Постанова

від 15.05.2013 по справі 2а-14588/11/0170/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. К/9991/58948/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Кочана В.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А 4374 Міністерства оброни України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року по справі № 2а-14588/11/0170/16

за позовом ОСОБА_4

до Військової частини А 4374 Міністерства оброни України

про визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у листопаді 2011 року звернулась до суду з позовом до Військової частини А 4374 про визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 4173,41 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у вересні 2010 року при звільненні з військової служби відповідачем, в порушення частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» їй не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А 4374 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість речового майна у сумі 3347,45 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Військова частина А 4374 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, позов залишити без розгляду.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходила військову службу на посаді начальника фінансової частини Військової частини А 4374.

Наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 10 вересня 2010 року № 72-КС позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом 6 підпунктом «в» статті 26 (за віком - по досягненню граничного віку перебування на військовій службі) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно наказу командира Військової частини А 4374 від 1 жовтня 2010 року № 530 позивача з 2 жовтня 2010 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Білогірського РВК Автономної Республіки Крим.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1444.

Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно з пунктом 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Статтею 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», що набрав чинності 11 березня 2000 року, призупинено дію частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість нього.

Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини 2 статті 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що на момент звернення ОСОБА_4 для отримання грошової компенсації замість речового майна Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, не підлягає застосуванню, оскільки суперечить нормам Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А 4374 Міністерства оброни України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року скасувати.

Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Військової частини А4374 Міністерства оброни України про визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Кочан В.М.

Рецебуринський Ю.Й.

помічник судді Н.В. Мостова