якості 18.08.2011 №3571 (а.с.210).

Податкова накладна відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року Розділ ІІ, № з/п 87, від 19.08.2011 року №24, сума ПДВ 6375,00 грн.

Сума ПДВ у розмірі 6375,00 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту, що відображено у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, розділ ІІ Податковий кредит, № з/п 3, постачальник 370000012126 (а.с.185-196).

Відповідно до матеріалів справи, а саме товарно-транспортної накладної, яка має підписи директора вантажовідправника, водія-експедитора та печатки, вантажовідправником є ПП Компанія «Віал» (код ЄДРПОУ 37000006), автопідприємством виступає ПП Фірма «Віал» (ін. код 30421755), вантажоодержувачем -ДП «Лугансь холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод»; замовник - ТОВ «НВП Ніке РАВ» (код 3224187925).

З наведеного вбачається, що перевезення аміаку відповідно до вищевказаного договору здійснювало ПП Фірма «Віал».

Згідно товарно-транспортної накладної від 19.08.2011 року №Р4405 транспортування аміаку здійснювалось вантажним транспортом: автомобіль DAF DT 85.380 CF № НОМЕР_4, причеп ЦТА-10 № НОМЕР_3. Пункт навантаження - м. Рубіжне, пункт розвантаження - м.Луганськ (а.с.42).

Як вбачається з копії листа від 09.10.2012р №11/5-6155, управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області узгоджувало маршрути перевезення небезпечного вантажу аміаку зрідженого ПП фірма «Віал» протягом 2011 року до м.Луганська (а.с.98).

Листом від 28 січня 2013 року за № 11/5-580 управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, на запит суду, повідомило, що УДАІ ГУМВС України в Луганської області, узгоджувало маршрути перевезення небезпечного вантажу аміаку зрідженого ПП фірма «ВІАЛ» (ін. код 30421755) протягом 2011 року до м.Луганська. За ПП фірма «ВІАЛ» (ін. код 30421755) зареєстровано транспорт який перевозить небезпечний вантаж аміак зріджений (а.с.106).

Якість перевезеного продукту підтверджується сертифікатом якості від 18.08.2011 року №3571 на аміак зріджений, маса 7500 кг., виданий ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» ПП Компанія «Віал» (транспортний засіб 07210АР/ВВ1454ХТ), в якому визначено якість продукту та відповідність ГОСТ. (а.с.210)

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявний договір та складені на його виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Колегія суддів не приймає посилання суду першої інстанції про відсутність доказів узгодження ПП Компанія «Віал» маршрутів перевезення небезпечного вантажу аміаку зрідженого протягом 2011 року до м.Луганська, оскільки, як зазначалось вище перевезенням безпосередньо займалось ПП фірма «Віал», яка мала узгоджений маршрут перевезення небезпечного вантажу аміаку зрідженого протягом 2011 року до м.Луганська та мало зареєстрований транспорт який перевозить небезпечний вантаж аміак зріджений, що підтверджено також ТТН.

Стосовно висновків суду першої інстанції про складення товарно-транспортної накладної від 19.08.2011 №Р4405 з порушенням вимог наказу від 29.12.1995 №488/346, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, Наказу МВС України від 26.07.2004 №822, а саме не має обов'язкових реквізитів: відсутній підпис водія, який прийняв вантаж; для транспортування, відсутні ПІБ особи, яка одержала вантаж, не зазначено код та клас вантажу (аміак відноситься до складу вогненебезпечних вантажів - IV клас небезпечних речовин), колегія суддів зазначає наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до ст..198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на оформлення податкового кредиту. Порушення правил перевезення або помилки при заповненні ТТН не може впливати на право формування податкових відомостей, а є лише підставою для притягнення відповідної особи до відповідальності.

Посилання суду першої інстанції на невідповідність сертифікату якості, оскільки зазначені в ньому відомості, щодо транспортного засобу зазначеного у товарно-транспортної накладної від 19.08.2011 №Р4405 не співпадають та взагалі не містяться відомостей щодо перевізника, не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки зазначений сертифікат виданий на підтвердження якості відповідної продукції та відповідність її ГОСТ, який має дані щодо отримувача, виготовлення та маси продукції, відповідність нормам та вимогам ГОСТ. Колегія суддів зазначає, що сертифікат якості не є документом підтверджуючим відомості щодо перевізника та транспортного засобу, оскільки як зазначалось вище є документом підтверджуючим відповідність продукту вимогам ГОСТ, та відсутність якого не може впливати на формування податкового кредиту.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо матеріалів в підтвердження реальності здійсненної господарської операції з контрагентом. Крім того, відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Крім того, ПП Компанія «Віал» станом на час виникнення правовідносин зареєстровано в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було платником податку. Відповідно до викладеного під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів було зареєстровані як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції було платником податків.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в акті перевірки та посилання суду першої інстанції на акт Рубіжанської ОДПІ від 06.12.2011 №994/2301/37000006 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Компанія «ВІАЛ» з питань дотримання податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011» та посилання на висновки акту№994/2301/37000006, яким встановлено, що в ланцюгу постачання товару задіяні контрагенти, які мають ризикове ведення фінансово-господарської діяльності (СГ не перебуває за місцезнаходженням, мають нехарактерний від діяльності - основний вид діяльності ТОВ «Строймаркет» оптова торгівля одягом, недостатність трудових ресурсів та виробничих потужностей для здійснення відповідної діяльності), оскільки відповідно до матеріалів справи, податковим органом не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності ПП Компанія «ВІАЛ» по взаємовідносинам з позивачем. Тобто, такі висновки є суб'єктивними , які ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в акті перевірки та посилання суду першої інстанції, на довідку Рубіжанської ОДПІ щодо не встановлення місцезнаходження ПП Компанія «Віал» за адресою м. Рубіжне, вул. Заводська, буд.30, оскільки діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Колегія суддів зазначає, що питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З матеріалів справи, вбачається, що факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між позивачем та його контрагентом, підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за вказаним договором.

Вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентам.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, які містять докази реального здійснення фінансово-господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення від 20.11.2012 року №0014922300 підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби щодо складення висновку документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський хладокомбинат» ВАТ «Луганськхолод» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП Компанія «Віал» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012року, колегія суддів зазначає, що висновки спірного акту перевірок не впливають на подальше ведення податкового обліку, в тому числі з питань бюджетного відшкодування, як позивача, так і його контрагентів, тобто висновки податкового органу не мають для позивача правового значення, та не впливають на формування податкового кредиту, тобто не створюють юридичних наслідків для позивача, що обумовлює відмову в задоволені позову в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального та процесуального права, та з неповним дослідженням всіх обставин справи тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з викладених в постанові підстав, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9733/2012 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9733/2012 скасувати.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби від 20.11.2012 року №0014922300.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі

Повний текст складено та підписано колегією суддів 17 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

Л.В. Губська