Ухвала

від 16.05.2013 по справі 810/163/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/163/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Ю-Майстер" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем безпідставно, незаконно прийнято податкові повідомлення-рішення про недійсність, фіктивність і нікчемність угод укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалтинг" та про наявність порушень п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість та порушень ст. 14, 138, 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року №0000882801 та №0000872801, видані Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "МБК Ю-Майстер" зареєстровано юридичною особою 08.04.1993 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.06.2010 року.

Основними видами діяльності позивача є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 856 від 11.12.2012 виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "МБК Ю-Майстер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Укрбуд Консалтинг" за період квітень, червень, липень 2011 року.

За результатами перевірки 14.12.2012 року складено Акт № 487/22-02/37074654, в якому зазначено, що зміст порушень законодавства полягає у тому, що правочини між позивачем та ТОВ "Укрбуд Консалтинг" з придбання товарів, робіт, послуг не направленні на реальне настання правових наслідків, і є нікчемними. Такий висновок було зроблено відповідачем посилаючись на кримінальну справу № 79-00227 старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва, порушеної за фактом створення невстановленими особами ТОВ "Укрбуд Консалтинг" для використовування в злочинних схемах, спрямованих надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку, що призводило до неправомірного зменшення останніми обсягів оподаткування, внаслідок безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 29.12.2012 р. № 0000882801 та № 0000872801.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ "МКБ Ю-Майстер" та ТОВ "Укрбуд Консалтинг" при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є нікчемним, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт виконання умов договору може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.08.1999 року № 996-XIV бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.04.2011 р. та 24.05.2011 р. між позивачем та ТОВ «Ековент-ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено, відповідно, договір субпідряду № 1 та договір підряду № 26/2, за якими ТОВ "МКБ Ю-Майстер" зобов'язувався здійснити вказаним контрагентам певні роботи на об'єктах СТСО «Автограл» по вул. Богатирській 1 в м. Києві та по вул. 50-річчя Жовтня 25а в с. В.Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл.

З метою вчасного виконання обов'язків перед ТОВ «Ековент-ЛТД» та ОСОБА_2 щодо монтажу вентиляції, опалення, систем водопостачання, водовідведення та електропостачання, позивачем, в якості субпідрядника, до виконання окремих робіт було залучено ТОВ «Укрбуд Консалтинг», про що з останнім укладено договори субпідряду № 26/4 від 26.04.2011 р. та № 27/05 від 27.05.2011 р.

Основними видами діяльності ТОВ «Укрбуд Консалтинг» є: загальне будівництво та діяльність у сфері архітектури. Крім цього, товариство, на день укладання договору, мало ліцензію міністерства регіонального розвитку та будівництва України на будівельну діяльність.

TOB «Укрбуд Консалтинг» роботи за договором субпідряду № 26/4 виконав у повному обсязі, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 р. на суму 100 000,00 грн. Вказані роботи оплачені позивачем у повному обсязі за платіжним дорученням № 119 від 28.04.2011 р., в зв'язку з чим ТОВ «Укрбуд Консалтинг» надав позивачу податкову накладну № 37 від 28.04.2011 р.

Вказані роботи у складі акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. були передані ТОВ «Ековент-ЛТД». Загальна вартість робіт за договором між позивачем та ТОВ «Ековент-ЛТД» склала 288998,40 грн. Розрахунок за вказаним договором проведений повністю, що підтверджується банківськими виписками від 18.04.2011 р., 07.09.2011 р. та 29.12.2011 р. в зв'язку з чим позивач надав ТОВ «Ековент-ЛТД» податкові накладні за № 3 від 18.04.2011 р. 1 та № 4 від 29.07.2011 р.

Також ТОВ «Укрбуд Консалтинг» в повному обсязі виконав і роботи, які були передбачені договором № 27/05 від 27.05.2011 р., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р. на суму 95600,00 грн. Позивач за виконані ТОВ «Укрбуд Консалтинг» роботи здійснив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 150 від 09.06.2011 р. та № 186 від 25.07.2011 р. Останній у зв'язку з отриманням грошей, надав позивачу податкові накладні № 10 від 09.06.2011 р. та № 60 від 26.07.2011 р. Виконані роботи ТОВ «Укрбуд Консалтинг» у складі актів здачі-приймання робіт № ОУ-0000002, № ОУ-0000003 та № ОУ-0000008 були передані позивачем замовнику - ОСОБА_2, яка ці роботи прийняла та оплатила частково. У зв'язку з надходженням коштів від ОСОБА_2позивачем були складені податкові накладні № 1 від 06.06.2011 р., № 6 від 09.06.2011 р. та № 8 від 25.06.2011 р.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, виходячи із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатам одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Укрбуд Консалтинг» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Посилання відповідача на наявність порушеної кримінальної справи за фактом створення невстановленими особами зокрема ТОВ «Укрбуд Консалтинг» з метою прикриття незаконної діяльності, вірно не прийнято до уваги те, що оскільки в розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб ТОВ «Укрбуд Консалтинг» у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Крім того чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 травня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.