Рішення

від 22.11.2006 по справі 26/394-06-8421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/394-06-8421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2006 р.Справа  № 26/394-06-8421

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю

”Придніпровський фонд розвитку зовнішньоекономічної діяльності”

до відповідача : Державного підприємства  „Одеська залізниця”

3-ої особи, що не заявляє самостійних вимог : Інформаційно-статистичний центр Одеської

залізниці Херсонський  технологічний центр по обробленню провізних документів

про стягнення 6543,16 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Крамаренко Г.М. за довіреністю;

від відповідача : Шинкаренко Ю.В. за довіреністю;

Суть спору : позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача коштів  в сумі 4857,53 грн., що знаходяться на особовому  рахунку по договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню вантажів.

Представник позивача вимоги  підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, відзив на позов не надав, зазначив, що позивачем пропущений шестимісячний термін позовної давності, встановлений ст. 134 Статуту залізниць, для пред*явлення позову до залізниці що є підставою для відмови у позову згідно ч.4 ст. 267 ЦК України.  В обґрунтування своєї позиці надав копію Постанови Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за аналогічною справою до Донецької залізниці.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача коштів  в сумі 4857,53 грн., що знаходяться на особовому  рахунку по договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню вантажів за таких підстав.

28 серпня 2000 року між сторонами було укладено Договір 3 413853 про розрахунки за надані послуги тапок перевезенню вантажів.

У зв*яку з закінченням 31.12.2000 року терміну дії договору і позивач не користується послугами Одеської залізниці ( Тех. ПД-4) та користування такими послугами не передбачається, позивачем заявлено 23.01.2004 р. клопотання  про повернення коштів в сумі 4857,53 грн. які знаходяться на їх особовому рахунку.

Листом № 13 від 20.04.2004 р. відповідач відповів, що  всі питання з грошовими коштами вирішує фінансова служба Одеської залізниці.

На слідуючи аналогічні звернення позивача листом № 249 від 01.07.2004 р. та № 277 від 16.08.2006 р. відповідач не відповів.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає, що позивачем пропущений шестимісячний термін позовної давності, встановлений ст. 134 Статуту залізниць для пред*явлення позову до суду. Цей термін слід відраховувати з 23.01.2004 р. тобто з дня звернення позивача до Одеської залізниці із зазначеним вище листом, на підставі якого позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Такий висновок містить Постанова Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за аналогічною справою до Донецької залізниці, яка є остаточною та не підлягає оскарженню, згідно якої позови до залізниці можуть бути подані у шестимісячний термін, згідно вимог ст. 136 статуту Залізниць України, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.

З цього випливає, що у шестимісячний термін до залізниці може бути заявлений будь-який позов.

Розглянувши надані сторонами докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як зазначено у ст. 136 Статуту залізниць, позови до залізниці можуть бути подані у шестимісячний термін. Цей термін, як зазначає представник відповідача, починається у день звернення позивача до Одеської залізниці із зазначеним вище листом, на, тобто 23.01.2004 р. та закінчується 23.06.2006 р.

Ці заперечення суд приймає до уваги виходячи з такого.

Цивільний кодексу України є основний актом цивільного законодавства, регулює особисті майнові та немайнові відносини ( цивільні відносини) засновані на юридичні рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється та господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Таким чином, при вирішення даній справи слід враховувати положення ч.2 ст. 9 ЦК України, якою встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сферу господарювання.

Отже суд погоджується з позицією позивача викладеної вище, що згідно ст.ст. 134 та 136 вказаного Статуту у шестимісячний термін до залізниці може бути заявлений будь-який позов.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач цей строк пропустив. Обставини спливу позовної даності та поважності причин цього позивачем не надано. При  цьому відповідачем заявлено про застосування цього строку.

Згідно п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, витікання строку позовної давнини, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову.

За таких підстав позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову –відмовити.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.